Рішення № 53665541, 16.11.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9900/15-ц

провадження № 2/753/5273/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Сирбул О.Ф.

за участю секретаря Шегеди Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію, -

встановив:

У травні 20152 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі по тексту - Позивач, ПАТ «Київенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач) про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію. В своїх позовних вимогах просив стягнути на користь ПАТ «Київенерго» з ОСОБА_2 суму 1 742,39 грн. суму збитків за актом та стягнути судові витрати пов'язані з розглядом справи.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував (а.с. 38).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася за місцем реєстрації, причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за відсутності відповідача останній до суду не надсилав.

На підставі ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який не заперечив проти заочного розгляду справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач є споживачем електроенергії на його її ім'я відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_2

25 листопада 2013 року за адресою Відповідача в ході обстеження приладу обліку представниками «Київенерго» було виявлено порушення: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопосточальника без укладення договору. На підставі виявлених порушень було складено акт порушень від 25.11.2013 р. № 22912 (а.с. 13).

27 листопада 2013 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення та вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно п. 3.5. Методики за формулою (2.7). Нарахована сума склала 3 742,39 грн.

02 грудня 2013 року Відповідачем було подано до канцелярії ПАТ «Київенерго» заяву про розстрочення заборгованості по акту порушення ПКЕЕН № 22912 строком на два місяця. В той же день Відповідачем, було сплачено 2 000,00 грн. за актом порушення ПКЕЕН.

Станом на 01.05.2014 р. заборгованість за актом про порушення ПКЕЕН № 22912 Відповідачем сплачена частково, залишок становить 1 742,39 грн.

Відповідно до п. п. 1, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Так, відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати із договорів, правочинів чи безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі-правила).

Відповідно до п. 1 вказаних правил, вони регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричної енергією для населення.

Наявність відносин між сторонами, а отже і виникнення цивільних прав й обов'язків, також підтверджується діями сторін: позивач здійснює постачання електричної енергії та через КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації» щомісяця надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а відповідач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до п. 27 правил, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи у платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Пунктом 42 правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п. 53 правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від енергопостачання відповідно до Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користуваня електричною енергією, затвердженої постанової Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 р., визначити величину недорахованої електричної енергії, завданих йому протиправними діями споживача.

Відповідно до п. 53 Правил, в разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття рішення суду на користь енергопостачальника, крім випадків, коли було виявлено факт самовільного підключення.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення зо добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір недорахованої спожитої електроенергії, але не більше терміну позовної давності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд прийшов до висновку, що позов є законним, таким що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 243,60 грн. (а.с. 3).

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричної енергією, ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст.ст. 525-526, 625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (р/р № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 1 742,39 (одна тисячі сімсот сорок дві) гривні 39 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (р/р № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 243,60 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя: