Вирок № 53661987, 23.11.2015, Черняхівський районний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року Справа № 293/1015/15-к

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

з участю:

секретаря Піонтківської О. О.

прокурора Зінчука В. Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів Черняхівського району Житомирської області кримінальне провадження № 12015060310000255, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2015 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Пекарщина Черняхівського району Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_1, не працюючого, освіта середня, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачуються у тому, що 23.05.2015 близько 01:00 год. знаходився в АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_2, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку чужого майна з даного домоволодіння. Перевіривши та впевнившись у тому, що власник домоволодіння ОСОБА_2 відсутній, через хвіртку зайшов на територію вищевказаного домоволодіння, де побачив гаражне приміщення. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він підійшов до вхідних дверей гаражного приміщення, де за допомогою заздалегідь заготовленого металевого прута зірвав навісний замок, на який зачинялися двері гаражного приміщення, таким чином проник всередину вищевказаного гаража. В приміщенні гаража ОСОБА_1 побачив мопед марки "Favorit", який належить потерпілому ОСОБА_2, об'ємом двигуна 49 куб.см, вартість 700 грн., після чого таємно викрав вказаний мопед та 5 літів пального марки А-92 вартістю 18 грн. 90 коп. за 1 літру, всього пального на загальну суму 94 грн. 50 коп. Після цього він вищевказаний мопед в руках завів до свого домоволодіння АДРЕСА_1, для його переховування з метою подальшого збуту. Продовжуючи своє злочинне діяння, спрямоване на викрадення майна ОСОБА_2, ОСОБА_1 через короткий проміжок часу приблизно о 02:30 год. 23.05.2015 повернувся до вищевказаного домоволодіння, де через ним же відчинені двері гаражного приміщення зайшов всередину, звідки таємно викрав мотокосу марки "Powertec" вартістю 2000 грн. 00 коп., 3 літри бензину марки А-92 вартістю 18 грн. 90 коп. за 1 літру, всього пального на загальну суму 56 грн. 70 коп., ударний гриль марки "Интерскол" вартістю 800 грн. 00 коп., бензопилу марки "Ермак" вартістю 1000 грн. 00 коп., ключ гаїчний діаметром на 13 мм вартістю 25 грн. 00 коп., ремінь генератору до мотоблоку вартістю 80 грн. 00 коп., а всього майна ОСОБА_2 на загальну суму 4 756 грн. 20 коп., після чого викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаними з проникненням до приміщення, він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

12.11.2015 потерпілим ОСОБА_2 було подано до суду для розгляду спільно з кримінальним провадженням позовну заяву про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди на суму 6 565,50 грн. та судових витрат на оплату правової допомоги в сумі 500,00 грн. (далі - позовна заява або позов). Позов подано потерпілим до початку судового розгляду кримінального провадження, а значить вимоги ч. 1 ст. 128 КПК України при його поданні були дотримані.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнав у повному обсязі. заявлений потерпілим позов також визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

Крім того, з огляду на те, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним дослідження усіх без виключення доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 12015060310000255 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (далі - МКП), щодо обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, які ніким не оспорюються. При цьому судом в судовому засіданні на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України було роз'яснено ОСОБА_1 зміст цих обставин (обставин вчинення ним злочину), з'ясовано, що визнання ним обставин вчинення злочину є добровільним, а також було роз'яснено йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України.

Таємне викрадення ОСОБА_1 майна, що належить потерпілому ОСОБА_2 (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, окрім повного визнання обвинуваченим його винуватості, підтверджується наступними доказами, отриманими у порядку, встановленому КПК України:

1)Протоколом огляду місця події від 23.05.2015 з фототаблицею (МКП, арк. 9-13);

2)Протоколом огляду місця події від 04.06.2015 (МКП, арк. 21, 22);

3)Заявою ОСОБА_1 про добровільну видачу від 30.06.2015 (МКП, арк. 67);

4)Протоколом огляду місця події від 30.06.2015 з фототаблицею (МКП, арк. 68-70);

5)Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.07.2015 (МКП, арк. 71);

6)Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2015 з фототаблицею (МКП, арк. 75-83).

Підстав для визнання вказаних вище доказів недопустимими згідно зі ст. ст. 86-89 КПК України судом при розгляді справи не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, суд згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 24 КК України приходить до висновку, що злочин вчинено ОСОБА_1 з прямим умислом.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується його паспортом (МКП, арк. 51, 52). А значить станом на момент вчинення злочину (23.05.2015) ОСОБА_1 досяг віку, з якого відповідно до ст. 22 КК України може наставати кримінальна відповідальність.

Станом на 25.07.2015 ОСОБА_1 в психіатричному кабінеті та наркологічному кабінеті на обліку не перебуває, що підтверджується відповідними відмітками на звороті листа Черняхівського РВ УМВС України в Житомирській області від 25.07.2015 (МКП, арк. 55 на звороті). З огляду на це суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є осудним згідно зі ст. 19 КК України, а тому він підлягає кримінальній відповідальності.

Враховуючи, що викрадене ОСОБА_1 майно має певну вартість та ОСОБА_1 розпорядився ним на його власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріального збитку, суд приходить до висновку, що злочин вчинено ОСОБА_1 з корисливих мотивів.

З огляду на це суд вважає встановленими наступні обставини:

1)наявність події злочину - таємного викрадення 23.05.2015 близько 01:00 год. та близько 02:30 год. з гаражного приміщення поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 належного ОСОБА_2 майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до приміщення;

2)вчинення його ОСОБА_1 умисно з прямим умислом та з корисливим мотивом;

3)завдання ОСОБА_1 в результаті вчинення злочину матеріальної шкоди ОСОБА_2

Рішення про зміну обвинувачення та про визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом протягом розгляду справи не приймалися.

Обставинами, що пом'якшують покарання для ОСОБА_1, згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України судом визнаються щире каяття та добровільна видача потерпілому частини викраденого майна.

Обставин, що обтяжують покарання для ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом при розгляді справи не виявлено.

Обставин, що виключають злочинність діяння ОСОБА_1, передбачених ст. ст. 36-43 КК України, а також підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності згідно зі ст. ст. 44-49 КК України, судом при розгляді справи не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе у разі, якщо суд, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 станом на момент розгляду кримінального провадження завданий потерпілому ОСОБА_2 збиток відшкодовано не у повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування при призначенні йому покарання положень ст. 69-1 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1, враховуючи:

-наявність пом'якшуючих обставин (щире каяття та добровільна видача потерпілому частини викраденого майна);

-відсутність обтяжуючих обставин;

-що він раніше не судимий, злочин вчинив вперше, що підтверджується Вимогою від 08.06.2015 (МКП, арк. 53);

-що його поведінка в громадських місцях добра, завжди радо приходить на допомогу іншим, ввічливий з сусідами та старшими за себе людьми, вміє згуртувати біля себе молодь, приймає активну участь в громадському життя села, компроментуючих його матеріалів сільська рада не має, що підтверджується характеристикою від 07.07.2015 № 139, виданою Пекарщинською сільською радою (МКП, арк. 54),

суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Водночас, з урахуванням вказаних вище обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання та, відповідно, можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди на суму 6 565,50 грн. та судових витрат на оплату правової допомоги в сумі 500,00 грн. (далі - позовна заява або позов), мотивуючи його тим, що викрадення належного потерпілому майна було здійснено ОСОБА_1 Внаслідок його протиправних дій потерпілому було заподіяно значну матеріальну шкоду, яка є збитками та підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 на користь потерпілого. Частину викраденого майна потерпілому було повернуто. Заподіяну йому матеріальну шкоду потерпілий оцінює в 6 565,50 грн. Крім того, потерпілий просить стягнути з ОСОБА_1 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позов було подано до суду 12.11.2015.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпілий в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судових дебатах також просив позов задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_1 позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

Враховуючи, що визнання ОСОБА_1 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання ОСОБА_1 позову, передбачених ч. 4 ст. 174 ЦПК України.

За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, пояснень потерпілого, обвинуваченого, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на це, враховуючи визнання ОСОБА_1 позову та його прийняття судом, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Потерпілий звільнений від сплати судового збору за подання позову згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. А значить з огляду на задоволення позову судові витрати у справі мають бути присуджені з ОСОБА_1 в дохід держави.

Сума судового збору за подання позову згідно з ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання позову до суду, складає 487,20 грн. (розрахунок: 1 218,00 грн. х 0,4 = 487,20 грн.).

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Речові докази у справі, а саме моторолер (мопед) марки "Фаворіт" та гаїчний ключ, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 під розписку (МКП, арк. 72, 73), згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України мають бути повернуті власнику - ОСОБА_2

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні за проведення судової автотоварознавчої експертизи (висновок від 19.06.2015 № 5/351) складають 368,28 грн., що підтверджується відповідною довідкою Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Житомирській області (МКП, арк. 47), та відповідно до ч. 2 ст. 124, ст. ст. 125, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік та шість місяців починаючи з дня ухвалення даного вироку. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_2) матеріальну шкоду в розмірі 6 565,50 грн. та 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Речові докази у справі, а саме моторолер (мопед) марки "Фаворіт" та гаїчний ключ, залишити у власника - ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь держави в особі УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), банк: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО: 811039, ідентифікаційний код: 38035726, рахунок № 31117115700002, ККД: 24060300 процесуальні витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 368,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) в дохід держави 487,20 грн. судового збору, який підлягає сплаті за наступними платіжними реквізитами: п/р № 31219206700604, отримувач: УДКСУ у Черняхівському районі, код платежу: 22030001, ідентифікаційний код отримувача: 37684003, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО: 811039, ідентифікаційний код суду: 02896236.

Вирок відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок згідно з ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Черняхівському районному суді Житомирської області. Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченим, прокурору та потерпілому ОСОБА_2, який був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч