Постанова № 53659598, 19.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р.Справа № 916/2313/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Чиркін Д.В. (довіреність № 04/32 від 02.02.2015)

від відповідачів:

- ТОВ "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС": Лавренченко Г.М. (керівник, паспорт серії НОМЕР_1 від 15.11.1995)

- ТОВ "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ": Ющенко Н.М. (довіреність № 186/2 від 01.12.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО"

на рішення господарського суду Одеської області від 07 липня 2015 року, повний текст якого складено та підписано 13 липня 2015 року

по справі № 916/2313/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ"

про визнання недійсним нікчемного договору та застосування наслідків його недійсності

В С Т А Н О В И В :

08.06.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" відповідно до якої просила:

- визнати нікчемний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеській торговий дім» від 23 липня 2014 року який підписаний між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЛЕК СІ ПАРТНЕРС», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 23 липня 2014 року недійсним;

- зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЛЕК СІ ПАРТНЕРС» повернути ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО» 9,4383 % або 94383/1000000 частин статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ»;

- визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ БАНК «ПОРТО- ФРАНКО» 9,4383 % (дев'ять цілих, чотири тисячі триста вісімдесят три

десятитисячних) відсотків або 94383/1000000(дев'яносто чотири тисячі триста

вісімдесят три мільйонних) частин статутного капіталу ТОВ «ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ»;

- Відновити становище, яке існувало до порушення шляхом зобов'язання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» внести зміни до статуту товариства щодо права власності позивача на частку статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» у розмірі 9,4383 % (дев'ять цілих, чотири тисячі триста вісімдесят три десятитисячних) відсотків або 94383/1000000(дев'яносто чотири тисячі триста вісімдесят три мільйонних) частин.

Позовні вимоги мотивовані проведенням 23.07.2014 року перевірки уповноваженою особою Фонду Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім», в результаті якою виявлено, що зазначений договір є нікчемний відповідно до п.3 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме вартість частки у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім» нижче від звичайних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2015 по справі №916/2313/15 у позові Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" відмовлено повністю.

Такий висновок суду мотивований тим, що звіт про оцінку вартості частки 9,4383 у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім» від 23.07.2014 року не може прийматись судом як доказ, у зв'язку з тим, що не має усієї інформації, в порушення п.52 та 53 НС № 1 в звіті відсутній будь-який аналіз діяльності підприємства, його правового стану, ефективності використання майна та не зроблені врахування впливу цих факторів на вартість.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апеляційні вимоги мотивовані тим, що відмовляючи у задоволенні позову місцевим господарським судом були порушені вимоги ч.1 ст.41 ГПК України, відповідно до якої для роз'яснень питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.

Також скаржником зазначено, що зроблений висновок суду відносно того, що звіт про оцінку майна не може розглядатись як доказ, не володіючи при цьому спеціальними знаннями у сфері оцінки, не може були підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки місцевий господарський суд не мав права робити висновок про порушення стандартів оцінки.

Представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" надано до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких представники в судових засіданнях просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

16.11.2015 року представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про призначення комплексної експертизи щодо визначення ринкової вартості частки 9,4383 % статутного ТОВ «Одеський торговий дім», проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у задоволенні якого колегією суддів було відмовлено з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 ЗУ України, від 25.02.1994, № 4038-XII "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Водночас, відповідно до вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Призначення судової експертизи у відповідності до вимог ст.41 ГПК України є правом суду, а не обов'язком.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України у п. 12 постанови від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" , недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що питання, які були поставлені у клопотанні позивача для проведення судово-економічної експертизи не потребують спеціальних знань, оскільки з їх аналізу вбачається, що їх вирішення відносяться саме до компетенції суду з наданням правової оцінки.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 23.07.2014 року між Акціонерним банком "ПОРТО-ФРАНКО" (Продавець) та ТОВ "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" яка становить 9,4383 % або 94383/1000000 частин статутного капіталу товариства (т.1 а.с.12-13).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що відповідно до Статуту ТОВ "ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" номінальна вартість всієї частки, що належить продавцю, на день підписання цього Договору становить 3 382 790,00 грн., що становить 9,4383 відсотків статутного капіталу ТОВ, відчужується частка у розмірі 3 382 790 грн., що становить 9,4383 відсотків.

Відповідно до п.2.2, ціна договору складає 3 382 790,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 26.09.2014р. №610 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014 року прийнято рішення №103 про запровадження з 29.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АБ "ПОРТО-ФРАНКО".

Так, тимчасову адміністрацію в АБ "ПОРТО-ФРАНКО" запроваджено строком на 3 місяці з 29.09.2014р. по 29.12.2014р. включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Уповноваженою особою Фонду Красюком І.І. була проведена перевірка Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" від 23.07.2014 року та виявлено, що зазначений договір є нікчемним за ознаками п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (т.1 а.с.28-50).

Відповідно до зазначеної оцінки корпоративних прав у вигляді 9,4383 відсотків частки у статутному капіталі ТОВ "ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ", вартість об'єкта станом на 23.07.2014 троку складала 15 078 224,00 грн.

Так, як вірно було встановлено та зазначено місцевим господарським судом, предметом розгляду даної справи є визнання недійсним нікчемного Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім» від 23.07.2014 року з зобов'язанням ТОВ "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС" повернути 9,4383 % або 94383/1000000 частин статутного капіталу ТОВ "ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" та визнати за позивачем і встанови за останнім становище відносно зазначеної вище частки за допомогою внесенням зміни до статутного товариства.

За змістом ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 п.4 ст.104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (п.4).

Частиною 3 статті 106 ГПК України встановлено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО".

Проте судова колегія вважає, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам господарсько-процесуального законодавства, оскільки судом, який не володіє спеціальними знаннями, зроблений висновок відносно того, що звіт про оцінку не відповідає вимогам п.п.52, 53 НС, у зв'язку з чим в позові і було відмовлено.

Суд апеляційної інстанції вважає, що специфіка правовідносин, що виникають у зв'язку із застосуванням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" полягає в тому, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів має вжити заходів з метою забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, для чого її наділено повноваженнями, викладеними, зокрема, в ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає, що викладені як в апеляційній скарзі так і позовній заяві обставини про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину згідно ч.1 ст.216 ЦК України шляхом повернення сторін у стан, який існував до внесення змін до статуту ТОВ "ОДЕСЬКІЙ ТОРГОВИЙ ДІМ" щодо права власності позивача на частку статутного капіталу є необґрунтованими.

Відповідно до п.7.1.1. Статуту ТОВ «Одеський торговий дім» (в редакції який затверджено протоколом загальних зборів учасників № 5 від 13 грудня 2011 року)

7.1.1. Частки у статутному капіталі Товариства розподіляються наступним чином:

- ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПОРТО-

ФРАНКО» володіє часткою Статутного капіталу Товариства, у розмірі 3 382 790 (три

мільйони триста вісімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп., що становить

9,4383% Статутного капіталу Товариства та надає право на 9,4383% голосів при

голосуванні на загальних зборах учасників (т.1а.с.100).

21 липня 2014 року відповідно до протоколу № 71/1 засідання Наглядової ради АБ «Порто-франко» було прийнято рішення про продаж частки у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім» у розмірі 3 382 790 (три мільйони триста вісімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп., що становить 9,4383% Статутного капіталу Товариства учасникам або третім особам (т.1 а.с.167)

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Одеський торговий дім» № 1 від 23 липня 2014 року, присутні учасники зборів та їх представники вирішили прийняти відмову учасників Товариства від переважного права на придбання частки у статутному капіталі Товариства, продати Товариству з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПАРТНЕРС" частку у статутному капіталі товариства у розмірі 3 382 790,00 грн., що надає право на 9, 4383% голосів Статутного капіталу товариства (т.1 а.с.148-154).

23.07.2014 року між ПАБ «Порто-франко» (Продавець) та ТОВ «Блек Сі Партнере» (Покупець) укладений посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі № 1331 Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім», відповідно до п.1.1 якого зазначено, що предметом цього Договору є купівля-продаж за грошові кошти частки, яка належить Продавцю у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ», далі - «Товариство», (місцезнаходження: 65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Новощепний ряд, будинок 2; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 23862916; Статут зареєстрований Скіцан О.В. - державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради, дата реєстрації 02.08.2011, номер запису 1 556 145 0000 042281). (т.1 а.с.166).

Частка, що відчужується, становить 9, 4383% відсотків статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ», і належить Продавцю на праві власності, що підтверджується установчими документами Товариства. Продавець свідчить, що частка, у розмірі 3 382 790 грн. 00 коп., що становить 9, 4383% Статутного капіталу Товариства, внесена Продавцем в повному обсязі до дня підписання цього Договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що рішення щодо продажу зазначеної частки прийнято уповноваженим органом ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» (Протокол загальних зборів учасників № 1 від 23 липня 2014 року).

Відповідно до Статуту ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ» номінальна вартість всієї частки, що належить Продавцю, на день підписання цього Договору становить 3 382 790 грн. (п.1.3).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що ціна договору складає 3 382 790 (три мільйони триста вісімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп. Вартість частки, яку Покупець обов'язується сплатити Продавцю.

Розділом 3 договору передбачена передача права власності на частку, що відчужується, Покупець стає правонаступником всіх майнових прав та обов'язків, пов'язаних з відчуженням частки, у відповідності до законодавства України. Після підписання цього договору Покупець зобов'язується подати до державного реєстратора та органів місцевого самоврядування на реєстрацію - зміни до установчих документів Товариства, де він вказаний як учасник Товариства.

При укладенні зазначеного договору купівлі-продажу сторонами були дотримані всі вимоги, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (в редакції, чинній на час укладення спірного договору), а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом. При цьому, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до частини 3 п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" N 13 від 24.10.2008 року, особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ, здійснює права і виконує обов'язки учасника з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У даному випадку таким правочином є договір купівлі-продажу частки статутного капіталі від 23.07.2015 року.

Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно п. 7.7 статуту ТОВ "Одеський торговий дім", в редакції 2011 року, учасники товариства можуть за згодою решти Учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком Учасникам цього ж Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) Учасника. У разі, якщо ініціативу щодо переважного права купівлі частки (її частини) Учасника виявили декілька Учасників, реалізація переважного права купівлі здійснюється ними пропорційно до розмірів належних їм часток у статутному капіталі. Купівля здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо Учасники Товариства не скористаються своїм переважним правом на придбання частки протягом місяця з дня письмового повідомлення про намір Учасника продати частку (її частину), частка (її частина) Учасника може бути відчужена третій особі.

Згідно п. 7.9 статуту ТОВ "Одеський торговий дім"", в редакції 2011 року, що при передачі (відступленні) частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який передав (відступив) її повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Названа норма Закону визначає, що у разі внесення змін до установчих документів, додатково подаються нотаріально завірена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально завірена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства.

Вимогами ч.4 ст. 82 Господарського кодексу України та ст. 143 Цивільного кодексу України статут Товариства з обмеженою відповідальністю обов'язково повинен містити інформацію про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, про розмір частки кожного учасника.

Оскільки частка в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю є майновим правом учасника господарського товариства, при відчуженні (передачі) такої частки її власником іншій особі відбувається зміна учасників господарського товариства. Інформація про зміни до установчих документів юридичної особи підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її вже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 Цивільного кодексу України, відповідно до якої учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Таким чином, вихід учасника із товариства та продаж частки іншій особі мають різну правову природу та відповідно різні юридичні наслідки. Зокрема, у разі продажу частки іншій особі учасник-продавець втрачає право на отримання від товариства оплати вартості частки майна товариства, пропорційну розміру частки учасника у статутному капіталі товариства.

Законом, ВР України, від 23.02.2012, № 4452-УІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" п.4 ст.51 передбачено, що Уповноважена особа Фонду може здійснювати продаж фізичним та/або юридичним особам таких активів банку, акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наданий та здійснений позивачем звіт про оцінку майна, який станом на час підписання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Одеський торговий дім» від 23.07.2014 року становить 15 078 224,00 грн. не може прийматись як належний доказ, оскільки ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково у натуральній формі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2015 року по справі № 916/1223/15-г.

Таким чином, судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО", викладені в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Позивачем ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надано, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року по справі № 916/2313/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „07" липня 2015 року по справі № 916/2313/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „20" листопада 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Н.М. Принцевська