Постанова № 53659570, 19.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р.Справа № 915/1456/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Таран С.В.

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

при секретарі: Земляк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1;

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Одеський морський торговельний порт

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015р.

по справі № 915/1456/15

за позовом: Державного підприємства Одеський морський торговельний порт

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера

про стягнення 8520000,00 грн. матеріальних збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015р. (суддя Мав родієва М.В.) відмовлено в задоволенні позовних Державному підприємству Одеський морський торговельний порт до ТОВ Морський спеціалізований порт Ніка-Тера про стягнення 8500 000 грн. матеріальних збитків за неналежне виконання умов Договору оренди державного рухомого майна №КД 11433 від 20.12.2007р., що призвело до пошкодження та часткового знищення в результаті пожежі окремих вузлів та агрегатів обєкту оренди - мобільного крану LIEBHERR LHM-150.

За висновками господарського суду, позивачем не надано жодних доказів невиконання з боку відповідача своїх зобовязань за Договором №КД-11433; сам по собі факт виникнення пожежі майна, що перебуває в оренді відповідача, не може свідчити про недотримання останнім умов його експлуатації та утримання. Також господарський суд звернув увагу, що відповідачем на виконання умови п.5.10 договору оренди застраховано орендоване майно, що підтверджується договором добровільного страхування майна №4182/1600 від 12.03.2014р. із ПрАТ „Страхова компанія Саламандра - Україна, а тому майновий інтерес позивача із відшкодування вартості збитку, спричиненого загорянням мобільного крану LIEBHERR LHM-150 може бути задоволений страховиком.

Господарський суд дійшов висновку, що докази, які містяться в матеріалах справи, не свідчать про вчинення відповідачем неправомірних дій (бездіяльності), порушення умов Договору оренди державного рухомого майна №КД-11433 від 20.12.2007р., виникнення пожежі мобільного крану саме з вини відповідача, і відповідно, вини останнього у заподіянні позивачу збитків через зменшення майнових прав останнього.

Також 10.09.2015р. господарський суд виніс по даній справі окрему ухвалу в порядку ст. 90 ГПК України на адресу Державного підприємства Одеський морський торговельний порт. Як зазначив господарський суд, подаючи позов про відшкодування збитків, позивач був обізнаний з приводу того, що у разі його задоволення судом може відбутися подвійне (повне або часткове) відшкодування збитків, як з боку ПрАТ „Страхова компанія Саламандра - Україна, так і з боку відповідача, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Подання позивачем позову про стягнення збитків, зі сплатою значної суми судового збору та витрат на проведення оцінки величини матеріального збитку, без надання належних доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тобто, без належної підготовки доказової бази, призвело до відмови в задоволенні позову.

Господарський суд, приймаючи вказану окрему ухвалу, звернув увагу ДП „Одеський морський торговельний порт на необхідність більш ретельного підходу до підготовки позовних матеріалів, запобіганню передчасному поданню позовів за наявності реальних можливостей захистити державні інтереси без додаткових витрат у вигляді судового збору, для уникнення в майбутньому подібних ситуацій.

ДП Одеський морський торговельний порт не погодилося з висновками суду щодо ухвали від 10.09.2015р. в порядку ст. 90 ГПК України, звернувся з апеляційною скаргою і просить її скасувати як таку, що не відповідає в повній мірі вимогам щодо її законності, правомірності, обґрунтованості та фактичним обставинам справи №915/1456/15, є однобічною та упередженою. Господарським судом при винесенні окремої ухвали у справі №915/1456/15 від 10.09.2015р. були порушенні норми чинного законодавства України (перелік вказано в апеляційній скарзі), не зазначено норми закону чи інших нормативно-правових актів, вимоги яких були порушенні позивачем при використанні свого права на звернення до суду, гарантованого Конституцією України, Цивільним та Господарсько-процесуальним кодексом України.

У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015р., ТОВ Морський спеціалізований порт Ніка-Тера, вважає, що судом дії позивача правомірно розцінені як зловживання процесуальними правами. Подання до суду клопотання про зупинення провадження у справі до проведення органом досудового розслідування слідчих дій та встановлення винних осіб; про призначення у справі судової експертизи для встановлення причин пожежі, якою спричиненні збитки; про виклик до суду експерта ТОВ „Консалтингова компанія „Бюро оцінки Стефановича для надання пояснень щодо визначення розміру збитків, свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та намаганням затягнути судовий процес і перекласти на суд власний обовязок із збирання доказів на підтвердження позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала це засіб реагування господарського суду на виявлення під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, окрема ухвала виноситься господарським судом, як правило, одночасно з рішенням зі справи, (п.5.2); в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно правовий акт (в тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання (п.5.3).

Постановою (п.5.13) також передбачено, що у будь яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обовязкові добросовісно користуватися ними, господарському суду належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений ст. 90 ШПК України в тому числі шляхом винесення окремих ухвал.

Як свідчать матеріали справи, провадження у даній справі було порушено ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.08.2015р., рішення по справі прийнято 10.09.2015р., окрема ухвала 10.09.2015р.

При цьому, в окремій ухвалі не зазначені норми закону чи інші нормативно-правові акти, вимоги яких були порушені ДП „Одеський морський торговельний порт при використанні свого права на звернення до суду.

Сам лише перелік невиконання позивачем вимог господарського суду щодо надання доказів, надання клопотань про зупинення провадження у справі, можливість отримання подвійного відшкодування збитків (у разі задоволення позову та відшкодування збитків з боку ПрАТ „Страхова компанія Саламандра - Україна - не є доказом зловживання позивачем своїми процесуальними правами, які вплинули на розгляд справи по суті і прийняття законного рішення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Право особи на звернення до суду, право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом гарантовано також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р.

В даному випадку, на думку апеляційної інстанції, господарським судом при розгляді даного спору, було правильно застосовано господарсько-процесуальне законодавство. Господарський суд в межах своїх прав і компетенції витребував у позивача доказові матеріали, надав привільну оцінку наданим і наявним у справі доказам, правильно відхилив заявлені клопотання, право на подання яких не обмежено законодавством (ст.22 ГПК України).

Таким чином, всі дії позивача, які дали можливість у місячний термін розглянути дану справу і прийняти законне рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015р., не можуть розцінюватися як зловживання процесуальними правами.

Зловживання правом це особливий тип правопорушення, яке здійснюється уповноваженою особою при реалізації нею належного їй права, повязане з використанням заборонених конкретних форм у межах дозволеного йому законом загального типу поведінки.

Апеляційна інстанція не вбачає законних підстав для застосування до позивача в даній справі такого засобу реагування суду як винесення даної ухвали, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Одеський морський торговельний порт задовольнити.

Окрему ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015р. у справі №915/1456/15 скасувати.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя С.В. Таран