Ухвала суду № 53655337, 19.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2015 рокусправа № 804/12142/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

за участю:

представника позивача: Заїки О.В.

представника відповідача: Науменко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екором»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі №804/12142/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екором» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки без дослідження документів, зобов'язання утриматись від використання відомостей про результати перевірки, оформленої актом від 13.07.2015 року, як податкової інформації, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Екором»звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Екором» без дослідження документів первинного обліку і звітності та наданні висновків про незаконність формування податкового кредиту ТОВ «Екором» за період з 01.01.2012р. по 01.03.2015р. по фінансово-господарським взаємовідносинам із переліком контрагентів-постачальників, оформленої актом перевірки №661/04-66-22-02/36960406 від 13.07.2015 року.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська утриматися від використання відомостей про результати позапланової перевірки, оформленої актом перевірки №661/04-66-22-02/36960406 від 13.07.2015 року, як податкової інформації.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що в Акті перевірки хоча і зазначено, що при проведенні перевірки була використана первинна документація, проте, його висновки про відсутність реальності господарських правовідносин позивача зроблені відповідачем лише на підставі постанови слідчого про проведення перевірки та інформаційних баз даних без проведення дослідження та аналізу наданих первинних документів, що є порушенням ст.75 ПК України. На думку позивача, єдиний сенс та зміст дій посадових осіб відповідача щодо складення Акту перевірки - це не перевірка ТОВ «Екором» з питань дотримання вимог законодавства, а виготовлення на замовлення слідчого офіційного документу, який містить сфальшовані обставини щодо порушення позивачем ст.185 ПК України для подальшого його використання в якості доказу у кримінальному провадження. Позивач наголошував на тому, що об'єктом захисту у даній справі є право позивача на правильне відображення в Акті перевірки даних податкових декларацій, а також інтерес позивача, який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як добросовісного платника податків та контрагента, оскільки використання даних Акту перевірки впливатиме на показники покупців, тобто виникає загроза порушення прав та інтересів контрагентів позивача і ця загроза безпосередньо пов'язана із позивачем..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Екором» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції застосував норми права виключно у площині спору про право, порушень якого дійсно не було, і не взяв до уваги спрямованість позову на захист охоронюваного законом інтересу який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як добросовісного платника податків та контрагента.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що у період з 25.06.2015р. по 06.07.2015р. повноважними особами ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екором» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 01.03.2015р. по фінансово-господарським взаємовідносинам із переліком контрагентів-постачальників, за результатами якої складено Акт №661/04-66-22-02/36960406 від 13.07.2015 року (т.7 а.с.56-129) (далі по тексту - Акт перевірки).

Підставою для проведення перевірки стали: наказ від 18.06.2015р. №239 та направлення ДПІ від 25.06.2015р. №000315 та від 01.07.2015р. №000322, а також постанова старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Про призначення перевірки» від 20.04.2015р. в рамках кримінального провадження внесеного 02.09.2014р. до ЄРДР за №32014040000000104 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.1, ч.3 ст.212, ч.3 ст.358 КК України.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «Екором» ст.185 ПК України в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів, отриманих від контрагентів (за наведеним переліком) у перевіряємому періоді.

Вважаючи, що перевірка була проведена формально, без дослідження та аналізу первинних документів та без фактичного проведення зустрічних звірок, а висновки зроблені лише на підставі постанови слідчого, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки на його думку, порушено право ТОВ «Екором» на правильне відображення в Акті перевірки даних його податкових декларацій, а також інтерес, який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як добросовісного платника податків та контрагента.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Зазначений документ не породжує правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обов'язкового характеру для платника податків. Оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення висновків в акті перевірки та щодо змісту висновків надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акту. Враховуючи, що таких рішень ДПІ прийнято не було, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В адміністративному позові заявлено вимоги про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Екором» без дослідження документів первинного обліку і звітності та наданні висновків про незаконність формування податкового кредиту ТОВ «Екором».

Обґрунтовуючи свої доводи щодо проведення перевірки без дослідження первинних документів, позивач посилається виключно на свої міркування, що не може бути підставою для задоволення позову, оскільки, як вбачається з Акту перевірки, перевірка була виїзною та під час її проведення досліджувалися документи первинного бухгалтерського обліку.

На думку позивача, єдиний сенс та зміст дій посадових осіб відповідача щодо складення Акту перевірки - це не перевірка ТОВ «Екором» з питань дотримання вимог законодавства, а виготовлення на замовлення слідчого офіційного документу, який містить сфальшовані обставини щодо порушення позивачем ст.185 ПК України для подальшого його використання в якості доказу у кримінальному провадження. В апеляційній скарзі, позивач також зазначає, що Акт перевірки був повністю сфальшований одним підрозділом (ДПІ у Красногвардійському районі) в інтересах іншого підрозділу (Слідчого управління фінансових розслідувань) одного і того самого податкового органу - ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Проте, вказані доводи не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами. З огляду на позицію позивача, такі дії мають ознаки злочину, в розумінні Кримінального кодексу України. При цьому, адміністративний суд не наділений повноваженнями встановлювати ознаки фальсифікації документів.

Крім того, заявляючи вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо надання в Акті перевірки висновків, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що захисту підлягають порушені або оспорювані права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Позивачем не надано доказів того, що за результатами проведеної перевірки ДПІ приймалися будь-які рішення, зокрема податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань, учинялися будь-які дії, зокрема, внесення до облікових даних платника податків відомостей про його податкові зобов'язання, враховуючи висновки, які зроблено в Акті перевірки. Предметом позову не є оскарження рішень ДПІ чи її дій, які приймалися (вчинені) за наслідками проведеної перевірки та складеного акту.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача утриматися від використання відомостей Акту перевірки, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

В апеляційній скарзі ТОВ «Екором» наголошує на тому, що дійсно Позивач не оскаржував дії відповідача, як дії щодо складення Акту перевірки та відображення у ньому тих чи інших негативних для позивача обставин, і метою позову є не захист порушеного права (оскільки дійсно ніяких порушень права ще не відбулось), а захист охоронюваного законом інтересу, який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як добросовісного платника податків та контрагента.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, вимог щодо захисту охоронюваного законом інтересу, який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як добросовісного платника податків та контрагента, позивачем заявлено не було, а по-друге, з урахуванням положень статті 15 ЦПК та положень статей 1, 12 ГПК справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, незалежно від суб'єктного складу, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються у порядку господарського судочинства (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3, постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у цій справі обставин, які свідчать про порушення прав позивача та наявності підстав для захисту таких прав у спосіб, який зазначено у позові.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екором» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі № 804/12142/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 20.11.2015р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов