Ухвала суду № 53655308, 20.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/22487/15

Суддя-доповідач Петрик І.Й.

У Х В А Л А

20 листопада 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Петрик І.Й.., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2015 року, було залишено без руху.

Підставою для постановлення зазначеної ухвали було те, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог ст. 187 КАС України, а саме: відсутня квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України заявнику було надано достатній строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

19 листопада 2015 року апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з вимогою звільнити від сплати судового збору.

Вказане клопотання вмотивоване тим, що Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України, та бюджетом якої на 2015 рік не передбачено коштів на сплату судового збору, на підтвердження чого надало копії кошторису та виписки по рахунку на 2015 рік.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, та не є підставою для відстрочення його сплати.

Також, відсутність законодавчого врегулювання питання щодо поновлення територіальним органам державної фіскальної служби пільг на судовий збір не є обставиною, яка зумовлює наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

При цьому, надані відповідачем копії кошторису та виписки по рахунку на 2015 рік є внутрішньою документацією управління та не підтверджують фактичну відсутність коштів на рахунках.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, апелянтом не надано суду доказів на підтвердження факту відсутності можливості сплати судового збору за рахунок інших коштів, ніж ті, що передбачені кошторисом витрат по функції «керівництво та управління у сфері фіскальної політики» на сплату судового збору та вжиття заходів спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору, зокрема додаткових бюджетних асигнувань, шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.

Крім того, апелянт також вказує, що на момент звернення до суду із позовом, відповідач був звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для його сплати відсутні і кошти на сплату такого збору бюджетом установи на 2015 рік передбачені не були.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними з огляду на те, що п.2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкових органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Аналогічної позиція дотримується Верховний Суд України в Ухвалі від 27.10.2015 року (номер в ЄДРСР - 52867921).

Отже, підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору відсутні.

Таким чином, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі або обґрунтованого клопотання про наявність підстав для розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, з огляду на те, що заявником не усунуто зазначені недоліки апеляційної скарги, її необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189, 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Петрик І.Й

Суддя Петрик І.Й.