Постанова № 53654945, 13.11.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 рокуСправа № 803/3637/15

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Ксензюка А.Я., суддів Денисюка Р.С., Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача-1 ОСОБА_4,

представника відповідача-2 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування абзацу 1 підпункту 1.1 пункту 1 наказу Державної фіскальної служби України (далі ДФС України) від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС», поновлення на посаді першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС з 18 вересня 2015 року та стягнення з Рівненської митниці ДФС середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 19 вересня 2015 року по день поновлення на посаді, виходячи з середньоденного заробітку в сумі 382 грн. 46 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ДФС України від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС», на підставі статтей 147, 148, 149, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), за одноразове грубе порушення позивача звільнено з посади першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС.

Позивач вважає наказ від 18 вересня 2015 року № 718 безпідставним, необґрунтованим і таким, що не відповідає пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки застосоване в оскаржуваному наказі формулювання підстави звільнення не є одноразовим грубим порушенням трудових обовязків, а також в наказі не зазначено в чому саме виразилось одноразове грубе порушення трудових обовязків зі сторони позивача.

Також, позивач вважає, що ним не було і обєктивно не могло бути допущено неналежного виконання службових обовязків при визначенні посадовими особами Рівненської митниці ДФС митної вартості товарів, так як в усіх трьох епізодах, описаних в наказі, визначення митної вартості товарів здійснювалось з дотриманням норм митного законодавства, а митне оформлення автомобілів «MERCEDEC-BENZ» позивач взагалі не виконував і не міг виконувати, тому що в цей час перебував у відрядженні. Разом з тим, зазначає, що митне оформлення двох автомобілів «MERCEDEC-BENZ» здійснювалось працівниками структурних підрозділів митниці, контроль за якими не входить безпосередньо до його посадових обовязків.

Крім того, позивач вважає, що наказ від 18 вересня 2015 року № 718 прийнято з порушенням положень статті 149 КЗпП України, оскільки відповідач не встановив ступеню тяжкості проступку, форму вини у вчиненні проступку умисел, необережність, недбалість, тощо. Також, відповідач не встановив чи наявною є завдана шкода внаслідок проступку і, якщо є, то який її характер і кому вона завдана. На думку позивача з наказу неможливо ідентифікувати обставин вчинення проступків, зокрема, коли і за яких умов вони були вчинені. Зрештою, відповідачем не враховано попередньої роботи позивача, за весь час якої він не мав жодного дисциплінарного стягнення.

З врахуванням вищевикладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати абзац 1 підпункту 1.1 пункту 1 наказу ДФС України від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС», поновити його на посаді першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС з 18 вересня 2015 року та стягнути з Рівненської митниці ДФС середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 19 вересня 2015 року по день поновлення на посаді, виходячи з середньоденного заробітку в сумі 382 грн. 46 коп.

В письмових запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача-1 ДФС України та представник відповідача-2 Рівненської митниці ДФС позов не визнали мотивуючи наступним.

На підставі розпорядження ДФС України від 7 липня 2015 року №184-р «Про проведення перевірок» проведено перевірки з окремих питань організації роботи Вінницької, Волинської, Житомирської, Запорізької, Полтавської, Рівненської, Сумської та Харківської митниць ДФС, про що складено акт від 20 серпня 2015 року № 9348/05-21 «Про результати перевірки Рівненської митниці ДФС з окремих питань організації роботи».

Висновками акта перевірки підтверджено численні недоліки та порушення при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів, боротьбі з контрабандою та протидії митним правопорушенням.

Вказані порушення стали наслідком звільнення на підставі статтей 147, 148, 149, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене вважають оспорюваний наказ таким, що виданий у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, відтак підстави для його скасування та поновлення позивача на службі в митних органах відсутні.

В судовому засіданні позивач та його представники адміністративний позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснили, що ОСОБА_1 не може бути поставлено в провину неналежне здійснення контролю при митному оформленні товару «фунгіцид» марки «Штефікур» за митними деклараціями, які оформлені 22 червня 2015 року та 27 липня 2015 року, оскільки станом на 22 червня 2015 року він перебував у відрядженні, а станом на 27 липня 2015 року у відпустці, що підтверджується наявними у справі доказами. Крім того вважають, що звільнення позивача з митних органів суперечить вимогам частини першої статті 148 КЗпП України, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, в тому числі і з приводу неналежного контролю за митним оформленням товару «фунгіцид» на позивача накладено пізніше одного місяця з дня виявлення нібито неправильного визначення митної вартості цього товару. Просили позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях ДФС України та Рівненської митниці ДФС. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на державній службі у митних органах з 16 грудня 1992 року, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії БТ-ІІ №2579110. 7 червня 1995 року позивачем прийнято Присягу державного службовця.

Наказом від 28 листопада 2014 року № 1602-0 позивача переведено на посаду першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС, як такого, що успішно пройшов стажування, звільнивши з посади заступника начальника Рівненської митниці Міндоходів.

Згідно із наказом від 22 грудня 2014 року № 71 «Про розподіл обовязків між керівництвом Рівненської митниці ДФС» за першим заступником начальника митниці ДФС ОСОБА_1 закріплено: 1) управління інфраструктури; 2) управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання; 3) сектор митної статистики; 4) сектор інформаційних технологій.

Наказом ДФС України від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС», на підставі статтей 147, 148, 149, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення звільнено із займаної посади першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_1 за неналежні виконання службових обовязків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема при перевірці правильності визначення митної вартості товарів, що призвело до порушень частини першої статті 54 Митного кодексу України, пунктів 2.4 2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13 липня 2012 року № 362, підпункту 11.2 пункту 22 Положення про Рівненську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 20 серпня 2014 року № 55.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про державну службу» регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Отже, у пункті 1 частини першої статті 41 КЗпП України йдеться про разове грубе порушення трудових обов'язків, а не про тривале, системне, що може бути підставою для звільнення за інших підстав.

Відповідно до розяснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з розясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в пункті 27 цієї постанови, вирішуючи питання про законність звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

Крім того, звільнення з цієї підстави за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

Як встановлено з наказу ДФС України від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС», позивача звільнено з роботи саме за одноразове грубе порушення трудових обовязків. Підставою для прийняття наказу від 18 вересня 2015 року № 718 в частині звільнення посадових осіб Рівненської митниці ДФС є акт від 20 серпня 2015 року № 9348/05-21 «Про результати перевірки Рівненської митниці ДФС з окремих питань організації роботи».

За результатами проведеної перевірки встановлено, що першим заступником Рівненської митниці ДФС ОСОБА_1 при митному оформленні ПП «Марго» у квітні липні 2015 року товарів «фунгіцид» не проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, що спричинило ймовірну різницю митних платежів 2 678, 1 тис. грн.

Крім того, наявні випадки здійснення митного оформлення транспортних засобів за рівнем митної вартості нижчим, ніж у відповідному довіднику SCHWACKEliste. Так, Рівненською митницею ДФС здійснено митне оформлення легкового автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» за рівнем митної вартості, визначеної за допомогою резервного методу, 70, 7 тис. доларів США (64, 1 тис. євро) за одиницю (митна декларація від 3 червня 2015 року № 204050001/2015/005965), у той же час вартість подібного транспортного засобу, згідно з інформацією, яка міститься у довіднику, складає не менше 85, 6 тис. євро за одиницю.

Аналогічно митне оформлення легкового автомобіля цієї ж марки здійснено за рівнем митної вартості 38, 7 тис. доларів США (34, 3 тис. євро) за одиницю (митна декларація від 18 червня 2015 року № 204020000/2015/006050), а вартість подібного транспортного засобу згідно із довідником не менше 60, 1 тис. євро за одиницю.

З наказу ДФС України від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС» в частині, що стосується митного оформлення автомобілів «MERCEDEC-BENZ» вбачається, що митне оформлення цих автомобілів здійснювалось на митному пості «Рівне-центральний» та митному пості «Сарни». При цьому, відповідно до наказу від 22 грудня 2014 року № 71 «Про розподіл обовязків між керівництвом Рівненської митниці ДФС» керівництво роботою митними постами, в тому числі «Рівне-центральний» та «Сарни», віднесено до обовязків іншої посадової особи.

Крім, як вбачається з наказу начальника Рівненської митниці ДФС від 29 травня 2015 року № 34-в та Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, в період з 2 червня 2015 року по 1 липня 2015 року перший заступник начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_1 був відряджений до Львівської митниці ДФС.

Таким чином, позивач фактично не міг здійснювати митне оформлення легкових автомобілів марки «MERCEDES-BENZ» 3 червня 2015 року та 12 червня 2015 року.

Застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення звільнення з підстави одноразового грубого порушення трудових обовязків (пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України), відповідач не навів у наказі про звільнення конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обовязків. В наказі міститься посилання на неналежне виконання службових обовязків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема, при перевірці правильності визначення митної вартості товарів, протягом тривалого періоду з квітня по липень 2015 року.

Суд вважає, що у справі відсутні докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який може бути підставою для звільнення його з роботи за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України одноразового грубого порушення трудових обовязків.

Оскільки відсутні докази вчинення позивачем одноразового порушення трудових обовязків, судом не з'ясовується, чи є порушення трудових обов'язків грубим, з врахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

За таких обставин наказ ДФС України від 18 вересня 2015 року № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС» в частині звільнення із займаної посади першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС ОСОБА_1, є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі належними та допустимими доказами не довели правомірності звільнення позивача з митних органів України за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України одноразового грубого порушення трудових обовязків.

Відповідно до частин першої і другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки звільнення позивача відбулось із порушенням визначеного законом порядку, він підлягає поновленню на роботі з дня звільнення - з 18 вересня 2015 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно із довідкою Рівненської митниці ДФС від 10 листопада 2015 року за № 919/50-17-70-05 розмір середньоденної заробітної плати позивача станом на 10 листопада 2015 року становить 336 грн. 84 коп. Час вимушеного прогулу становить 39 робочих дні - з 19 вересня 2015 року по 13 листопада 2015 року.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 з Рівненської митниці ДФС слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13 136 грн. 76 коп.

Відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7 073 грн. 74 коп. слід звернути до негайного виконання.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати абзац 1 підпункту 1.1 пункту 1 наказу Державної фіскальної служби України від 18 вересня 2015 року за № 718 «Про результати перевірок митниць ДФС».

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС з 18 вересня 2015 року.

Стягнути з Рівненської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 13 136 (тринадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 76 коп.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Рівненської митниці ДФС та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7 073 (сім тисяч сімдесят три) грн. 74 коп. звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяА.Я. Ксензюк

Судді Р.С. Денисюк

ОСОБА_6

Постанова в повному обсязі складена 18 листопада 2015 року.