Ухвала суду № 53654102, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/800/25344/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Рудик Ю.О.

відповідача Галика О.В.

третьої особи Морозенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіна постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 рокуу справі№826/17468/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергія-Капітал»до третя особаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Публічне акціонерне товариство «Українська біржа»провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергія-Капітал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Компанія з управління активами «Енергія-Капітал») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Українська біржа» (далі по тексту - третя особа, ПАТ «Українська біржа»), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27 травня 2013 року №0007352250 та №0007362250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем у період з 04 по 17 квітня 2013 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки 07 травня 2013 року складено акт №1315/2250/338866133, в якому зазначено про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 27 травня 2013 року винесено податкові повідомлення - рішення:

№0007352250, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3767814,00 грн., з яких за основним платежем - 3257042,00 грн. та 510772,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0007362250, відповідно до якого позивачем завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 922209,00 грн., в т.ч. у ІІ - ІІІ кварталі 2011 року в сумі 508897,00 грн., у 2012 році в сумі 413312,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про підтвердження позивачем факту оплати вартості цінних паперів, які ним придбавались, що спростовує висновок податкового органу про отримання цінних паперів безоплатно.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, порядок оподаткування операцій з цінними паперами на момент виникнення спірних правовідносин був врегульований приписами пункту 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/98-ВР з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №334/98-ВР) та пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України №334/98-ВР закріплено, що під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Абзацом 2 пункту 153.8 статті 158 ПК України також закріплено, що під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

За наслідками розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що біржові операції, вчинені позивачем на ПАТ «Українська біржа» є реальними, належним чином задокументованими, реальність та наявність біржових угод підтверджується Випискою з Реєстру угод, рух коштів та цінних паперів підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах. Крім того, судами зауважено, що безоплатна передача цінних паперів при клірингу неможлива, але рух коштів здійснюється не в банку, а у депозитарію, що відповідає положенням згідно статті 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди обґрунтовано постановити рішення про задоволення позову, а доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №826/17468/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна