Ухвала суду № 53654072, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/59555/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Шушняєва Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014

у справі № 2а-7553/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод»

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262301 від 10.05.2011 Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 скасовано постанову суду першої інстанції; прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, з огляду на прийняття його з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 30.06.2010, поданих до Первомайської ОДПІ, складено акт № 677/07/32390305 від 10.05.2011, в якому зафіксовано порушення: п. п. 7.2, 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування, визначену у розрахунку суми бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року на суму 1 429 815,03 грн., п. п. 7.2, 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування, визначену у розрахунку суми бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на суму 325 724,10 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 324 125,02 грн., визначену у розрахунку бюджетного відшкодування податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

До висновків про завищення сум бюджетного відшкодування податковий орган прийшов через завищення сум податкового кредиту за квітень, травень 2010 року, внаслідок декларування безтоварних господарський операцій, зокрема будівельно-монтажних робіт з контрагентом позивача - ТОВ «Будівельне управління № 77», які не підтверджені актами виконаних робіт, поставки обладнання позивачу та виконання послуг від ТОВ фірма «Скорпіон-РП», ТОВ ІВП «Елмаш», ТОВ Енергетичні системи, ТОВ НВП «Техприлад», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Стимекс Інжинірінг», ПП «Потенціал-4», ТОВ «Інфоком ЛТД», яка не підтверджена видатковими накладними, актами прийняття робіт.

На підставі результатів проведеної перевірки, 10.05.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000262301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року на 2 079 664 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Будівельне управління № 77» є генеральним підрядником будівництва Бандурського олійноекстракційного заводу на підставі договору генерального підряду № 77 від 29.07.2009 та додаткових угод до нього, укладених в 2009-2010 роках.

У квітні та травні 2010 року ТОВ «Будівельне управління № 77» виписало на адресу ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» податкові накладні на суму ПДВ відповідно в розмірі 1 153 570 грн. та 104 602,86 грн. для авансової оплати робіт при будівництві заводу.

Позивач, отримавши податкові накладні, здійснив повну оплату у періодах їх надходження, що підтверджено актом перевірки та висновком судової економічної експертизи.

Після отримання від позивача авансової оплати ТОВ «Будівельне управління № 77» провело у періодах видачі податкових накладних та у наступних періодах будівельні роботи на Бандурському олійноекстракційному заводі, що підтверджено актами виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних робіт.

Згідно сертифіката відповідності серії МК № 000394, виданого 14.10.2010 інспекцією ДАБК у Миколаївській області, посвідчується відповідність будівництва Бандурського олійноекстракційного заводу проектній документації та його готовність до експлуатації, а також актом готовності об'єкта до експлуатації № 2 від 14.10.2010, в яких в якості генерального підрядника зазначено ТОВ «Будівельне управління № 77».

Також, 05.01.2010 між позивачем і ТОВ фірма «Скорпіон-РП» укладений договір підряду, відповідно до якого останній зобов'язується надати послуги машинами та механізмами при будівництві Бандурського олійноекстракційного заводу.

На виконання вказаного договору ТОВ фірма «Скорпіон-РП» видало позивачу податкові накладні.

Згідно актів виконаних робіт ТОВ фірма «Скорпіон-РП» надавало позивачу послуги машинами та механізмами на суми, визначені в податкових накладних, що підтверджує факт виконання таких робіт.

Аналогічна ситуація по операціям з ТОВ ІВП «Елмаш», ТОВ НВП «Техприлад», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Енергетичні системи», ТОВ «Стимекс Інжинірінг Груп», ТОВ «Інфоком», ПП «Потенціал-4».

Також, 22.03.2010 між позивачем та ТОВ ІВП «Елмаш» укладено договір № 220310 по поставці обладнання для відділення зберігання шроту, на що останнім виписана податкова накладна; позивач сплатив ТОВ ІВП «Елмаш» суму поставки, що підтверджено платіжним дорученням.

За договором поставки ТОВ НВП «Техприлад» зобов'язано поставити позивачу ТМЦ з попередньою оплатою 20%, на виконання якого були складені: податкові накладні, акт по виконанню послуг по доставці.

15.04.2010 позивач уклав з ФОП ОСОБА_3 договір № 005/2010, відповідно до якого останній повинен виготовити та поставити ємкісне обладнання з передплатою 50%. Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_3 21.04.2010 виписав податкову накладну на суму 477 000 грн., в т.ч. ПДВ - 79 500 грн., як авансовий платіж.

Факт поставки підтверджено видатковими та товарно-транспортними накладними.

У травні 2010 року позивач мав правові відносини з ТОВ «Енергетичні системи» щодо поставки гвинтового повітряного компресора на суму 75 605,72 грн., в т.ч. ПДВ - 12 600,95 грн. На виконання цього договору були виписані податкова та видаткова накладні.

У травні 2010 року позивач мав також правові відносини з ТОВ «Стимекс Інжинірінг Груп» по поставці клапану редукційного фланцевого.

У лютому 2010 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Інфоком» по поставці електрообладнання для елеваторної частини, на виконання яких було складено видаткову та податкову накладні.

Згідно реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2010 року, податковий кредит за якими включений до відшкодування у червні 2010 року, податкова накладна № 80 від 10.02.2010 отримана позивачем 30.04.2010, тобто із запізненням.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача на час подачі розрахунків сум бюджетного відшкодування в податкових декларацій за травень, червень 2010 року підтвердження факту виконання зазначених господарських операцій актами виконаних робіт.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що позивач сформував податковий кредит квітня-травня 2010 року за рахунок господарських операцій з ТОВ «Будівельне управління № 77», ТОВ фірма «Скорпіон-РП», ТОВ ІВП «Елмаш», ТОВ Енергетичні системи, ТОВ НВП «Техприлад», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Стимекс Інжинірінг», ПП «Потенціал-4», ТОВ «Інфоком ЛТД» за першою із подій, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки мав у квітні - травні 2010 року, як належно оформлені податкові накладні так і факт повної оплати по ним; дані перевірок контрагентів позивача підтверджують відображення в господарському обліку результатів операцій з ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод», відсутні будь-які підстави для висновку про завищення позивачем податкового кредиту у періоді, що перевірявся.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами доказами. При цьому будь-які порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

За наведених обставин, відсутності порушень норм матеріального і процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний