Ухвала суду № 53653090, 17.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р. Справа № 814/1698/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Шеметенко Л.П.при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2015 року № 504000006/2015/000004/1, визнання нечинною картку відмови від 13.03.2015 року № 504010000/2015/00028 , -

встановиЛА:

Товариство звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню товарів та коригування митної вартості.

Суд першої інстанції своєю постановою від 26 червня 2015 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України № 504000006/2015/000004/1 від 13.03.2015 року.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2015/00028 від 13.03.2015 року.

Миколаївська митниця Державної фіскальної служби України не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Миколаївська митниця Державної фіскальної служби України посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" зареєстровано в якості юридичної особи 16.09.04. Основним видом діяльності ТОВ "МГЗ" є виробництво глинозему (оксиду алюмінію), який в свою чергу є основним вихідним матеріалом для виробництва алюмінію.

Відповідно до технології виробництва підприємство виготовляє глинозем шляхом перероблення металургійних бокситів, які вилужнюють у міцному лужному розчині. Для приготування цього розчину використовують гідроксид натрію (сода каустична).

01.04.13 ТОВ "МГЗ" уклав контракт №RF/RD/79-13/11-М з ОАО "Единая торговая компания" (г. Стелитамак, РФ) на поставку гідроксиду натрію сумарним обсягом близько (+/-) 201500 тонн, на загальну орієнтовну суму 86645000 доларів США (+/-).

Відповідно до п.2.3 Контракту ціна за 1 тону товару розраховується за формулою середнє котирування FOB MED Low агентства ICIS за два місяця, що передували періоду відвантаження з 21 числа першого місяця до 20 числа другого місяця мінус 40 доларів США.

Розрахована ціна зазначається в специфікації, що підписується кожного разу до 25 числа місяця, який передує відвантаженню.

Також, п.3.2 Контракту передбачено, що вантажовідправником по цьому контракту можуть бути ВОАО "Химпром" (м. Волгоград, РФ), ОАО "Каустик" (м. Волгоград, РФ), а також будь-які інші відправники на розсуд продавця.

24.02.15 ТОВ "МГЗ" та ОАО "Единая торговая компания" підписали специфікацію №25 про визначення ціни на гідроксид натрію (сода каустична) на березень 2015 року - 270 доларів США в обсязі 7500,0+/-% тонн.

04.03.15 ОАО "Единая торговая компания" поставило на адресу позивача 154,858 т гідроксиду натрію на загальну суму 41811,66 доларів США (270 доларів за тонну). При цьому, відповідно до інвойсу № SK-19 від 04.03.15 в якості вантажовідправника зазначено ОАО "Башкирская содовая компанія" (г. Стерлитамак, РФ).

13.03.15 ТОВ "МГЗ" до Миколаївської митниці була подана електронна митна декларація №504010000/2015/000650 про оформлення 154858 кг соди каустичної, гідроксид натрію, на суму 41811,66 доларів США, яка надійшла від ОАО "Башкирская содовая компанія".

Разом з декларацією підприємством надано відповідачу: контракт №RF/RD/79-13/11-М від 01.04.13, інвойс № SK-19 від 04.03.15, специфікацію №25 від 24.02.15, залізничні накладні, підтвердження радіологічного та екологічного контролю, сертифікати походження товару, паспорта якості.

Тобто, ТОВ "МГЗ" під час митного оформлення зазначеної партії товару, визначив його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 270 доларів США за тонну, на загальну суму 41811,66 доларів США.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач поставив під сумнів визначену підприємством митну вартість в 270 доларів США за тонну, у зв'язку з тим, що, на його думку, подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару), заявлена митна вартість не підтверджена документально, не подані документи про сплату.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, Миколаївська митниця витребувала у позивача для підтвердження митної вартості: 1) бухгалтерську документацію - платіжні документи, щодо оплати за товар, щодо оплати за складові митної вартості (страхування), страховий поліс, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни на 40 доларів США у контракті; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями та біржові котирування ICIS; 3) договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

13.03.15 позивач повідомив Миколаївську митницю, 1) що відповідно до постанови НБУ №124 від 23.02.15 "Про особливості здійснення валютних операцій", попередня оплата товару не здійснювалась; 2) ТОВ "МГЗ" та ОАО "Единая торговая компания" не страхували товар; 3) формування ціни шляхом зменшення її на 40 доларів США є результатом комерційних переговорів; 4) договори на продаж товару з третіми особами ТОВ "МГЗ" не укладались, оскільки підприємство є безпосереднім споживачем товару; 5) надані біржові котирування ICIS за останні 5 тижнів, що формували цінову політику на каустичну соду за 23.01.15, 30.01.15, 06.02.15, 13.02.15, 20.02.15.

Разом з тим, Миколаївська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ "МГЗ" та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.

13.03.15 Миколаївською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504010000/2015/00028, у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутнє документальне підтвердження вартості відповідно до п.2.3 Контракту №RF/RD/79-13/11-М; декларантом не надано витребувані митницею документи.

13.03.15 Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого, загальна вартість товару №504010000/2015/000650 визначена в розмірі 56368,31 доларів США, тобто 364 доларів США за тонну.

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. (ст.64 МК України). За основу для коригування митної вартості Миколаївською митницею було взята попередня митна декларація ТОВ "МГЗ" від 18.09.13 №504010000/2013/002028 за цим самим контрактом №RF/RD/79-13/11-М, від цього самого постачальника ОАО "Единая торговая компания" за ціною 364 долара США за 1 тонну, оскільки це останнє митне оформлення позивача без коригування митної вартості за цим товаром.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною щу була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям передбаченим ч.3 ст.2 КАС України.

Митницею вмотивовано рішення про коригування: 1) відсутністю інформації про страхування товару; 2) відсутністю обґрунтування зниження ціни на 40 доларів США відносно світових цін; 3) відсутністю договорів з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів; 4) відсутністю висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.

По-перше, під час проведення консультацій 13.03.15 ВАТ "МГЗ" письмово повідомляв відповідача, що страхування товару не здійснювалося. Аналогічно страхування не здійснювалось ОАО "Единая торговая компания". Жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства у цьому випадку неможливо. Тому, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною. Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такій договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

По-друге, необхідно розуміти, що "-40 доларів США", передбачені п.2.3 Контракту не є знижкою, оскільки ціна FOB MED Low (ICIS) не є звичайною ціною продажу цього товару ОАО "Единая торговая компания".

"FOB MED Low" та "-40 доларів США" є операндами у формулі ціни за Контрактом, де "FOB MED Low" - зменшуване, а "-40 доларів США" - від'ємник.

Індекс "FOB MED Low" не має ніякого зобов'язального значення для учасників торговельних відносин. Це усереднений результат щодо ціни на товар на світових ринках, за відомостями агентства ICIS. Інші рейтингові агентства, біржі, торговельні системи, можуть надавати відмінні від нього котирування.

Обрання сторонами Контракту "FOB MED Low" агентства ICIS за базову операнду у формулі обрахунку ціни товару, є результатом домовленості сторін за договором, про що позивач повідомляв відповідачу 13.03.15.

Надання переваги сторонами договору плаваючої ціни на товар відповідає практики ділового обігу та обумовлено волатильністю цін на соду каустичну на світових ринках.

По-третє, враховуючи, що ТОВ "МГЗ" не продає придбану за Контрактом соду каустичну іншим особам, а безпосередньо використовує її у своєму виробництві, цілком природно, що в нього не має та не може бути договорів з третіми особами з цього приводу. Саме про це позивач і повідомив митний орган 13.03.15.

По-четверте, з приводу начебто ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості (каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини), слід зазначити наступне.

Зазначені документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Більш того, ТОВ "МГЗ" надав біржові котирування агентства ICIS, повністю виконавши цей пункт вимоги митниці.

Також, необхідно зазначити, що в період з квітня по серпень 2013 року ТОВ "МГЗ" шість разів завозило соду каустичну за Контрактом №RF/RD/79-13/11-М від 01.04.13. Ціна відповідних партій товару також визначалась за формулою найменше середнього котирування FOB MED Low агентства ICIS за два місяця, що передували періоду відвантаження, мінус 40 доларів США. В цей період ціна на товар коливалася від 430 до 364 доларів США, в залежності від зміни ціни на цей товар на світовому ринку, та відповідного зниження його ціни у котируванні агентства ICIS.

При цьому, відсутність договору страхування, від'ємник "-40 доларів США" у формулі ціни товару, відсутність договорів з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, а також відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, у цих випадках не стали перешкодою для відповідача у розмитненні товару при митній вартості 430, 418, 402,5, 412,5, 400 та 364 доларів США.

Саме останній факт розмитнення 18.09.13 за митною декларацією №504010000/2013/002028 за ціною в 364 доларів США, і був взятий Миколаївською митницею за основу для коригування митної вартості у цьому випадку.

Позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також Специфікацію №25 з постачальником, де чітко визначена ціна у розмірі 270 доларів США з тонну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі від 04.03.15 виданим ОАО "Единая торговая компания". Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки (СРТ станція Жовтнева Одеської залізниці).

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у Миколаївської митниці не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки ТОВ "МГЗ" надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2015 року № 504000006/2015/000004/1, визнання нечинною картку відмови від 13.03.2015 року № 504010000/2015/00028, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко