Ухвала суду № 53653079, 18.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5758/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування наказу від 28.08.2015 року № 381-п,-

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2015 року ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування наказу від 28.08.2015 року № 381-п.

Ухвалою від 18.09.2015 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.

В той же день до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (вхід. №23311/15) від позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» касових книг з додатками за весь період 2012, 2013, 2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року; виписки банків з додатками (за весь період 2012,2013,2014 років та за період із січня по серпень 2015 року); авансових звітів з додатками за весь період 2012, 2013, 2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року; матеріальні звіти та звіти з продуктами харчування за весь період 2012, 2013, 2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року; книгу головну за весь період 2012, 2013,2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року; книги реєстрації хворих за весь період 2012, 2013, 2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року; податкові накладні видані та отримані за весь період 2012, 2013, 2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року; журнали, ордера всіх рахунків за весь період 2012, 2013, 2014 роки та з період із січня по серпень 2015 року; річні баланси за весь період 2012, 2013, 2014 роки та за період із січня по серпень 2015 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2014 року у задоволенні заяви ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про забезпечення доказів у справі №815/5758/15 за позовом ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування наказу від 28.08.2015 року № 381-п відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення доказів адміністративного позову ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та надав заяву про забезпечення доказів.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із приписів статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Відтак, суд першої інстанції правильно виходив з того, що інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, якщо є загроза їх втрати до початку судового розгляду.

Тобто, підставою для забезпечення доказів можуть бути такі обставини, які свідчать про неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.

З заяви позивача вбачається, що на підтвердження зазначених підстав щодо необхідності забезпечення доказів позивачем не зазначено та не додано жодного доказу щодо наявності хоча б однієї з обставин щодо необхідності забезпечення доказів шляхом витребування вищевказаної інформації, надати відповідні пояснення в обґрунтування заяви не зміг і представник позивача у судовому засіданні суду першої інстанції, зазначаючи лише, що позивач не може виготовити якісні фотокопії документів, відтак вважає необхідним витребувати оригінали. При цьому представник позивача не зміг зазначити обставини, що свідчать про неможливість чи ускладнення витребування судом відповідних доказів у майбутньому під час розгляду адміністративної справи.

Апеляційна скарга позивача стверджує про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права під час вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що викладені вище підстави для забезпечення доказів не містять посилань на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є правильним та таким, що відповідає нормам чинного процесуального закону.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм процесуального права при вирішенні питання, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов