Ухвала суду № 53653055, 17.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/20784/14-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єршова Л.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника виконавчого комітету Одеської міської ради - Дорогіна Костянтина Юрійовича, представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Шкрібляк Майї Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання частково нечинним рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та недійсним пункт 5 додатку № 1 та пункту 5 додатку № 2 Рішення №206 від 28.08.2014 року "Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок".

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року у задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є власником виробничо-складських будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди від 29.04.2004 року.

Рішенням Одеської міської ради від 09.04.2009 року №4240-V ФОП ОСОБА_1 надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,34 га, в оренду, за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель і споруд.

Згідно до довідки ТОВ "ДУАЛ-ВС" №1125/14 від 29.10.2014 року проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду знаходиться на стадії розробки.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.08.2014 року №206 "Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок", затверджено акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, від 17.04.2014 року та від 10.07.2014 року та зобов'язано ФОП ОСОБА_1 сплатити збитки, заподіяні внаслідок незаконного використання земельної ділянки, у розмірі 394676,78 грн.

ФОП ОСОБА_1, важаючи, що при здійснені розрахунку розміру збитків, комісією було неправомірно застосовано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які застосовуються при комерційному використанні земельної ділянки, що призвело до невірного висновку щодо завдання позивачем збитків територіальної громаді, звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав право та повноваження прийняти рішення про затвердження акта комісії щодо визначення розміру збитків та діяв на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 156, 157 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, пунктом 1 Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №206 від 28.08.2014 року, був затверджений акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014 р. та від 10.07.2014 р.

Так, згідно статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (далі - Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Також, відповідно пункту 2 та 3 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню, зокрема, підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Колегія суддів погоджується, що предметом спору у даній адміністративній справі є лише питання щодо правомірності дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при затвердженні акта по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки.

Натомість, питання щодо наявності підстав для стягнення збитків з підприємства не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, його належить вирішувати у порядку господарського судочинства під час розгляду справи про стягнення збитків.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з статтею 33 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Аналіз положень зазначених нормативних актів свідчить, що виконавчий комітет Одеської міської ради, вважаючи, що ФОП ОСОБА_1 завдав збитки у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження прийняти рішення про затвердження акта комісії щодо визначення розміру збитків.

Тому, колегія суддів також вважає, що у даному випадку, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що завдані збитки можуть бути відшкодовані в добровільному або в судовому порядку, правильність їх обчислення перевіряє суд, який буде розглядати справу про стягнення збитків, а не адміністративний суд при вирішенні спору про повноваження органу місцевого самоврядування при визначенні розміру збитків, завданих незаконним використанням земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права. За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2015 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова