Постанова № 53652291, 17.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2015 року № 826/21809/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновити на посаді

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №546 від 18.08.2015 в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача; поновлення на посаді.

Позов обґрунтовано тим, що на час прийняття оскарженого наказу позивач перебував на лікарняному. Крім того позивач вказує, що відповідачем не ознайомлено позивача з наказом про призначення службового розслідування, не відібрано пояснень.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судовому засіданні надав пояснення по суті позову.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого інспектора оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню МВС України в м. Києві.

Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 26.08.2015 №731 о/с позивача згідно пп «є» (за порушення дисципліни) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року N 114, передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою начальник призначає службове розслідування, що має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 12.08.2015 №856 проведено службове розслідування за фактом отримання грошової винагороди інспектором оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню МВС України в м. Києві капітаном міліції ОСОБА_1, за результатом якого складено висновок від 17.08.2015.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що позивач вступив в неслужбові відносини з громадянином ОСОБА_2 зажадав від нього незаконну грошову винагороду у сумі 2 тисячі доларів США за вирішення питання щодо не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, що призвело до порушення вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4.1 розділу 3 та п. 7.2 розділу 7 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 №155.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2015 відносно позивача внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42015100000000853 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

В подальшому, 30.07.2015 позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Факт вчинення правопорушення, яке описано у висновку службового розслідування позивачем не заперечується, отже не потребує додаткового доказування.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі висновку службового розслідування ГУ МВС України в м. Києві прийнято наказ від 18.08.2015 №546, яким за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в підтримання неділових відносин з громадянином С., отримання від нього незаконної грошової винагороди за не притягнення його до адміністративної відповідальності, що призвело до порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4.1 розділу 3 та п. 7.2 розділу 7 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 №155 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Суд приймає до уваги, що на час прийняття оскарженого наказу, не було прийнято судове рішення у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 Проте, враховуючи, що позивача звільнено за порушення службової дисципліни, а не за вчинення кримінального правопорушення, отже суд не вбачає порушень норм Дисциплінарного статуту та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року N 114 при прийнятті оскарженого наказу.

Відповідно до п. 16 Дисциплінарного статут дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що висновок службового розслідування затверджено 17.08.2015, а оскаржений наказ прийнято 28.08.2015, тобто з дотриманням строку визначеного ст. 16 Дисциплінарного статуту.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що від нього не було відібрано пояснень під час проведення службового розслідування, оскільки в матеріалах справи міститься копія акту про відмову надати пояснення від 13.08.2015, з якого вбачається, що позивач відмовився надавати пояснення, оскільки розслідується назване вище кримінальне провадження.

Пунктами 26 та 27 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. За вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне стягнення. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач станом на час прийняття оскаржених наказів мав не зняте та не погашене дисциплінарне стягнення.

Викладене свідчить, що відповідачем при оскаржувані накази прийнято з урахуванням характеру проступку, обставин за яких його було вчинено, наслідки такого проступку, тобто дотримано вимоги ст. 26 та 27 Дисциплінарного статуту.

Щодо доводів позивача, що на час прийняття оскаржуваного наказу він перебував на лікарняному суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний лист Госпіталю (з поліклінікою) ГУ МВС України в м. Києві від 27.08.2015, яким на адвокатський запит повідомлено, що позивач з 18.08.2015 знаходиться на лікуванні у терапевтичному відділенні.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п. 1.1 вказаної Інструкції тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється (п. 1.2 Інструкції № 455).

Позивачем не надано суду листка непрацездатності, яким підтверджується непрацездатність останнього станом на час винесення оскарженого наказу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Вищенаведене свідчить про те, що в діях відповідача при винесенні оскаржуваних наказів не виявлено порушень вказаних норм законодавства, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда