Постанова № 53652162, 17.11.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3197/15

17 листопада 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.10.2015 року просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" (далі ПАТ "Український професійний банк", банк) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу "Сім днів" № 352122 від 28.05.2015 року (а. с. 28-29).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Український професійний банк" укладено договір банківського вкладу "Сім днів" № 352122. На виконання вищевказаного договору позивач розмістив у банку кошти на суму 18 500, 00 грн. строком на сім днів до 04.06.2015 року.

В подальшому ПАТ "Український професійний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 28.08.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та призначено Уповноважену особу Фонду - Пантіну Л.О. Позивач очікував на початок виплати коштів вкладникам банку за списками, які формує Уповноважена особа Фонду, проте отримав лист від 27.08.2015 року № 01-10/4087, у якому повідомлялося, що договір банківського вкладу "Сім днів" № 352122 від 28.05.2015 року є нікчемним та був вчинений з метою штучного створення обов'язку Фонду відшкодувати суми вкладу за рахунок державних коштів. Позивач вважає, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання правочину нікчемним та невключення його до переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є неправомірними. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у адміністративному позові, просила позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні 11.11.2015 року позовні вимоги підтримав та пояснив суду обставини внесення грошових коштів за банківським вкладом "Сім днів" № 352122 від 28.05.2015 року.

Представник відповідача Уповноваженої особи Фонду подав до суду письмові заперечення проти позову від 03.11.2015 року, в яких зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла у відповідності з приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду.

З метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банку, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами Уповноважена особа Фонду здійснювала перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), які є нікчемними. Під час такої перевірки було встановлено, що за рахунком, відкритим на ім'я позивача, здійснено фіктивну касову операцію з залученням коштів на вклад без фактичного внесення готівки. Так, 28.05.2015 року в касі Львівського відділення банку о 15:19 було знято кошти на господарські витрати ТКТВП "Тернопільархпроект" в сумі 108 500,00 грн., тоді ж 28.05.2015 року о 15:00 внесено кошти на вклад позивача в сумі 18 500,00 грн. На думку представника відповідача, фактичної видачі готівки з каси та внесення готівки на вкладний рахунок позивача не відбувалося. Мало місце штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання сум гарантованого відшкодування, у зв'язку з чим було тимчасово обмежено здійснення Фондом виплат такому вкладнику. Договір, укладений з позивачем, віднесено до нікчемних, оскільки він був спрямований на незаконне використання державної власності та заволодіння такою власністю.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому розгляд справи здійснено за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах адміністративної справи, звіривши копії документів з їх оригіналами, наданими представником позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2015 року між ПАТ "Український професійний банк" та ОСОБА_2 (вкладник) був укладений договір № 352122 банківського вкладу "Сім днів". Відповідно до пункту 1.1. договору вкладник передає, а банк приймає на умовах цього договору грошові кошти в сумі 18 500, 00 грн. строком на 7 (сім) днів, днем повернення вкладу було 04.06.2015 року (а. с. 7). За умовами договору вкладник передає вклад банку готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого вкладного рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи (пункт 2.1. договору). Вкладник зобов'язується внести або перерахувати вклад, вказаний у пункті 1.1. договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.

Як вбачається з квитанції № 352122 від 28.05.2015 року Львівського відділення ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_2 28.05.2015 року перераховано кошти на вклад згідно договору № 352122 від 28.05.2015 року у розмірі 18 500,00 грн. (а. с. 8).

Також судом встановлено, що 28.05.2015 року постановою Правління Національного банку України № 348 віднесено ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 року за № 107 про запровадження з 29.05.2015 року тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Український професійний банк" Пантіну Л.О.

28.08.2015 року виконавчою дирекцією Фонду відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015 року № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" прийнято рішення за № 158 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" Пантіну Л.О.

Також судом встановлено, що Уповноваженою особою Фонду створено комісію для здійснення перевірки вкладів фізичних осіб за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників. Результати перевірки вкладів фізичних осіб оформлені протоколом № 1 від 26.06.2015 року. Зокрема, за результатами перевірки встановлено, що за рахунком № 2603000352122, відкритим на ім'я ОСОБА_2 відповідно до договору № 352122 від 28.05.2015 року, здійснено фіктивну касову операцію з залучення коштів на вклад без фактичного внесення готівки (а. с. 83).

В подальшому 27.08.2015 року Уповноваженою особою Фонду направлено ОСОБА_2 повідомлення про нікчемність правочину № 01-10/4087. В такому повідомленні зазначено, що висновки про нікчемність правочину зроблені на підставі наявних у ПАТ "Український професійний банк" документів, матеріалів та інформації, з урахуванням відомостей спеціалізованих програмних комплексів, і ґрунтуються на положеннях частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Правочин за участі позивача був вчинений з метою штучного створення обов'язку Фонду відшкодувати грошові кошти за рахунок держави та спрямовані на заволодіння державними коштами (а. с. 9).

З письмових пояснень представника відповідача, наданих суду, вбачається, що внесення коштів як вкладу у спірному випадку фактично не відбувалось, а мало місце проведення банківських операцій зняття коштів з рахунку юридичної особи ТКТВП "Тернопільархпроект" та зарахування таких коштів на рахунки фізичних осіб ОСОБА_2 (18 500,00 грн.) та ОСОБА_2 (90 000,00 грн.) Сума вкладів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 дорівнює сумі коштів, які видані з каси ТКТВП "Тернопільархпроект" (108 500,00 грн.).

Разом з тим, у судовому засіданні 11.11.2015 року позивач ОСОБА_2 надав пояснення про те, що кошти на депозитний рахунок за договором банківського вкладу «Сім днів» № 352122 від 28.05.2015 року у розмірі 18 500,00 грн. вносились ним особисто у касу Львівського відділення банку. Судом оглянуто оригінал квитанції № 352122 від 28.05.2015 року, копія якої долучена до матеріалів справи, виданої Львівським відділенням ПАТ "Український професійний банк" про зарахування коштів на вклад згідно договору № 352122 від 28.05.2015 року.

З пояснень осіб, які беруть участь у справі, вбачається, що виплата коштів позивачу за договором банківського вкладу «Сім днів» № 352122 від 28.05.2015 року не проведена, доказів зворотнього відповідачем суду не надано, а також доказів того, що позивач включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У зв'язку з неотриманням коштів за вкладом за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування та відсутністю ОСОБА_2 у переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені та регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації (частини перша-друга статті 4 Закону № 4452-VI).

Згідно із статтею 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

В подальшому згідно зі статтею 28 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" розрахунки з вкладниками проводяться Фондом. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

До прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку здійснюється тимчасова адміністрація, наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачені у статті 36 Закону, зокрема, у вигляді деяких обмежень. Проте такі обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

Згідно із статтею 38 Закону Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

При цьому, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом частини третьої статті 38 Закону Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

- банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

- банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

- банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

У спірному випадку у повідомленні позивачу про нікчемність правочину від 27.08.2015 року відсутня конкретна підстава для визнання договору банківського вкладу № 352122 від 28.05.2015 року нікчемним, окрім як посилання на положення частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" та настання наслідків у вигляді обов'язку Фонду відшкодувати вклад за рахунок державних коштів.

За обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Конкретизує підстави для визнання правочину нікчемним представник відповідача у запереченнях проти адміністративного позову, посилаючись на те, що укладення позивачем договору банківського вкладу підпадає під ознаки дій, вчинених з метою надання переваг іншому кредитору на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами інших осіб, та вказує, що проведенням операцій по депозитному рахунку було здійснено для досягнення протиправної мети - незаконного заволодіння державними коштами, гарантованими Фондом, тобто договір банківського вкладу є нікчемним.

Надаючи оцінку посиланням представника відповідача на нікчемність правочину, суд зазначає, що Цивільний кодекс України розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наведене дає суду підстави вважати, що відповідач зобов'язаний довести відповідними доказами намір позивача при укладені зазначеного договору із третьою особою на незаконне заволодіння майном держави. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи та фізичної особи не може вважатись установленою.

Отже, у разі посилання представником відповідача на нікчемність угоди у зв'язку із порушенням публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", суд приходить до висновку, що Уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору банківського вкладу.

У спірному випадку представник відповідача на підтвердження обставин, що свідчили б про порушення публічного порядку в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України, наводить лише те, що 28.05.2015 року в касі Львівського відділення банку о 15:19 було знято кошти на господарські витрати ТКТВП "Тернопільархпроект" в сумі 108 500,00 грн., тоді ж 28.05.2015 року о 15:00 внесено кошти на вклад позивачем в сумі 18 500,00 грн., та внесено кошти на вклад ще однієї особи ОСОБА_2 у сумі 90 000,00 грн. Разом з тим, з виписки по рахунках Львівського відділення банку за 28.05.2015 року вбачається, що операція внесення коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2 відбулася в часі раніше та передувала операції по зняттю коштів на господарські витрати ТКТВП "Тернопільархпроект" (а. с. 46). Незначний залишок коштів у відділенні банку станом на 28.05.2015 року, на що вказує представник відповідача, ніяким чином не впливає спірні правовідносини, зокрема, на внесення коштів на депозитний рахунок позивачем за договором банківського вкладу № 35122 від 28.05.2015 року.

Позивачем на підтвердження обґрунтування правомірності своїх вимог щодо права на відшкодування вкладу за рахунок Фонду надано суду квитанцію № 352122 від 28.05.2015 року про внесення ОСОБА_2 на рахунок банку 18 500,00 грн., банк отримувача ПАТ "Український професійний банк", призначення платежу: кошти на вклад згідно договору № 352122 від 28.05.2015 року. На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиск штампу банківської установи, зокрема Львівського відділення банку (а. с. 8).

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Враховуючи наведені положення Інструкції та встановленні обставини, суд вважає, що на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 були внесені.

Отже, у спірних правовідносинах представником відповідача не наведено обставин, що свідчили б про порушення публічного порядку в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України, та не надано будь-яких доказів на підтвердження таких обставин та на доведення умислу осіб.

Факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок банку позивачем підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти були внесені відповідно до умов та у спосіб, визначені договором банківського вкладу.

При цьому, представником Уповноваженої особи Фонду не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що банк уклав правочин з позивачем № 352122 від 28.05.2015 року, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Відсутні факти зловживання службовими особами ПАТ "Український професійний банк" своїми повноваженнями з метою надання неправомірної вигоди для інших осіб.

Крім цього, суд звертає увагу, що статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених норм права та обставин справи, судом встановлено, що Уповноваженою особою Фонду у спірних правовідносинах безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому позовна вимога ОСОБА_2 про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягає до задоволення.

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 06.10.2015 року К/800/20945/15, від 15.10.2015 року К/800/18453/15, К/800/18507, від 22.10.2015 року К/800/30250/15, К/800/33662/15.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до частини першої статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, судовий збір у розмірі 487,20 грн. сплачений згідно з квитанціями КБ "Приватбанк" у місті Тернополі № 0.0.439657122.1 від 24.09.2015 року.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантувння вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу "Сім днів" № 352122 від 28 травня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок, сплачений згідно з квитанціями КБ "Приватбанк" у місті Тернополі № 0.0.439657122.1 від 24 вересня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 20 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.