Постанова № 53651476, 10.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 листопада 2015 р. № 820/9242/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участю представника позивача - Галаган О.М.,

представників відповідача - Ковальчука Т.О., Кудлай О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства Фірми "Мрія-94" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Фірма "Мрія-94" (далі по тексту - позивач, ППФ «Мрія-94») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі по тексту - відповідач, СДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.06.2015 року № 0000124700 про збільшення Приватному підприємству Фірма "Мрія-94" суми грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 121800, 00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акта «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Фірма «Мрія-94» (код ЄДРПОУ 22650371) з питання неподання в установлений законом строк Звіту про контрольовані операції за 2014 рік» від 15.06.2015 року №1/28-09-47-08/22650371, у якому безпідставно відповідачем були зроблені висновки про порушення позивачем пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ, було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 року № 0000124700.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки, у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акта перевірки та прийнятого на підставі зазначеного акта оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки висновки акта про порушення позивачем чинного законодавства та оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняті у зв'язку з тим, що ПП фірма «Мрія - 94» за період 01.01.2014 по 31.12.2014 року мало взаємовідносини з нерезидентом «GВ Сhеmісаl Іndаstrial (UK) LLР» по контракту № С-10.01 від 10.01.2012 року щодо поставки товару. Загальна сума

поставок за 01.01.2014 по 31.12.2014 року склала 85 136 327, 0 грн.

Як зазначив відповідач, згідно податкової інформації отриманої з Великобританії стосовно оподаткування партнерств з обмеженою відповідальністю від НМ Revenue & Сustoms (Служба її величності з податкових та митних справ) № Ео1/Р21967/ТР від 10.02.2015 року нерезидент «GВ Сhеmісаl Іndаstrial (UK) LLР» зареєстровано як партнерство з обмеженою відповідальністю 08.04.2009 року під реєстраційним номером ОС 344807 в Сполученому Королівстві.

Відповідно до даних Реєстраційної палати компаній, засновниками «GВ Сhеmісаl Іndаstrial (UK) LLР» були «Мг John Stepan Ке11у» (місцезнаходження - Об'єднані Арабські Емірати) та «С&А Sekretaries Ltd» (місце знаходження - Лондон).

Як вказує відповідач, згідно бази даних Королівської податкової та митної служби Великобританії - останній звіт партнерства, що подавався, був за 2013 р., в якому було продемонстровано"-" нульовий оборот і зазначено, що партнерство «GВ Сhеmісаl Іndаstrial (UK) LLР» не є резидентом у Сполученому Королівстві.

За умовами податкового законодавства Великобританії за отриманими партнерством доходами податок стягується з його партнерів згідно з законодавством країн їх юрисдикції.

Партнерство з обмеженою відповідальністю (LLР) створюється відповідно до Limited Liabiliti Partnerships Асt 2000 та реєструється в Реєстрі компаній Англії та Уельсу. При засновництві партнерства його учасниками (партерами) визнаються особи, які підписали документ про створення партнерства та який повинен бути підписаний не менш як двома учасниками (партнерами).

Відповідно до розділу «Оподаткування» Limited Liabiliti Partnerships Асt 2000 з метою оподаткування приросту капіталу власниками активів визнаються учасники партнерства, які виступають у якості партнерів. Також, укладені партнерством угоди для здійснення комерційної або господарської діяльності, визнаються укладеними учасниками партнерства, які виступають у якості партнерів.

Виходячи із положень Іnсоmeand Согрогаtіоп Тахеs Асt 1988 (sесtіоп 112), якщо контроль її управління партнерством здійснюється з-за кордону, то з метою оподаткування партнерство визнається нерезидентом Великобританії, навіть якщо один з учасників є резидентом Великобританії.

Оскільки компанія не с резидентом Великобританії а згідно Розпорядження N 1042-р Об'єднані Арабські Емірати відносяться до країни в якої ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, то, як стверджує відповідач, операції з даним контрагентом є контрольованими у відповідності до п.п. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

У запереченнях зазначає, що згідно п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Однак, ПП фірма «Мрія - 94» на момент проведення перевірки не здійснила подачу звіту про контрольовані операції чим порушила п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні, позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в письмових запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів розпорядженням №626 від 19.07.1994 р. та діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції розпорядженням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 03.03.2006 р., взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.08.1994 р., з 20.01.2014 р. перебуває на обліку у СДПІ ВПП у м. Харкові та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи 15.06.2015 року на підставі наказу від 02.06.2015 № 279, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів та відповідно до п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), посадовими особами відповідача була проведена перевірка Приватного підприємства Фірма «Мрія-94» за наслідками якої був складений акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Фірма «Мрія-94» (код ЄДРПОУ 22650371) з питання неподання в установлений законом строк Звіту про контрольовані операції за 2014 рік» від 15.06.2015 року №1/28-09-47-08/22650371 (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення з боку позивача пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010р № 2755-УІ (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року) в частині неподання Звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

На підставі висновку акта перевірки СДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.06.2015 року № 0000124700 про збільшення ППФ "Мрія-94" суми грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 121800, 00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням ППФ "Мрія-94" було подано скаргу № 195 від 01.07.2015 року до Міжрегіонального ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на яке підприємством було отримано рішення від 23.07.2015 р. № 18312/10/28-10-10-4-33 про результати розгляду скарги, яким скарга підприємства була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

До ДФС України позивачем за № 239 від 31.07.2015 року була направлена скарга на податкове повідомлення - рішення та вищевказане рішення податкового органу прийняте за результатами розгляду первинної скарги, за результатами розгляду якої ДФС України своїм рішенням про результати розгляду скарги від 18.08.2015 року № 17505/6/99-99-10-01-02-25 залишило без змін оскаржуване податкове повідомлення - рішення та рішення, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що у перевіряємий податковим органом період позивач (продавець) мав господарські взаємовідносини із «GВ Сhеmісаl Іndаstrial (UK) LLР» (покупець), що зареєстровано в Сполученому Королівстві Великобританія за реєстраційним номером ОС344807 та адресою Suit 351, 10 Gгеаt Rassel Stгееt, London, WС1В ЗВQ United Kingdoom на загальну суму 85 136 327, 00 грн. на підставі контракту № С-10.01 від 10.01.2012 року, що також підтверджується копіями: вантажно-митних декларацій, платіжних доручень на перерахування коштів та банківських виписок, що містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що за підпунктом 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПК України нерезиденти, це, зокрема, - іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно п.п. 39.2.1.2, п. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, контрольованими операціями вважаються - господарські операції (за умови, що їх сума за кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50000000, 00 грн. (без урахування податку на додану вартість) за відповідним календарний рік, однієї із сторін, яких є нерезидент, зареєстрований у державі, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою 5 і більше відсотків пунктів нижчою ніж в Україні.

На запит податкового органу від 05.12.2014 року № 8906/5/99-99-12-01-02-16 отримано від НМ Revenue & Сustoms (Служба її величності з податкових та митних справ) за № Ео1/Р21967/ТР від 10.02.2015 року інформацію про те, що нерезидент є британським партнерством з обмеженою відповідальністю, зареєстрованим 08 квітня 2009 року під реєстраційним номером ОС 344807.

Відповідач, вважає що оскільки згідно отриманої інформації засновниками даного нерезидента позивача є «С&А Sekretaries Ltd» (місце знаходження - Лондон) і «Мг John Stepan Ке11у» (місцезнаходження - Об'єднані Арабські Емірати) та останній здійснює контроль за її діяльністю з-за кордону, то з метою оподаткування партнерство визнається нерезидентом Великобританії, навіть якщо один з учасників є резидентом Великобританії, а тому контрагент позивача вважається резидентом Об'єднаних Арабських Еміратів, які згідно розпорядження N 1042-р, відносяться до країни в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, а тому позивач повинен подавати звіт про контрольовані операції за 2014 рік.

Суд зазначає, що матеріалами справи, зокрема копіями свідоцтва про реєстрацію партнерства з обмеженою відповідальністю від 08.04.2009 року, виданого реєстратором компаній Англії та Уельсу, листа від ТОВ «Вільям Стургес ЛЛП» від 01.03.2015 р. підтверджується те, що контрагент позивача є нерезидентом України.

Великобританія, де зареєстрований контрагент «GВ Сhеmісаl Іndаstrial (UK) LLР» відсутня у переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №1042-р).

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на законодавство Великобританії, оскільки в силу приписів ч. 1 ст. 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права) (ч.ч. 6, 7 ст. 9 КАСУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 року № 0000124700 підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Фірма "Мрія-94" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 року № 0000124700 про збільшення Приватному підприємству Фірма "Мрія-94" суми грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 121800, 00 грн. (сто двадцять одна тисяча вісімсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.