Постанова № 53650739, 10.11.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року справа № П/811/3183/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми "КІТ" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0000812204, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство Науково-виробнича фірма "КІТ" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0000812204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованим та безпідставним, а також такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України. Зокрема, посилалася на протиправність висновків відповідача в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Апекс груп».

Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення у відповідності до норм чинного законодавства України. Оскільки, господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.

В судове засідання 27 жовтня 2015 року представники сторін не прибули подавши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності (т.2,а.с.2, 163).

Відповідно до ухвали від 27 жовтня 2015 року подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, долучені до справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне мале підприємство науково-виробнича фірма "КІТ"(далі - позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 25.12.1991 року згідно свідоцтва серія А00 №078710 (т.1,а.с.31-32), довідки з ЄДРПОУ (т.1,а.с.33-34).

25.12.1991 року ПМП НВФ "КІТ" взято на податковий облік Кіровоградською ОДПІ (т.1,а.с.36), є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №15252324 НБ№402209 від 03.05.2006 року (т.1,а.с.35).

У період з 26.06.2015 р. по 30.06.2015 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПМП НВФ "КІТ" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податного кредиту з ПДВ, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Апекс груп» за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №86 /11-23-22-02/ 13748444 від 03.07.2015 року (т.1,а.с.56-68), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.012.2010 року № 2755 -VI ( із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в частині взаємовідносин з ТОВ «Алекс Групп» (код 39274639) на загальну суму 198751,00 грн. за лютий 2014 року.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0000812204 (т.1,а.с.16).

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до ГУ ДФС у Кіровоградській області (т.1,а.с.76-79).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 24.09.2015 року податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 року залишено без змін, а скарга без задоволення (т.1,а.с.81-85).

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження податку на додану вартість у сумі 198751,00 грн. Такі висновки ґрунтуються на підставі отриманої податкової інформації від 09.04.2015 року № 1141/7/14-04-22-05-12 по ТОВ « Апекс груп» за період грудень - 2014 року березень 2015 року» та комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу АС « Податковий блок».

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно зі ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13 від 26.12.1992 року (в редакції до 01.01.2012р.) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

За таких підстав, в межах предмета доказування по даній справі належить встановити факт здійснення та реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Універсалавтотранс» обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Алекс Групп» (Продавець) та ПМП НВФ "КІТ" (Покупець) укладено договір поставки №2 від 12.01.2015 року, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити вказаний товар (т.1,а.с.93-94).

Так, згідно видаткової накладної №35 від 11.02.2015 року та рахунку-фактури №СФ-000035 від 11.02.2015 року ТОВ «Алекс Групп» поставило позивачу товар на суму 628039,80 грн. (т.1,а.с.96).

ТОВ «Алекс Групп» виписано на адресу позивача податкову накладну №35 від 11.02.2015 року на суму 628039,80 грн., в т.ч. 104673,30 грн. ПДВ (т.1,а.с.97).

Дану податкову накладну позивачем включено до реєстру отриманих накладних за лютий 2015 року, а суму ПДВ - до податкової декларації з ПДВ за відповідний період (т.1,а.с.219-240).

Відповідно до видаткової накладної №119 від 25.02.2015 року та рахунку-фактури №СФ-0000119 від 25.02.2015 року ТОВ «Алекс Групп» поставило позивачу товар на суму 564468,00 грн.

ТОВ «Алекс Групп» виписано на адресу позивача податкову накладну №119 від 25.02.2015 року на суму 564468,00 грн., в т.ч. 94078,00 грн. ПДВ (т.1,а.с.101-103). Дану податкову накладну позивачем включено до реєстру отриманих накладних за лютий 2015 року, а суму ПДВ - до податкової декларації з ПДВ за відповідний період (т.1,а.с.219-240).

На підтвердження проведення оплати вказаних господарських операцій шляхом перерахування грошових коштів на рахунки контрагента, позивач надав платіжні доручення, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1,а.с.107-111).

Перевезення вантажу здійснювалось Ф?ОП ОСОБА_2 згідно договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №90000001 від 02.01.2014 укладеного між Ф?ОП ОСОБА_2 та ПМП НВФ "КІТ" (т.1,а.с.112-115).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується товарно-транспортними накладними №10 від 11.02.2015 року та №14 від 25.02.2015 року (т.1,а.с.99, 105), актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями (т.1, а.с.116-121).

На підтвердження реальності отримання товарів від ТОВ «Алекс Групп» відповідач надав суду копії накладних на внутрішнє переміщення товарів та акти списання(т.1, а.с.126-129).

З придбаного товару позивачем виготовлена продукція та реалізована контрагентам, що підтверджується наступним.

Використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Алекс Групп» товарів здійснювалось на виробничих потужностях підприємства розташованих у нежитловому приміщенні за адресою: вул. Генерала Родимцева, буд.89-а, м. Кіровоград, належне ПМП НВ "КІТ" згідно договору купівлі-продажу від 14.08.2013 року(т.1,а.с.39-41).

Подальшу реалізацію товарів позивачем здійснено згідно договорів укладених між ПМП НВФ "КІТ" та ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна"(т.1,а.с.132-143; т.2,а.с.7-12), ТОВ "Нестле Україна"(т.1,а.с.144-154), Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (т.1,а.с.157-166), ТОВ "Асистент"(т.1,а.с.167-172).

Виготовлена продукція реалізована позивачем вищезазначеним підприємствам-контрагентам, що підтверджується податковими та видатковими накладними виписаними ПМП НВФ "КІТ" на адресу підприємствам-контрагентам, виписками з банку, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, замовленнями та виписками (т.1,а.с.173-218; т.2,а.с.24-141).

Підпунктом "а, в" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Алекс Групп» суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договорів між позивачем та ТОВ «Алекс Групп» підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що матеріалами справи доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту.

Разом з тим, суд зазначає, що наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010р. №984» зокрема, зазначено, що виявлені порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

З акту перевірки від 03.07.2015 року №86/11-23-22-04/13748444 вбачається відсутність документальних підтверджень стосовно фінансово-господарських взаємовідносин ПМП НВФ „КІТ" по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце у відповідному періоді.

Так, висновки акту ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, не підкріплених посиланням на жодні досліджені під час перевірки документи, а також на підставі автоматизованих інформаційних баз даних органів державної податкової служби України та аналізі господарської діяльності ТОВ «Алекс Групп» яке не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача.

Натомість, первинні документи щодо його взаємовідносин з контрагентами не досліджені, а інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, не зазначені та до акту перевірки не долучені.

Також, у акті перевірки ПМП НВФ «КІТ» не викладено чіткий зміст порушення, допущеного платником податків, який перевіряється, не досліджено, які саме угоди, та з якими саме контрагентами, є нікчемними, не зазначено дати укладання цих угод та їх номери. Крім того, податковим органом не встановлено ні предмету, ні умов виконання угод, визнаних ним нікчемними, ні порядку розрахунків за цими угодами, тощо.

Крім того, податковим органом не досліджувався факт реального виконання угод з контрагентами за перевіряємий період.

Більш того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем та ТОВ «Алекс Групп» вказаний суб'єкт господарювання був зареєстрований у передбаченому законодавством порядку і був платником ПДВ, тобто мав спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність (т.1,а.с.90-92).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача та зазначеного контрагенту на укладення договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договір спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків.

Разом з тим суд зауважує, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес»АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі - також "Шоста Директива").

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та заниження податку на додану вартість позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4471,91 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми "КІТ" - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 17.07.2015 року №0000812204.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми "КІТ" (код ЄДРПОУ - 13748444) судові витрати у розмірі 4471,91 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят одну гривню дев'яносто одну копійку).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук