Постанова № 53650637, 30.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року 810/3564/15

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Терлецької О.О., за участю секретаря судового засідання Куделі Д.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» до Державного агентства водних ресурсів України про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Стадне" з позовом до Державного водного агентства України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державного водного агентства України щодо неналежного розгляду запиту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" №013-03/15 від 27.03.2015;

- визнати протиправною бездіяльність Державного водного агентства України, яка полягає у ненаданні у передбачений законом строк відповіді на звернення Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" №013-03/15 від 27.03.2015;

- визнати протиправною бездіяльність Державного водного агентства України, яка полягає у ненаданні у передбачений законом строк відповіді на звернення Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" №013-05/15 від 22.05.2015;

- зобов'язати ОСОБА_1 водне агентство України надати відповідь Обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" на пункт 2 запиту № 013-03/15 від 27.03.2015 по суті поставленого питання.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на запит позивача №013-03/15 від 27.03.2015 до Держводагентства України, поданого у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», було надано відповідь з порушенням встановлених законом строків, а відповідь на одне з питань, зазначених в запиті, відповідачем взагалі не була надана.

Крім того, позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору та отримання відповіді на питання, зазначене в запиті №013-03/15 від 27.03.2015, позивач звернувся з новим запитом №013-05/15 від 22.05.2015 до Держводагентства України з аналогічним питанням, однак, станом на день подання позовної заяви, відповіді на вказаний запит позивачем не отримано.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову, згідно яких, зокрема, зазначає, що дія Закону України «Про звернення громадян» не поширюється на випадки звернення юридичних осіб з запитами про надання розяснень та вказаний закон не встановлює терміну розгляду таких запитів.

Крім того, відповідач зазначає, що на друге питання, викладене в запиті позивача 013-03/15 від 27.03.2015, було надано відповідь листом Державного агентства водних ресурсів України №2727/9/11-15 від 13.05.2015 по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 замінено відповідача ОСОБА_1 водне агентство України - ОСОБА_1 агентством водних ресурсів України.

В судове засідання 30.09.2015 представник позивача не зявився, про дату час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, в позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без участі представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2015 заперечував проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд, зясувавши думку представника відповідача, присутнього в судовому засіданні 30.09.2015, протокольною ухвалою від 30.09.2015 постановив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2015 позивач звернувся до Державного агентства водних ресурсів України із запитом щодо надання інформації вих. №013-03/15, в якому просив розяснити:

- який структурний підрозділ Держводагентства України може надати інформацію про наявність або відсутність водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне»;

- який структурний підрозділ може провести обстеження земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» з метою встановлення наявності або відсутності водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» (а.с.6).

Вказаний запит був зареєстрований відповідачем 27.03.2015, про що свідчить відтиск штампу з вхідним №370/0/6-15 від 27.03.2015 (а.с.36).

Листом від 13.05.2015 №2727/9/11-15 було надано відповідь на звернення позивача №013-03/15 від 27.03.2015 (а.с.7).

22.05.2015 позивач подав звернення до Державного агентства водних ресурсів України вих.№013-05/15 від 22.05.2015, яке зареєстроване відповідачем за вхідним №670/0/6-15 від 22.05.2015, в якому позивач просив повторно розглянути пункт 2 звернення позивача №013-03/15 від 27.03.2015 (а.с.8).

Під час судового розгляду відповідачем надано суду копію відповіді на звернення позивача №013-05/15 від 22.05.2015, а саме копію листа відповідача від 03.07.2015 №3710/9/11-15 (а.с.56).

Не погоджуючись з отриманою відповіддю на звернення позивача №013-03/15 від 27.03.2015 та не отримавши відповіді на звернення №013-05/15 від 22.05.2015 позивач звернувся з позовом до суду про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено таке.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №393).

Преамбулою Закону N 393 передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до статті 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону №393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (абз.3 ст. 3 Закону №393).

Частиною 1 статті 5 Закону № 393 передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно частини 1 статті 14 Закону № 393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

За змістом частини 1 статті 15 Закону № 393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно статті 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 Закону № 393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Поняттям «вирішуються» законодавцем передбачено вчинення відповідних дій щодо завершення роботи із зверненням, в тому числі дій щодо технічного виготовлення відповіді (друкування), присвоєння вихідного реєстраційного номера, підготовка відповіді до відправки і безпосередньо надіслання його в останній день терміну «розгляду і вирішення».

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що заяви (клопотання) громадян, розглядаються і вирішуються по суті у місячний термін з наданням заявнику письмової відповіді про результати розгляду звернення.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 водним агентством України отримано запити позивача №013-03/15 від 27.03.2015 та №013-05/15 від 22.05.2015 - 27.03.2015 та 22.05.2015 відповідно, що підтверджується штрихкодами №370/0/6-15 від 27.03.2015 та №670/0/6-15 від 22.05.2015 про реєстрацію запитів позивача в канцелярії Державодагентства України.

З огляду на встановлені терміни розгляду звернень відповідач повинен був розглянути вказані запити відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян» протягом місяця від дня їх надходжень, а саме запит №013-03/15 від 27.03.2015 до 27.04.2015 включно, а запит №013-05/15 від 22.05.2015 до 22.06.2015 включно та направити відповіді на адресу позивача.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що запит позивача №013-03/15 від 27.03.2015 був розглянутий відповідачем 13.05.2015 з порушенням терміну розгляду на 16 днів, а запит позивача №013-05/15 від 22.05.2015 був розглянутий відповідачем 03.07.2015 з порушенням терміну розгляду на 11 днів.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження неможливості розгляду звернень в місячний термін до суду не надано, як не надано і повідомлення, направленого на адресу позивача, про встановлення необхідного терміну для вирішення поставлених у зверненні питань у разі неможливості розгляду звернення у встановлений законом термін.

З приводу посилання відповідача про те, що Закон № 393 не поширюється на звернення юридичних осіб суд зазначає таке.

Відповідно до статті 90 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Статтею 91 ЦК України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині.

Відповідно до частини 1 статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відтак суд вважає, що право на звернення, передбачене статтею 40 Конституції України та Законом №393 поширюється і на юридичних осіб, оскільки таке право за своєю природою може належати і юридичним і фізичним особам, а сфера дії Закону №393 не обмежує юридичних осіб у праві звернутися до державних органів із заявами, клопотаннями, скаргами, пропозиціями в порядку, передбаченому цим Законом.

Суд звертає увагу, що спеціального закону, який би регулював питання практичної реалізації юридичними особами права на звернення до органів державної влади, установ та організацій з письмовими пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами не існує.

Крім того, частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З урахуванням того, що подібні правовідносини щодо практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб регулюються Законом України "Про звернення громадян", суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин, за аналогією, відповідні норми Закону України "Про звернення громадян".

За таких обставин суд приходить до висновку, що бездіяльність Державного агентства водних ресурсів України щодо розгляду звернень позивача №013-03/15 від 27.03.2015 та №013-05/15 від 22.05.2015 у встановлений законом строк є протиправною.

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій Державного агентства водних ресурсів України щодо неналежного розгляду запиту ОК «СТ «Стадне» №013-03/15 від 27.03.2015 суд зазначає таке.

Згідно статті 19 Закону №393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача з запитом №013-03/15 від 27.03.2015 для отримання інформації щодо наявності в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:007:2124 водних обєктів, земля під якими може належати до земель водного фонду та просив розяснити наступні питання:

- який структурний підрозділ Держводагентства України може надати інформацію про наявність або відсутність водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» (питання 1);

- який структурний підрозділ може провести обстеження земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» з метою встановлення наявності або відсутності водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» (питання 2).

У листі від 13.05.2015 №2727/9/11-15 відповідач зазначив, що Держводагентство та організації, які належать до сфери його управління, не мають повноважень щодо ведення будь-яких реєстрів (каталогів, переліків) обєктів водного фонду та водно-болотних угідь. Згідно з чинним законодавством Агентство веде лише державний облік використання водних ресурсів та державний водний кадастр за розділом «Водокористування» з метою систематизації даних про збір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у територіальному, галузевому та басейному розрізах. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог щодо неналежного розгляду запиту позивача №013-03/15 від 27.03.2015 в частині ненадання відповіді на друге питання, поставлене у запиті, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що відповідь на запит позивача №013-03/15 від 27.03.2015 по суті поставленого питання повинна містити назву структурного підрозділу Державного агентства водних ресурсів України, до повноважень якого входить встановлення наявності або відсутності водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» з посиланням на положення законодавства, інструкції, положення на відповідний орган (структурний підрозділ), якими вказані функції (повноваження) за відповідним органом (структурним підрозділом) закріплені.

Крім того, в разі якщо ОСОБА_1 агентство водних ресурсів України чи його структурні підрозділи не мають повноважень щодо встановлення наявності або відсутності водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» то відповідно до вимог статті 7 Закону №393 відповідач повинен в термін не більше п'яти днів пересилати звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі та повідомити про це позивача.

Разом тим, лист Державного агентства водних ресурсів від 13.05.2015 №2727/9/11-15 не містить відповіді щодо того, який структурний підрозділ Державного агентства водних ресурсів України може провести обстеження земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» з метою встановлення наявності або відсутності водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне».

Більш того, відповідачем у вказаному листі не надано розяснень з приводу відсутності повноважень у Державного водного агентства України чи його структурних підрозділів щодо встановлення наявності або відсутності водних обєктів загальнодержавного або місцевого значення в межах земельної ділянки ОК «СТ «Стадне», як не зазначено про те, до компетенції якого органу такі повноваження відносяться та не направлено запит позивача №013-03/15 від 27.03.2015 за належністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідь Державного агентства водних ресурсів України №2727/9/11-15 від 13.05.2015 є відповіддю не по суті поставленого в запиті позивача питанні, а тому бездіяльність Державного агентства водних ресурсів України щодо належного розгляду звернення ОК «СТ «Стадне», а саме ненадання відповіді на друге питання, викладене в запиті позивача №013-03/15 від 27.03.2015, є протиправною.

З приводу позовних вимог про зобовязання Державного агентства водних ресурсів України надати відповідь ОК «СТ «Стадне» на пункт 2 запиту №013-03/15 від 27.03.2015 по суті поставленого питання суд зазначає таке.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Державного агентства водних ресурсів України з запитом для отримання розяснень, в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», разом з тим відповідачем неналежним чином розглянуто звернення та не надано відповіді по суті питання, зазначеного у зверненні позивача №013-03/15 від 27.03.2015.

Відповідно до частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, обираючи спосіб захисту права позивача, який відповідає позовним вимогам та з метою захисту права позивача на розгляд його звернення по суті у встановлені строки суд вважає, що позовні вимоги про зобовязання Державного водного агентства України надати відповідь ОК «СТ «Стадне» на пункт 2 запиту №013-03/15 від 27.03.2015 по суті поставленого питання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн. згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 12.08.2015.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 73,08 грн. підлягають стягненню з Державного агентства водних України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державного водного агентства України, відповідно до положень статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Державного агентства водних ресурсів України щодо неналежного розгляду запиту Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» №013-03/15 від 27.03.2015.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державного агентства водних ресурсів України, яка полягає у ненаданні у передбачений законом строк відповідей на звернення ОК «СТ «Стадне» №013-03/15 від 27.03.2015 та №013-05/15 від 22.05.2015.

4. Зобовязати ОСОБА_1 агентство водних ресурсів України надати відповідь Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» на пункт 2 запиту №013-03/15 від 27.03.2015 по суті поставленого питання.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.) на користь Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» (ідентифікаційний код 34442281, місцезнаходження: 08340, Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, вулиця Нова, будинок 1) за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень - Державного агентства водних ресурсів України (ідентифікаційний код 37472104, місцезнаходження: 01601 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 8).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

Судді Дудін О. С.

ОСОБА_2