Постанова № 53650272, 09.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року Справа № 808/6358/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 2304,45 грн.

В адміністративному позові вказано, що відповідач має перед бюджетом податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2304,45 грн. (у т.ч. пеня на суму 427,11 грн.), яка утворилась у звязку з несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобовязання у розрахунку податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності № НОМЕР_1 від 09.02.2015.

Податковий борг відповідача у розмірі 2304,45 грн. на сьогоднішній день є узгодженим та залишається не сплаченим. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2304,45 грн.

Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. № 49256 від 04.11.2015) та додаткових письмових запереченнях (вх. № 49838 від 09.11.2015), зокрема зазначає, що звернення податкового органу до суду із вказаним позовом є передвчасним, оскільки на момент винесення податкової вимоги № 621-23 від 13.03.2015 відповідачем був сплачений податковий борг у розмірі 2503,12 грн. Крім того, зазначає, що відповідач, як платник податків, має право визначити авансові платежі на майбутні періоди, однак жодного обовязку сплати авансових платежів для ФОП з рівнем доходів як у відповідача законом не передбачено. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу без участі відповідача та його представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.10.1999.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено з матеріалів справи за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2304,45 грн., який виник на підставі наступного.

09.02.2015 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік № НОМЕР_2, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2503,12 грн.

Також, відповідачем до податкового органу подано розрахунок податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності № НОМЕР_1 від 09.02.2015, в якому відповідачем самостійно визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році, що становить 625,78 грн.

Так, судом встановлено, що відповідачем сплачено у повному обсязі грошове зобовязання визначене у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік № НОМЕР_2 від 09.02.2015, проте не сплачено квартальні авансові платежі по розрахунку податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності № НОМЕР_1 від 09.02.2015 за три квартали 2015 року, що становить 1877,34 грн.

Крім того, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу нарахована пеня за період з 20.02.2015 по 11.08.2015 у розмірі 427,11 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 2304,45 грн.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) обєкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є обєктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обовязок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

У п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У відповідності до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році за три квартали 2015 року у розмірі 2304,45 грн. (у т.ч. пеня 427,11 грн.), самостійно визначеного ФОП ОСОБА_1 у розрахунку податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності № НОМЕР_1 від 09.02.2015, проте не сплачена відповідачем у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу направлялась податкова вимога № 621-23 від 13.03.2015, яка повернута до податкового органу не врученою.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Твердження відповідача стосовно передвчасного звернення податкового органу до суду із вказаним позовом суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з облікової картки платника податків, на момент винесення податковим органом податкової вимоги № 621-23 від 13.03.2015 у відповідача рахувалась недоїмка у розмірі 2305,12 грн., яка була сплачена відповідачем лише 12.08.2015, відповідно до платіжного доручення № 568 від 12.08.2015 (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший), в той час як контролюючий орган звернувся до суду із позовом 02.09.2015, тобто після спливу 60 календарних днів на самостійну сплату відповідачем податкових зобовязань.

Твердження відповідача стосовно того, що чинним законодавством не передбачено обовязку сплати авансових внесків для ФОП з рівнем доходів як у відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки відповідачем у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік № НОМЕР_2 від 09.02.2015 задекларовано податку - 2503,12 грн., а приписами п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України передбачено щоквартальну сплату авансових платежів по 25 відсотків від річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік, що становить 625,78 грн., яка і була задекларована відповідачем самостійно.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2304,45 грн.

На підставі викладеного, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2304,45 грн. (дві тисячі триста чотири гривні 45 копійок) на р/р 33115341700009*, код платежу 11010500, отримувач Місцевий бюджет Шевченківського району, код отримувача 38025367, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.В.Калашник