ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 листопада 2015 рокум. Ужгород№ 807/1441/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шешеня О.М.
при секретарі Куля Т.Т.
за участю:
позивача: Товкан Емануїл Степанович, представники - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
відповідача 1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, представник - не з'явився;
відповідача 2: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_3, представник - не з'явився;
третя особа: Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товкана Емануїла Степановича до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товкан Емануїл Степанович (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - третя особа) про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум внесених як вклад та нарахованих відсотків за договором банківського строкового вкладу №00012-7745 від 09.07.2010 року, за договором банківського строкового вкладу №00020-7745 від 21.03.2011 року, за договором банківського строкового вкладу №00024-7745 від 20.05.2011 року та щодо неакцептування і невключення кредиторських вимог до Реєстру акцептованих кредиторських вимог на загальну суму 1 466 454,52 грн., зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання акцептувати та включити до Реєстру акцептованих кредиторських вимог кредиторські вимоги на загальну суму 1 466 454,52 грн., зобов'язання подати на затвердження Виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до Реєстру акцептованих кредиторських вимог, пов'язаних із включенням до Реєстру акцептованих кредиторських вимог на загальну суму 1 466 454,52 грн., зобов'язання включити до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання затвердити зміни до Реєстру акцептованих кредиторських вимог, пов'язаних із включенням до Реєстру акцептованих кредиторських вимог вимоги позивача на загальну суму 1 466 454,52 грн.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. 09.07.2010 року між позивачем та третьою особою було укладено Договір банківського строкового вкладу за №00012-7745. До даного ОСОБА_5 від 09.07.2010 року за №00012-7745 сторони в подальшому робили зміни, а саме згідно до: додатку №1 від 19.10.2010 р., додатку №1 від 19.04.2011 р., додатку №2 від 20.10.2011 р., додатку №3 від 20.04.2012 р. та додаткової угоди №5 від 19.04.2013 р. Зокрема, згідно ОСОБА_5 від 09.07.2010 року за №00012-7745 (з урахуванням внесених змін) позивач розмістив у третьої особи депозит (вклад) у розмірі 925 000,00 грн. строком до 24 квітня 2014 року. Разом з тим, на момент відкриття ліквідаційної процедури, а саме: 11.06.2014 року третьою особою на суму вкладу позивача були нараховані відсотки у розмірі 31 171,24 грн., відтак на момент подання позовної заяви у третьої особи знаходиться вклад позивача на загальну суму 956 171,24 грн. Після розміщенням 14.06.2014 року в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури третьої особи та призначення відповідача 2, позивач звернувся до останнього із заявою від 19.06.2014 року про визнання його кредитором на суму 956 171,24 грн. за ОСОБА_5 банківського вкладу №00012-7745 від 09.07.2010 року. При цьому, вказаний вклад позивача як засіб забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» за кредитним договором №603/1 від 21.04.2010 року до 12.05.2015 року перебував під заставою майнових прав у третьої особи, у відповідності до ОСОБА_5 застави за №603/2 від 21.04.2010 року. Також, між позивачем та третьою особою 21.03.2011 року було укладено Договір банківського строкового вкладу №00020-7745. За даним ОСОБА_5 від 21.03.2011 року за №00020-7745 (з урахуванням внесених змін, а саме: додатковою угодою №2 від 19.04.2011 р., додатковою угодою №3 від 16.03.2012 р., додатковою угодою №4 від 20.11.2012 р. та додатковою угодою №5 від 15.03.2013 р.) позивач розмістив у третьої особи депозит (вклад) у розмірі 390 000,00 грн. строком до 21.03.2014 року. На момент відкриття ліквідаційної процедури, а саме: 11.06.2014 року третьою особою на суму вкладу позивача були нараховані відсотки у розмірі 7 693,15 грн., відтак згідно ОСОБА_5 від 21.03.2011 року за №00020-7745 у третьої особи знаходиться вклад позивача на загальну суму 397 693,15 грн. Позивач, також, звертався до відповідача 2 із заявою від 19.062014 р. про визнання його кредитором на суму 397 693,15 грн., у відповідності до ОСОБА_5 банківського вкладу №00020-7745 від 21.03.2011 року. Разом з тим, вказаний вклад позивача як засіб забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» за кредитним договором №613/1 від 19.04.2011 р. до 12.05.2015 р. перебував під заставою майнових прав у третьої особи, що підтверджується ОСОБА_5 застави №613/2 від 19.04.2011 року. Також, 20.05.2011 року між позивачем та третьою особою було укладено Договір банківського строкового вкладу №00024-7745. У відповідності до ОСОБА_5 від 20.05.2011 року №00024-7745 (з урахуванням внесених змін, а саме: додатком №1 від 17.11.2011 р., додатком №2 від 17.05.2012 р., додатковою угодою №3 від 20.11.2012 р. та додатковою угодою №3 від 17.05.2013 р.) позивач розмістив у третьої особи депозит (вклад) у розмірі 300 000,00 грн. строком до 23 травня 2014 року. На момент відкриття ліквідаційної процедури, а саме: 11.06.2014 року третьою особою на суму вкладу позивача були нараховані відсотки у розмірі 12 590,13 грн., відтак згідно до ОСОБА_5 від 20.05.2011 року №00024-7745 у третьої особи знаходиться вклад позивача на загальну суму 312 590,13 грн. Позивач, також, звертався до відповідача 2 із заявою від 19.062014 р. про визнання його кредитором на суму 312 590,13 грн. Вказаний вклад позивача як засіб забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» за кредитним договором №614/1 від 20.05.2011 р. до 12.05.2015 р. перебував під заставою майнових прав у третьої особи, згідно ОСОБА_5 застави №614/2 від 20.05.2011 року. Всі кредиторські вимоги до третьої особи позивач зафіксував у кінцевій заяві про визнання вимог кредитора на загальну суму 1 666 454,52 грн., яка була надіслана відповідачу 2. Однак, позивач не отримав жодної відповіді від відповідача 2 про включення або не включення вищезазначених вимог позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів третьої особи. Також, представники відповідача наголошували, що 12.05.2015 року між третьою особою та ПАТ «Український іноваційний банк», і в подальшому 14.05.2015 року між ПАТ «Український іноваційний банк» та ТОВ «Модулер» були укладені тотожні договори відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечень, згідно з якими третя особа продала право вимоги за кредитними договорами Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса», а саме: №603/1, 613/1 та 614/1, на виконання яких укладались договори застави майнових прав за вкладами позивача, а відтак третя особа перестала бути стороною договорів застави майнових прав за вкладами позивача, а саме: №603/2 від 21.04.2010 року, 613/2 від 19.04.2011 року та 614/2 від 20.05.2011 року. При цьому третя особа і надалі продовжує бути стороною укладених з позивачем ОСОБА_5 строкового банківського вкладу за №00012-7745 від 09.07.2010 року, за № 00020-7745 від 21.03.2011 року та за №00024-7745 від 20.05.2011 року. Відтак, загальний розмір вимог позивача, що підлягають включенню до Реєстру акцептованих кредиторських вимог з вирахуванням гарантованої суми відшкодування складає 1 466 454,52 грн. Позивач 02.06.2015 року повторно звернувся до відповідача 1 та відповідача 2 і просив включити свої вимоги до Реєстру акцептованих вимог кредиторів на розмір різниці між загальною сумою його вкладів з нарахованими відсотками і гарантованою сумою відшкодування та, окремо, до Реєстру вкладників для отримання гарантованої суми відшкодування. Однак, відповідач 1 у відповідь на заяву позивача від 02.06.2015 року повідомив про те, що в переліку, який був переданий відповідачем 2, інформація про вклади позивача відсутня, чим фактично відмовив у включенні позивача до переліку вкладників, що мають право на отримання гарантованої суми відшкодування. Від відповідача 2 відповіді на звернення від 02.06.2015 року позивач не отримав. Також, представники позивача в судовому засіданні наголошували на тому, що посилання відповідача 2 на те, що не зважаючи на відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відповідними договорами застави, третя особа залишається відповідальною за реалізацію права заставодержателя на звернення стягнення на заставлене майно, а саме: право вимоги за договорами банківського вкладу - є таким, що ґрунтується виключно на довільному тлумаченні відповідачем 2 норм чинного законодавства України та виходить за межі його повноважень. Відтак, представники позивача зазначали, що з моменту припинення у третьої особи прав за кредитними договорами та договорами застави, а саме: 12.05.2015 року та 13.05.2015 року відповідно, відпали підстави для відмови у включенні позивача до переліку вкладників, що мають право на виплату гарантованої суми. Разом з тим, 18.05.2015 року між позивачем та заставодержателем - ТОВ «Модулер», який набув право застави шляхом відступлення третьою особою прав вимоги, були укладені додаткові ОСОБА_5 №1, №2, №3, якими договори застави №603/2, 613/2, 614/2 припинено шляхом добровільного їх розірвання. Відтак, 06.10.2015 року всі обтяження за вказаними договорами застави №603/2, 613/2, 614/2 було вилучено із Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Виходячи з вище викладеного, представники позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання повторно не зявився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, разом з тим, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами справи. Також, представник відповідача 2 надсилав до суду заперечення на позовну заяву, згідно яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи наступним. Зокрема, між позивачем та третьою особо було укладено три договори банківських строкових вкладів, а саме: за №00012-7745 від 09.07.2010 року, №00020-7745 від 21.03.2011 року, №00024-7745 від 20.05.2011 року, які перебували в забезпеченні виконання умов кредитних договорів. Відповідачем 1 було прийнято рішення №45 від 11.06.2014 року щодо початку ліквідації третьої особи та призначення відповідача 2. Відтак, було призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу провадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків на період з 11.06.2014 р. по 10.06.2015 р. У відповідності до рішення відповідача 1 від 21.05.2015 р. №103 було продовжено строки здійснення процедури ліквідації третьої особи на 1 рік, а саме: до 10.06.2016 року включно та продовжено строки повноваженнь відповідача 2. Станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду у третьої особи було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації. В поданому запереченні на позовну заяву, представник відповідача 2 наголошував на тому, що, з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитним договорам Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» між третьою особою та позивачем були укладені договори застави майнових прав, у відповідності до яких в заставу передано право вимоги на отримання грошових коштів по депозитним договорам №00012-7745 від 09.07.2010 року, №00020-7745 від 21.03.2011 року, №00024-7745 від 20.05.2011 року. Оскільки вклади позивача виступали як засіб забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» кредитних договорів, а відтак, у відповідності до вимог ч. 4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон України № 4452-VI) позивач не був включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування. Таким чином, згідно до ч. 6 ст.27 Закону України № 4452-VI позивач був включений до Переліку вкладників кошти яких не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування. Зокрема, 16.10.2014 відповідачем 2 було прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів третьої особи. Дана інформація про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів третьої особи була розміщена 28.10.2014 р. на офіційному сайті відповідача 1, 20.10.2014 р. на офіційному сайті третьої особи та у приміщенні третьої особи в доступному для відвідувачів місці. До реєстру акцептованих вимог кредиторів третьої особи позивач був включений на підставі заяв про визнання вимог кредитора вх.№9673-фіз від 08.07.2014 р., 9683-фіз від 08.07.2014 р. та №9680-фіз від 08.07.2014 р. на суму нарахованих процентів в розмірі 46 966,85 грн. Разом з тим, сума по банківським вкладам не ввійшла до реєстру кредиторів третьої особи, у зв'язку із забезпеченням виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» кредитних договорів. Також, позивачу, який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса»» було направлено повідомлення від 20.05.2015 року №3453/009-03 про відступлення права вимоги за кредитними договорами №603/1 від 21.04.2010 р., №613/1 від 19.04.2011 р., №614/1 від 20.05.2011 р. Відтак, згідно ОСОБА_5 про відступлення права вимоги від 13.05.2015 р. за № 03, за №05, №07, з моменту відступлення права вимоги третя особа вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між третьою особою та позивачем за договорами застави за №603/1 від 21.04.2010 р., за №613/1 від 19.04.2011 р., за №614/1 від 20.05.2011 р., таким чином, всі права по стягненню заборгованості перейшли до ПАТ «Український іноваційний банк». Таким чином, в разі включення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування було б порушено переважне право заставодержателя на задоволення своїх вимог. Також, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про зобов'язання включити вимоги позивача до реєстру вимог крединорів, оскільки суд не може підміняти собою орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Відтак, представник відповідача 2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та заявила клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника третьої особи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.07.2010 року між позивачем та третьою особою було укладено Договір банківського строкового вкладу за №00012-7745 (а.с. 29-31, Т.1). До даного ОСОБА_5 від 09.07.2010 року за №00012-7745 сторони в подальшому робили зміни, а саме згідно до: додатку №1 від 19.10.2010 р. (а.с. 32, Т.1), додатку №1 від 19.04.2011 р. (а.с. 33, Т.1), додатку №2 від 20.10.2011 р. (а.с. 34, Т.1), додатку №3 від 20.04.2012 р. (а.с. 35, Т.1) та додаткової угоди №5 від 19.04.2013 р. (а.с. 36, Т.1).
Відтак, згідно до ОСОБА_5 банківського строкового вкладу від 09.07.2010 року за №00012-7745 (а.с. 29-31, Т.1), з урахуванням внесених змін згідно до додатку №1 від 19.10.2010 р. (а.с. 32, Т.1), додатку №1 від 19.04.2011 р. (а.с. 33, Т.1), додатку №2 від 20.10.2011 р. (а.с. 34, Т.1), додатку №3 від 20.04.2012 р. (а.с. 35, Т.1) та додаткової угоди №5 від 19.04.2013 р. (а.с. 36, Т.1) позивач розмістив у третьої особи депозит (вклад) у розмірі 925 000,00 грн. строком до 24 квітня 2014 року. Також, третьою особою на суму вкладу позивача були нараховані відсотки у розмірі 31 171,24 грн., відтак на момент подання позовної заяви у третьої особи знаходиться вклад позивача за ОСОБА_5 банківського вкладу від 09.07.2010 року №00012-7745 на загальну суму 956 171,24 грн.
Разом з тим, у відповідності до ОСОБА_5 застави за №603/2 від 21.04.2010 року вказаний вклад позивача, згідно ОСОБА_5 банківського вкладу від 09.07.2010 року №00012-7745, як засіб забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» за кредитним договором №603/1 від 21.04.2010 року до 12.05.2015 року перебував під заставою майнових прав у третьої особи (а.с. 38-48, Т.1).
Також, між позивачем та третьою особою 21.03.2011 року було укладено Договір банківського строкового вкладу №00020-7745 (а.с. 18, Т.1). За даним ОСОБА_5 від 21.03.2011 року за №00020-7745, з урахуванням внесених змін, а саме: додатковою угодою №2 від 19.04.2011 р. (а.с. 18, Т.1), додатковою угодою №3 від 16.03.2012 р. (а.с. 19, Т.1), додатковою угодою №4 від 20.11.2012 р. (а.с. 20, Т.1) та додатковою угодою №5 від 15.03.2013 р. (а.с. 21-22, Т.1) позивач розмістив у третьої особи депозит (вклад) у розмірі 390 000,00 грн. строком до 21.03.2014 року. Третьою особою на суму вкладу позивача були нараховані відсотки у розмірі 7 693,15 грн.
Отже, згідно ОСОБА_5 від 21.03.2011 року за №00020-7745 (а.с. 18, Т.1) та з урахуванням внесених змін, а саме: додатковою угодою №2 від 19.04.2011 р. (а.с. 18, Т.1), додатковою угодою №3 від 16.03.2012 р. (а.с. 19, Т.1), додатковою угодою №4 від 20.11.2012 р. (а.с. 20, Т.1) та додатковою угодою №5 від 15.03.2013 р. (а.с. 21-22, Т.1) у третьої особи знаходиться вклад позивача на загальну суму 397 693,15 грн.
Також, у відповідності до ОСОБА_5 застави №613/2 від 19.04.2011 року, вказаний вклад позивача, згідно ОСОБА_5 №00020-7745 від 21.03.2011 року, як засіб забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» за кредитним договором №613/1 від 19.04.2011 р. до 12.05.2015 р. перебував під заставою майнових прав у третьої особи (а.с. 49-55, Т.1).
20.05.2011 року між позивачем та третьою особою було укладено Договір банківського строкового вкладу №00024-7745 (а.с. 23-24, Т.1). У відповідності до ОСОБА_5 від 20.05.2011 року №00024-7745 та з урахуванням внесених змін, а саме: додатком №1 від 17.11.2011 р. (а.с. 25, Т.1), додатком №2 від 17.05.2012 р. (а.с. 26, Т.1), додатковою угодою №3 від 20.11.2012 р. (а.с. 28, Т.1) та додатковою угодою №3 від 17.05.2013 р. (а.с. 27, Т.1) позивач розмістив у третьої особи депозит (вклад) у розмірі 300 000,00 грн. строком до 23 травня 2014 року. Третьою особою на суму вкладу позивача були нараховані відсотки у розмірі 12 590,13 грн.
Отже, згідно до ОСОБА_5 від 20.05.2011 року №00024-7745 та з урахуванням внесених змін, а саме: додатком №1 від 17.11.2011 р. (а.с. 25, Т.1), додатком №2 від 17.05.2012 р. (а.с. 26, Т.1), додатковою угодою №3 від 20.11.2012 р. (а.с. 28, Т.1) та додатковою угодою №3 від 17.05.2013 р. (а.с. 27, Т.1) у третьої особи знаходиться вклад позивача на загальну суму 312 590,13 грн.
Разом з тим, вказаний вклад позивача згідно ОСОБА_5 від 20.05.2011 року №00024-7745, у відповідності до ОСОБА_5 застави №614/2 від 20.05.2011 року, як засіб забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса» за кредитним договором №614/1 від 20.05.2011 р. до 12.05.2015 р. перебував під заставою майнових прав у третьої особи (а.с. 56-62, Т.1).
Постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 року № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (а.с. 184, Т.1) та Рішенням виконавчої дирекції відповідача 1 від 11.06.2014 року року № 45 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (а.с. 185, Т.1) та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" Відтак, було відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" і розпочато процедуру ліквідації. Строком на 1 рік, тобто з 11.06.2014 року по 10.06.2015 року було призначено відповідача 2. Рішенням виконавчої дирекції відповідача 1 від 21.05.2015 року №103 було продовжено строк повноважень відповідача 2 ще на 1 рік до 10.06.2016 року.
Законом України № 4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України № 4452-VI управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені у статті 12 Закону України № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2 та 4 частини 3 статті 12 Закону України № 4452-VI виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відтак, після розміщення 14.06.2014 року в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури третьої особи та призначення відповідача 2, позивач звернувся до останнього із заявами від 19.06.2014 року про визнання його кредитором, а саме: на суму 956 171,24 грн. за ОСОБА_5 банківського вкладу №00012-7745 від 09.07.2010 року, на суму 397 693,15 грн. за ОСОБА_5 банківського вкладу №00020-7745 від 21.03.2011 року та на суму 312 590,13 грн. за ОСОБА_5 банківського вкладу від 20.05.2011 року №00024-7745 (а.с. 63-65, Т.1).
Всі кредиторські вимоги до третьої особи позивач зафіксував у кінцевій заяві від 02.06.2015 року про визнання вимог кредитора на загальну суму 1 666 454,52 грн., яка була надіслана відповідачу 1, відповідачу 2 та до Реєстру вкладників для отримання гарантованої суми відшкодування (а.с. 68-69, 72, Т.1).
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України № 4452-VI.
Згідно до ч. 1 ст. 27 Закону України № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
У відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону України № 4452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Однак, відповідач 1 у відповідь на заяву позивача від 02.06.2015 року повідомив останнього про те, що в переліку, який був переданий відповідачем 2, інформація про вклади позивача відсутня (а.с. 75-76, Т.1), чим фактично відмовив у включенні позивача до переліку вкладників, що мають право на отримання гарантованої суми відшкодування.
Також, як вбачається з матеріалів справи позивач жодної відповіді від відповідача 2 на подані ним заяви про визнання його кредитором не отримав.
Згідно до п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону України № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи 12.05.2015 року між третьою особою та ПАТ «Український іноваційний банк» (а.с. 77-85, Т.1), і в подальшому 14.05.2015 року між ПАТ «Український іноваційний банк» та ТОВ «Модулер» (а.с. 86-105, Т.1) були укладені ОСОБА_5 відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечень, згідно з якими третя особа продала право вимоги за кредитними договорами Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне об'єднання «Тиса», а саме: №603/1, 613/1 та 614/1, на виконання яких укладались договори застави майнових прав від 21.04.2010 р. №603/2, від 19.04.2011 р. №613/2 та від 20.05.2011 р. № 614/1 за вкладами позивача.
Відтак, третя особа перестала бути стороною договорів застави майнових прав за вкладами позивача, а саме: №603/2 від 21.04.2010 року, 613/2 від 19.04.2011 року та 614/2 від 20.05.2011 року. При цьому третя особа і надалі продовжує бути стороною укладених з позивачем ОСОБА_5 строкового банківського вкладу за №00012-7745 від 09.07.2010 року, за № 00020-7745 від 21.03.2011 року та за №00024-7745 від 20.05.2011 року.
Також, 18.05.2015 року між позивачем та ТОВ «Модулер», який набув право заставодержателя у відповідності до ОСОБА_5 відступлення прав вимоги від 14.05.2015 року, були укладені додаткові ОСОБА_5, а саме: від 18.05.2015 року №1 про розірвання ОСОБА_5 застави №614/2 від 20.05.2011 року (а.с. 236, Т.1), від 18.05.2015 року №2 про розірвання ОСОБА_5 застави №613/2 від 19.04.2011 року (а.с. 237, Т.1) та від 18.05.2015 року №3 про розірвання ОСОБА_5 застави 603/2 від 21.04.2010 року (а.с. 238, Т.1). Відтак, ОСОБА_5 застави №603/2 від 21.04.2010 року, 613/2 від 19.04.2011 року, 614/2 від 20.05.2011 року було припинено шляхом добровільного їх розірвання, а всі обтяження за вказаними договорами було вилучено із Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 239-254, Т.1).
Відтак, було припинено право третьої особи на заставу належних позивачеві вкладів згідно ОСОБА_5 банківського вкладу за №00012-7745 від 09.07.2010 року, за №00020-7745 від 21.03.2011 року та на за №00024-7745 від 20.05.2011 року.
Судом встановлено, що позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, в третьої особи за рахунок відповідача 1, однак, законодавчих підстав для не включення позивача до даного переліку вкладників відповідачем 2 не наведено, тому така бездіяльність суперечить приписам Закону України № 4452-VI та є протиправною.
Відповідно до пункту 3 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням 20 жовтня 2014 р. за № 1293/26070. які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно до пункту 4 розділу III Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Після внесення змін до пункту 4 розділу III Положення № 14 (згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.09.2014 р. №104) абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
У відповідності до пункту 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно до пункту 6 розділу IV Положення № 14 на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-рознорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1, зобов'язання відповідача 2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в третьої особи та зобов'язання відповідача 1 включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в третьої особи підлягають до задоволення, позовні вимоги в цій частині підтверджено належними та допустимими доказами.
Разом з тим, суд констатує, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача 2 акцептувати та включити до Реєстру акцептованих кредиторських вимог третьої особи вимоги позивача, зобов'язання відповідача 2 подати на затвердження зміни до Реєстру акцептованих кредиторських вимог, пов'язані із включенням до Реєстру акцептованих кредиторських вимог третьої особи вимоги позивача та зобов'язання відповідача 1 затвердити зміни до Реєстру акцептованих кредиторських вимог, пов'язані із включенням до Реєстру акцептованих кредиторських вимог третьої особи вимоги позивача є передчасними, та такими, які є втручанням в діяльність відповідача 1 та відповідача 2 з вказівками, що свідчать про вирішення питань, які належать до компетенції відповідачів.
У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позовної заяви) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Отже, розмір необхідної до сплати позивачем суми судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме: 4872,00 грн.
Згідно квитанції від 28.07.2015 року позивачем було сплачено судовий збір в загальній сумі 852,60 грн., а саме:365,40 грн. - за позовні вимоги немайнового характеру та 487,20 грн. - за позовні вимоги майнового характеру (10 відсотків розміру ставки судового збору). Таким чином у відповідності до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позовної заяви) при поданні позовної заяви позивачем за позовні вимоги майнового характеру було сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, а саме: 487,20 грн., а не 4872,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, з позивача слід стягнути на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2009,70 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов Товкана Емануїла Степановича до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум внесених як вклад та нарахованих відсотків за договором банківського строкового вкладу №00012-7745 від 09.07.2010 року, за договором банківського строкового вкладу №00020-7745 від 21.03.2011 року, за договором банківського строкового вкладу №00024-7745 від 20.05.2011 року та шодо неакцептування і невключення кредиторських вимог до Реєстру акцептованих кредиторських вимог на загальну суму 1 466 454,52 грн., зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання акцептувати та включити до Реєстру акцептованих кредиторських вимог кредиторські вимоги на загальну суму 1 466 454,52 грн., зобов'язання подати на затвердження Виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до Реєстру акцептованих кредиторських вимог, пов'язаних із включенням до Реєстру акцептованих кредиторських вимог на загальну суму 1 466 454,52 грн., зобов'язання включити до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання затвердити зміни до Реєстру акцептованих кредиторських вимог, пов'язаних із включенням до Реєстру акцептованих кредиторських вимог вимоги позивача на загальну суму 1 466 454,52 грн. - задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_3 щодо невключення Товкана Емануїла Степановича (податковий номер НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум внесених як вклад та нарахованих відсотків за договором банківського строкового вкладу №00012-7745 від 09.07.2010 року, за договором банківського строкового вкладу №00020-7745 від 21.03.2011 року, за договором банківського строкового вкладу №00024-7745 від 20.05.2011 року, укладених між Товканом Емануїлом Степановичем та Публічним акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК".
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Товкана Емануїла Степановича (податковий номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "БРОКБІЗНЕСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити Товкана Емануїла Степановича (податковий номер НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "БРОКБІЗНЕСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з Товкана Емануїла Степановича (вул. Кошута, 24, м. Хуст, Закарпатська область,90400, податковий номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2009,70 (дві тисячі дев'ять гривень сімдесят копійок) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяОСОБА_6
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 16 листопада 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 листопада 2015 року.
Судове рішення № 53650225, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 807/1441/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: