Постанова № 53650180, 12.11.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 рокум. Ужгород№ 2а-0770/644/11

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.05.2015 року)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 02.06.2015 року № 540/7-13-10-00-15)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бирть» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 19 листопада 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бирть» (далі позивач, ТОВ «Бирть») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (далі ДПІ у Тячівському районі), якою просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 25.01.2011 р. № 00003350/0.

Ухвалою суду від 29 вересня 2015 року (протокольно, занесена до журналу судового засідання), замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Тячівському районі на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі відповідач, ДПІ у Тячівському районі ДФС).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 січня 2011 року посадовим особам позивача був наданий акт Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Бирть» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у вересні 2010 року за № 6-232/22085557, складений посадовими особами ДПІ у Тячівському районі за наслідками проведеної ними позапланової виїзної перевірки. Під час вручення вказаного акту посадовими особами відповідача було виправлено дату та місяць акту на « 10.01», внаслідок чого даний акт датовано « 10.01.2011 р.». Згідно викладених у даному акті висновків ТОВ «Бирть» за охоплений перевіркою період порушено ряд норм Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого констатовано завищення підприємством бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 10091,00 грн. 25 січня 2011 року ДПІ у Тячівському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000003350/0 (одержане позивачем 27.01.2011 р.), яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 10091, 00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 2523,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що прийняте з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки за результатами проведеної перевірки складено Акт за № 6-232/22085557, однак як на підставу прийняття оскаржуваного податкового-рішення відповідач посилається на акт за № 6/2332/22085557. Відносно встановленого перевіркою неправомірного включення за вересень місяць 2010 року до складу податкового кредиту 10091,00 грн. сум ПДВ по податкових накладних,виписаних ТОВ «Континент Нафто Трейд» на користь ТОВ «Бирть», то у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту та заявлено до відшкодування 10091,00 грн. сплаченого при придбанні паливно-мастильних матеріалів податку на додану вартість. Відтак, вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як безпідставне та протиправне.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити, визнавши протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі № 000003350/0 від 25.11.2011 року.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення, в яких в обґрунтування своєї позиції зазначив, що перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2010 року встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме товариством включено в рахунок бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року суми ПДВ, які виникли та віднесені до складу податкового кредиту за вересень 2010 року на загальну суму 10091,00 грн. даними діями платником порушено пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, абзацу «а» п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 року № 000003350/0 винесене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмових запереченнях проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області з 27.12.2010 по 31.12.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бирть» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року, за результатами якої складено Акт № 6-232/22085557 від 10.01.2011 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Бирть» на порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - у періоді за вересень 2010 року включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «Континент Нафто Трейд» на користь ТОВ «Бирть» без фактичного (не підтвердженого) придбання паливно-мастильних матеріалів, що описано в Акті планової перевірки ТОВ «Бирть» № 5 від 06.11.2011 року та віднесених до складу податкового кредиту за вересень місяць 2011 року в сумі 10091,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000003350/0 від 25 січня 2011 року (в самому повідомленні рішенні помилково вказано дату його винесення 25 січня 2010 року, що згідно пояснень представника відповідача є опискою, що не впливає на правильність прийнятого рішення), яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 10091,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 2523,00 грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон про ПДВ) бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5. ст.. 7 Закону України про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що протягом охопленого перевіркою періоду діяльності позивача для його власних потреб працівниками останнього були придбані паливно-мастильні матеріали на загальну суму 60543,88 грн. (в тому числі ПДВ 10090,62 грн.), що підтверджується податковими накладними:

- № 28/21-8 від 16.09.201- року на загальну суму 8979,18 грн. (в тому числі ПДВ 1496,53 грн.);

- 30/21-8 від 17.09.2010 року на загальну суму 8056,45 грн. (в тому числі ПДВ 1342,74 грн.);

- 32/21-8 від 18.09.2010 року на загальну суму 4606,31 грн. (в тому числі ПДВ 767,71 грн.);

- № 34/21-8 від 19.09.2010 року на загальну суму 1194,83 грн. (в тому числі ПДВ 199,14 грн.);

- 36/21-8 від 20.09.2010 року на загальну суму 6838,91 грн. (в тому числі ПДВ -1139,82 грн.);

- № 38/21-8 від 21.09.2010 року на загальну суму 4996,03 грн. в тому числі ПДВ - 832,67 грн.);

- № 40/21-8 від 22.09.2010 року на загальну суму 4880, 54 грн. (в тому числі ПДВ 813,42 грн.);

- № 42/21-8 від 23.09.2010 року на загальну суму 5736,47 грн. (в тому числі ПДВ - 956,07 грн.);

- № 44/21-8 від 24.09.2010 року на загальну суму 7128,20 грн. (в тому числі ПДВ -1188,03 грн.);

- № 46/21-8 від 25.09.2010 року на загальну суму 8126,96 грн. (в тому числі ПДВ 1354,49 грн.).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити. Податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ , є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Вищевказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по придбанню паливно-мастильних матеріалів містять всі необхідні реквізити передбачені вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Бирть» та TOB «Континент Нафто Трейд».

Тобто, позивач правомірно на підставі п.7.5.1. п.7.5 Закону про ПДВ відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів на підставі отриманих від його постачальників податкових накладних, що засвідчує факт придбання ним товарів. Згідно акту перевірки податковий кредит позивача за вересень 2010 р. складає 10091,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, господарській або цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року (справа № 2а-0770/586/11, головуючий суддя Гаврилко С.Є.) визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Тячівському районі від 25 січня 2011 року за №№ 0000082332/0/26/194, 0000092332/0/29/197 (рішення суду набрало законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №134806/12), вказаним судовим рішення встановлено обставини щодо наявності господарських операцій з придбання, використання та списання паливо мастильних матеріалів позивачем, що придбавались ним у TOB «Континент Нафто Трейд» у вересні 2010 року.

Відповідно до пп. 7.7.1., абз. 1, 2 пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації; підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З вказаного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом про ПДВ, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період та в разі відємного значення між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за такий період покупець має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Закон про ПДВ визначає податкові накладні.

Крім того судом встановлено, що постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.01.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, що передбачені статтями 212 та 191 КК України на підставі статті 6 пункту 2 КПК України. Зокрема, встановлено, що службові особи ТОВ «Бирть» у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включили до складу валових витрат вартість придбаних паливно-мастильних матеріалів, які були використані при виконанні підприємством підрядних робіт. Разом з тим, згідно Закону про ПДВ, товариством правомірно було включено до податкового кредиту суми сплаченого при придбанні паливно-мастильних матеріалів податку на додану вартість. Як придбання так і подальше використання паливно-мастильних матеріалів повністю підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства, належним чином відображено по обліку.

Разом з тим, щодо посилання позивача на те, що за наслідками перевірки відповідачем складено акт № 6-232/22085557, а на підставу прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення відповідач посилається на акт перевірки за № 6/2332/22085557, суд зазначає наступне.

ДПІ у Тячівському районі з 27.11.2010 року по 31.12.2010 року проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бирть» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами цієї перевірки саме 10 січня 2010 року був складений акт перевірки № 6-232/22085557. При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, працівниками відповідача була допущена технічна помилка, а саме, було вказано невірний номер акта перевірки. Так, у вказаному податковому повідомленні-рішенні замість акта № 6-232/22085557 був вказаний акт № 6/2332/22085557. В ході судового розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем саме на підставі акта перевірки № 6-232/22085557. Відтак, суд вважає, що помилка в номері акту в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не вплинула на висновки відповідача, які містяться в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ДПІ у Тячівському районі не доведено та матеріалами справи спростовано правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, що оскаржене в судовому порядку, вимоги позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення рішення ДПІ в Тячівському районі від 25.01.2011 року № 000003550/0.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 55, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бирть до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі від 25 січня 2011 року № 000003550/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10091,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2523,00 грн.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_3