Ухвала суду № 53647676, 02.11.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/22935/15-ц

Провадження №2/200/4369/15

У Х В А Л А

про забезпечення позову

«02» листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу частково удаваним, визнання покупцем, визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на квартиру.

02 листопада 2015 року позивач через канцелярію суду надав уточнену позовну заяву.

02 листопада 2015 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 04 лютого 2015 року на 14:00 год.

Разом з матеріалами позовної заяви позивач надав суду клопотання про забезпечення позову, у якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру №70 у будинку №35 м. Дніпропетровську, житловий масив Тополя -2, що належить на підставі Договору дарування від 20 жовтня 2015 року ОСОБА_3, індексний номер 25405805 від 20.10.2015 року, номер запису про реєстрацію 11664676 від 20.10.2015 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що 31.102015 року, після подачі позовної заяви до суду, позивачу стало відомо, що відповідачка ОСОБА_2 подарувала квартиру своєму батьку ОСОБА_3, і на цей час існує загроза того, що відповідачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 можуть продати квартиру іншій особі, яка буде добросовісним покупцем. А отже виконання рішення суду про визнання за позивачем права власності на квартиру та повернення йому квартиру буде не можливим.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пленумом Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4, зазначено що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного та аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду,а тому вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, наклавши арешт на квартиру №70 у будинку №35 м. Дніпропетровську, житловий масив Тополя -2, що належить на підставі Договору дарування від 20 жовтня 2015 року ОСОБА_3, індексний номер 25405805 від 20.10.2015 року, номер запису про реєстрацію 11664676 від 20.10.2015 року, до набранням рішення законної сили.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру №70 у будинку №35, на житловому масиві Тополя -2 в м. Дніпропетровську, що належить на підставі Договору дарування від 20 жовтня 2015 року ОСОБА_3, індексний номер 25405805 від 20.10.2015 року, номер запису про реєстрацію 11664676 від 20.10.2015 року, до набранням рішення законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити в Бабушкінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції до негайного виконання, сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Е.В. Женеску