Ухвала суду № 53646711, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/800/28481/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуМіністерства юстиції України та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 рокуу справі№826/15963/14за позовомОСОБА_4доГенеральної прокуратури Українипровизнання протиправними дій, зобов'язання утриматись від вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач, ГПУ) про визнання протиправними дій відповідача, направлених на звільнення позивача з посади першого заступника прокурора міста Києва, а також зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на звільнення позивача з посади першого заступника прокурора міста Києва у порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Міністерство юстиції України як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що постановою суду першої інстанції порушені її права та законні інтереси, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийняте з порушенням норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Сторони письмових заперечень на касаційну скаргу не надали.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду України від 28 листопада 2014 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова суду першої інстанції жодним чином не стосується апелянта та не вирішує питання про його права, інтереси, свободи чи обов'язки.

Крім того, зазначено про ненаведення міністерством обґрунтувань яким чином оскаржувана постанова перешкоджає у здійсненні повноважень, покладених на апелянта нормами Закону України «Про очищення влади» та Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року №1704/5.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що право на оскарження постави суду першої інстанції не є абсолютним та обов'язково зумовлене такою обставиною, як вирішення оскаржуваним судовим рішенням прав, свобод чи інтересів особи, яка оскаржує відповідне судове рішення.

На обґрунтування вирішення постановою Окружного адміністративного суду України від 28 листопада 2014 року у справі №826/15963/14 прав та обов'язків Міністерства юстиції України, останнє зазначає про закріплення за ним на законодавчому рівні:

проведення перевірок, передбачених Законом України «Про очищення влади»;

формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»;

надання інформації із зазначеного реєстру та оприлюднення на власному веб-сайті відомостей з цього.

При цьому, як вбачається з резолютивної частини постанови окружного адміністративного суду України від 28 листопада 2014 року, прийнятої за результатами розгляду справи №826/15963/14, судом визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України, направлені на звільнення ОСОБА_4 з посади першої заступника прокурора міста Києва та зобов'язано Генеральну прокуратуру України утриматись від звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника прокурора міста Києва на підставі ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» на основі критеріїв, визначених пунктом 7 частини 1 статті 3 та пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Будь-яких обґрунтувань, яким чином наведене судове рішення перешкоджає Міністерству юстиції України в реалізації його прав та виконанні покладених на нього обов'язків, ані в апеляційній, ані в касаційній скарзі не наведено.

Так само не зазначено у касаційній скарзі яким саме чином постанова Окружного адміністративного суду України від 28 листопада 2014 року у справі №826/15963/14 впливає на обов'язок Міністерства юстиції України забезпечувати проведення передбаченої Законом України «Про очищення влади» перевірки осіб та обов'язок щодо внесення та виключення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» та оприлюднення на веб-сайті відомостей з нього.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення Київським апеляційним адміністративним судом було порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі №826/15963/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна