Ухвала суду № 53645297, 17.11.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2701/15

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

17 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міського відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити для подальшого розгляду.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_2 належні кошти, які зберігаються на рахунках відповідача в сумі 9420,00 грн. та 1681,50 грн. як аліменти суми стягувачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі;

- визнати рішення відповідача протиправним та стягнути з відповідача 5000,00 грн за завдану шкоду;

- зобов'язати відповідача видати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довідку про неплатоспроможність позивача щодо виплати аліментів стягувачам та з якого числа прекратили стягувати з позивача алміменти;

- накласти арешт на усе майно позивача для забезпечення стягнення аліментів на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дітей в порядку ст. 30, 52 Закону України "Про виконавче провадження" ст. 367 ЦПК України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.12.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно ч.1 ст.181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Згідно ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, визначено розділом VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України, а тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий лист.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження рішень, дії чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень та ухвал у цивільних справах.

Оскільки спірні відносини виникли у зв'язку з виконанням рішень Кам'янець-Подільського міськрайонного суду по справам №676/7898/14-ц від 05.12.2014 року, №676/2423/15-ц від 07.05.2015 року, №676/2425/15-ц від 15.05.2015 року суд приходить до висновку, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі №21-278а15, висновки яких є обов'язковими для врахування судами у відповідності до положень ст.244-2 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки юрисдикція адміністративного суду не поширюється на вказаний спір.

Частиною 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Так, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2015 року визначена у розмірі 1218 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, в порядку статті 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять ) грн. 00 коп. за такими реквізитами: Одержувач УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030001; Код ЄДРПОУ: 38054707; Банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області; МФО: 802015; р/р: 31212206781002 за подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.