Ухвала суду № 53645039, 05.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 495/5806/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мишко В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання протиправним рішення про зменшення розміру пенсії та утримання зайво виплачених коштів, про зобов'язання відновити виплату пенсії, стягнення утриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області подало апеляційну скаргу на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 вересня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Постановою від 18 вересня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у повному обсязі задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1:

- визнав протиправним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області, яким ОСОБА_1 нарахована переплата пенсії в розмірі 8914,33 грн. та з 01.06.2014р. зменшений її розмір з 1590,18 грн. до 1390,91 грн. щомісяця;

- зобов'язав відповідача поновити виплату позивачу пенсії з 01.06.2014р. в розмірі 1590,18 грн. та стягнув з управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 відраховану з пенсії переплату в розмірі 1112,72 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки обов'язок повернення надміру виплачених коштів покладений ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсіонера.

Також, апелянт, з посиланням на лист Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012р. №1483/12/13-12, зазначає, що суд першої інстанції не мав повноважень на прийняття рішення щодо стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 відраховану з пенсії переплату в розмірі 1112,72 грн., а лише міг зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 працював водієм в автобазі «Турист» в селищі міського типу Сергіївка м. Білгород-Дністровський Одеської області. У зв'язку з реорганізацією автобази 22.04.1993р. позивача звільнено з роботи шляхом переводу водієм в Сергіївське бюро подорожей та екскурсій; при цьому, автобаза «Турист» видала ОСОБА_1 довідку №237 від 17.05.1993р. про його заробітну плату за 1988-1993 роки.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу №12 від 10.10.1994р. автобаза «Турист» реорганізована у Республіканське Транспортне Агентство концерну «Moldsindtur», яке в подальшому реорганізовано у Холдинг «Moldsindbalneotur» SRL, а Республіканське Транспортне Агентство, згідно статуту, є його дочірнім підприємством.

15.06.2010р. Холдингом «Moldsindbalneotur» SRL видано ОСОБА_1 довідку №16 про його заробітну плату за 1988-1993 роки, відомості якої відповідають довідці №237, виданій автобазою «Турист» 17.05.1993р.

На підставі довідки №237 від 17.05.1993р. управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області позивачу призначено пенсію в розмірі 1590,18 грн.

Суд першої інстанції, також, встановив, що 03.03.2014р. відповідач направив запит за №1914/5 до Національної Каси Соціального Страхування Республіки Молдови про проведення зустрічної звірки, у відповідь на який листом від 31.03.2014р. Національна Каса Соціального Страхування Республіки Молдови повідомила, що розміри заробітної плати за 1988 рік, 1991-1992 роки, викладені в Довідці №237 від 17.05.1993р., перевірити неможливо у зв'язку з тим, що особові рахунки не збереглися. Також, до відповіді додано довідку №19 від 31.03.2014р., в якій зазначено відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за 1989-1990 роки та 1993 рік.

На підставі акту перевірки та наданої Національною Касою Соціального Страхування Республіки Молдови довідки №19 від 31.03.2014р. управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення без врахування його заробітку за 1988 рік, 1991-1992 роки, що призвело до зменшення щомісячного розміру пенсії позивача з 1590,18 грн. до 1390,91 грн. Крім цього, відповідач нарахував позивачу за період з 13.08.2010р. по 31.05.2014р. переплату в розмірі 8914,33 грн. та, у зв'язку з цим, прийняв рішення про щомісячне відрахування 20% з призначеної ОСОБА_1 нової пенсії в розмірі 1390,91 грн. в рахунок переплати.

Такі дії управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області суд першої інстанції визнав незаконними, зазначивши, що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач не довів, а при розгляді справи не встановлено, наявності зловживань з боку пенсіонера чи подання ним документів з неправдивими відомостями при призначенні пенсії.

Також суд першої інстанції зазначив, що пенсію у розмірі 1590,18 грн. призначено ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 56, 62, 64, 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.п. 17, 38, 43, 46 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, та на підставі довідки №237 від 15.05.1993р., яка видана уповноваженою на те особою та неправдивість відомостей якої не встановлено.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача та його представника, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд встановив, що з 13.08.2010р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі довідки про заробітну плату №237 від 17.05.1993р., виданої автобазою «Турист» за період з 01.05.1988р. по 30.04.1993р. та даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000р. по 31.07.2010р. Розмір пенсії обчислено з врахуванням стажу роботи позивача 41 рік 07 місяців 10 днів.

Станом на 01.05.2014р. розмір пенсії ОСОБА_1 склав 1590,18 грн.

На реалізацію повноважень, передбачених ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щодо перевірки обґрунтованості видачі документів для оформлення пенсії та достовірності зазначених в таких документах відомостей, управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області 03.03.2014р. до Національної Каси Соціального Страхування Республіки Молдови надіслало запит №1914/05 про проведення зустрічної звірки відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату за період з 01.05.1988р. по 30.04.1993р. №237 від 17.05.1993р., виданої автобазою «Турист».

У відповідь на вказаний запит листом від 31.03.2014р. Національна Каса Соціального Страхування Республіки Молдови надіслала Акт зустрічної звірки документів, в якому зазначила, що суми, відображені в довідці про заробітну плату за 1989-1990р.р., 1993р. не відповідають нарахованим сумам по особових рахунках, а за період роботи 1998р, 1991-1992р.р. здійснити перевірку не являється можливим, так як особові рахунки не збереглися. До вказаного акту Національною Касою Соціального Страхування Республіки Молдови додану довідку №19 від 31.03.2014р. із відомостями щодо заробітної плати ОСОБА_1 за 1989-1990р.р. та січень-квітень 1993р.

На підставі Акту зустрічної звірки документів та довідки про заробітну плату №19 від 31.03.2014р. управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області здійснило перерахунок пенсії позивача з дати призначення та визначено її розмір в 1390,91 грн.

07.05.2014р. управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області прийняло рішення про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам, згідно якого відповідачем визначено наявність переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 13.08.2010р. по 31.05.2014р. в сумі 8914,33 грн. у зв'язку з недостовірними даними про заробітну плату, та необхідність утримання з пенсії 20% щомісячно до повного погашення такої переплати.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1, визначення переплати та прийняття рішення щодо стягнення такої переплати.

Відповідно до ст.ст.102, 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003р. за №374/7695.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Аналіз зазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, дає підстави вважати, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності вини відповідача чи зловживань з його боку при отриманні пенсії.

При зверненні ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії позивач надав довідку про заробітну плату за період з 01.05.1988р. по 30.04.1993р. №237 від 17.05.1993р., видану автобазою «Турист».

Суми заробітної плати, зазначені у довідці №237 від 17.05.1993р. відповідають сумам заробітної плати, що зазначені у довідці Кишинівського Холдингу «Moldsindbalneotur» SRL №16 від 15.06.2010р.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді, не надав, ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному оскарженні судового рішення, доказів того, що розбіжності в сумах заробітної плати позивача за 1989-1990р.р. та січень-квітень 1993р., які містяться у довідках №237 від 17.05.1993р., №16 від 15.06.2010р. та довідці Національної Каси Соціального Страхування Республіки Молдови №19 від 31.03.2014р. виникли у зв'язку поданням ОСОБА_1 недостовірних даних чи підроблених документів з метою отримання відповідних пенсійних виплат. Позивач не може нести відповідальність за зміст та достовірність документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.

Стосовно періоду роботи позивача в 1998р, 1991-1992р.р., який, на думку апелянта, не підтверджено Актом зустрічної звірки документів від 31.03.2014р. у зв'язку з тим, що особові рахунки не збереглися, апеляційний суд не приймає до уваги зазначений акт, а враховує відомості трудової книжки позивача, відповідно до записів якої в 1988р., 1991р. та 1992р. ОСОБА_1 працював на автобазі «Турист». При цьому апеляційний суд зауважує, що не забезпечення зберігання роботодавцем первинних документів щодо відомостей про заробітну плату працівника не може виплинути на позбавлення останнього соціальних гарантій, визначених чинним законодавством України.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що зменшення розміру пенсії ОСОБА_1, нарахування переплати та встановлення обов'язку здійснювати повернення сплачених йому пенсійних виплат є незаконним.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є правильними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 19, 24 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 11 листопада 2015 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець