Ухвала суду № 53645011, 29.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/833/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по сплаті орендної плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та постановити ухвалу, якою, на підставі ст.157 КАС України, закрити провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про стягнення податкового боргу.

Постановою від 27 березня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив у повному обсязі позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по сплаті орендної плати за землю в сумі 75223,58 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки заявлена до стягнення сума боргу є орендною платою, що виникла на підставі договору оренди земельної ділянки, тоді як відносини щодо виконання договору оренди є відносинами господарсько-правового характеру. У звязку з цим, апелянт вважає, що вказаний позов підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а не адміністративного.

Також, апелянт посилається на те, що орендна плата не є податком або збором, тому, відповідно, заборгованість зі сплати оренди не є податковим боргом.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 17.03.2003р. зареєстрований виконавчим комітетом Херсонської міської ради як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; з 19.03.2003р. відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

02.03.2010р. між ФОП ОСОБА_2 та Херсонською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки під спортивно-розважальним комплексом площею 0,2722 га, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 1-а, строком на 1 рік. Договір оренди зареєстрований у Херсонському міському відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 14.04.2010р. за №041071300096. В подальшому, відповідно до умов додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2011р., строк дії договору продовжено на 1 рік та згідно додаткової угоди від 23.04.2012р. строк дії договору поновлено ще на 2 роки. Відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього від 23.04.2012р., орендна плата встановлена у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення міської ради від 26.08.2011р. №333.

Суд першої інстанції також встановив, що відповідно до наданої податковим органом довідки про виникнення податкового боргу та зворотного боку облікової картки платника податків по орендній платі з фізичних осіб станом на 31.01.2013р. за ФОП ОСОБА_2 обліковується заборгованість в сумі 75223,58 грн., яка виникла 30.11.2012р. внаслідок несплати плати за землю за лютий-жовтень 2012 року. Підставою для нарахування податковим органом податкового зобов'язання є подана відповідачем 25.01.2012р. декларація з плати за землю, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 самостійно визначив зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 20026,66 грн. щомісячно або 240319,94 грн. на рік, а також додані до неї відомості про наявні земельні ділянки, за якими відповідач указав на наявність у нього на праві оренди земельної ділянки площею 0,2722 га.

Суд першої інстанції, встановив, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та ст.75 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_3 проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності сплати податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період лютий-жовтень 2012р., про що 09.01.2012р. складений акт перевірки №2/173-22, яким зафіксовано, що в порушення ст.ст. 285-287 ПК України платником податку орендної плати за землю з фізичних осіб несвоєчасно сплачено податок за лютий-жовтень 2012 року.

На підставі акту перевірки від 09.01.2012р., у відповідності до ст.126 ПК України, ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031703 від 09.01.2013р., яким відповідачу нарахований штраф за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 79859,60 грн., в розмірі 10% несплаченої суми орендної плати з фізичних осіб, що становить 7985,96 грн. Заборгованість ФОП ОСОБА_2 на час розгляду справи в суді першої інстанції не погасив.

У звязку з несплатою заборгованості відповідачу виставлено та вручено податкову вимогу №3574 від 06.11.2012р. на суму 19542,25 грн., та податковим органом прийнято рішення від 14.11.2012р. №252 про опис майна у податкову заставу, відповідно до ст.89 Податкового кодексу України.

Оскільки, застосовані податковим органом, заходи до відповідача для погашення податкового боргу з орендної плати за землю, не призвели до погашення податкового боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення такої заборгованості в судовому порядку.

Справу розглянуто апеляційним судом в порядку письмового провадження, без виклику сторін, на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання, щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Апеляційний суд встановив, що податкове зобовязання ФОП ОСОБА_2 з орендної плати за землю виникло за період з лютого по жовтень 2012 року на підставі поданої 25.01.2012р. ним декларації з плати за землю, якою відповідач самостійно визначив зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 20026,66 грн. щомісячно або 240319,94 грн. на рік.

Підставою для визначення відповідачем зобов'язання з орендної плати став, зокрема, договір оренди землі від 02.03.2010р., укладений на підставі рішень Херсонської міської ради №1398 від 29.01.2010р. і №717 від 31.01.2008р., та додаткові угоди до нього від 19.04.2011р., від 23.04.2012р., якими визначено порядок встановлення розмірів орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів, що характеризують функціональне використання і місцезнаходження земельної ділянки.

Станом на час прийняття оскарженої постанови загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 по орендній платі за землю становила 75223,58 грн., яка обліковується в картках особових рахунків платника податку, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою Наказом ДПА України від 02.04.1999р. за №174.

Апелянт не заперечує наявності у нього заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб на вказану суму, не заперечує самостійного узгодження ним розміру орендної плати в поданій 25.01.2012р. до податкового органу декларації з плати за землю, однак посилається на те, що орендна плата не є податковим боргом, у звязку з чим питання про її стягнення має вирішуватися в порядку господарського судочинства, так як відносини щодо виконання договору оренди є відносинами господарсько-правового характеру.

Апеляційний суд вважає помилковими ці доводи апелянта.

Відповідно до п.п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.1 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки, переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Таким чином, несплата орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності не є господарськими правовідносинами.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено поняття «податкової декларації, розрахунку» як документу, який подається платником податку до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Заперечення стосовно сум заборгованості по орендній платі фізичних осіб за земельну ділянку державної і комунальної власності відповідачем не подавалися. Заборгованість ФОП ОСОБА_2 є узгодженою.

У зв'язку з виникненням заборгованості, відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, відповідачу податковим органом направлено податкову вимогу №3574 від 06.11.2012р. на суму 19542,25 грн., а тому, у звязку з несплатою ФОП ОСОБА_2 визначеної вказаною вимогою суми боргу, на підставі п.59.5 вказаної статті Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією в м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відповідачу інших податкових вимог на збільшену суму податкового боргу правомірно не надсилалося. Крім цього, ДПІ прийнято рішення від 14.11.2012р. № 252 про опис майна у податкову заставу.

Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість ФОП ОСОБА_2 по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 75223,58 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Положенням п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст.197, п.1 ч. 1 ст.198, ст.ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець