Ухвала суду № 53645002, 29.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-5289/12/1470

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі за поданням Первомайської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до фермерського господарства «Лемар» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Первомайська обєднана Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Постановою від 18 жовтня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні подання Первомайської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фермерського господарства «Лемар».

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки не взяв до уваги доводи податкового органу щодо відмови посадових осіб ФГ «Лемар» у допуску податкового органу до проведення перевірки, що підтверджено матеріалами справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що отримання відповідачем копії наказу на проведення перевірки від 12.10.2012р. №1206 і ознайомлення з направленням на проведення перевірки та ненадання бухгалтерських документів за перевіряємий період, що повязанні з предметом перевірки, дає підстави вважати, що мав місце саме недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про що податковим органом складено відповідний акт про не допуск. Зазначене є підставою, у відповідності до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Фермерське господарство «Лемар» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні подання Первомайської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби суд першої інстанції встановив, що фермерське господарство «Лемар» перебуває на обліку у Врадіївському відділенні Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби як платник податків.

З метою зясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарським взаємовідносинам з контрагентами, 27 серпня 2012 року посадовими особами Врадіївського відділення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на адресу господарства направлено запити №933 та №932 про надання інформації та її документального підтвердження, у відповідь на які фермерське господарство «Лемар» листом №1/9 від 07 вересня 2012 року повідомило про неможливість надання запитуваних документів, у звязку із звільненням директора ФГ «Лемар» та не передачі відповідних документів засновнику фермерського господарства.

Суд першої інстанції встановив, що наказом Первомайської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 12 жовтня 2012 року №1206, на підставі п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, прийнято рішення про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ФГ «Лемар» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 01 липня 2012 року, терміном 5 робочих днів з 16 жовтня 2012 року. Первомайською ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби виписано направлення посадовим особам органу державної податкової служби на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Лемар» від 16 жовтня 2012 року №77/22-600 та №76/22-600.

Суд першої інстанції, також, встановив, що 16 жовтня 2012 року посадовими особами позивача здійснено вихід за юридичною адресою ФГ «Лемар» (АДРЕСА_1) та засновнику ФГ «Лемар» ОСОБА_1 вручено направлення на проведення позапланової виїзної документальної перевірки та наказ на перевірку №1206 від 12.10.2012р. Під час підпису направлень на перевірку ОСОБА_1 зазначив письмово: «В зв'язку зі звільненням директора (голови) ФГ «Лемар» ОСОБА_2 і не передачею ним мені, як засновнику, документів ФГ «Лемар» надати документи для перевірки на 16 жовтня 2012 року не є можливим, більшу інформацію зможу надати пізніше до 18 жовтня 2012 року».

Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції не встановив підстав для задоволення подання податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зазначивши, що позивач невірно трактує поняття відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки фактично ФГ «Лемар» не відмовляло від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Суд дійшов висновку, що фактичною причиною не проведення перевірки є відсутність у відповідача документів, що не є перешкодою для проведення перевірки.

Також, суд першої інстанції зазначив, що податковому органу заздалегідь було відомо про відсутність у ФГ «Лемар» документів, які вимагались до перевірки, оскільки відповідач звертався до позивача про надання йому терміну для поновлення документів, як це передбачено Податковим кодексом України, що підтверджено матеріалами справи.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не зявились, у звязку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Наказом Врадіївського відділення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №1206 від 12.10.2012р. призначено проведення у період з 16.10.2012р. по 22.10.2012р. позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових) платежів ФГ «Лемар» за період з 01.04.2011р. по 01.07.2012р. На проведення перевірки посадовим особам позивача видано відповідні направлення на перевірку №76/22-600 та №77/22-600 від 16.10.2012 р. (а.с.15-17).

На підставі наказу та направлень, 16.10.2012р. податковим органом здійснено вихід за податковою адресою ФГ «Лемар» та складено акт №1202/23/34235134 про відмову у допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Лемар», в якому зазначено, що копію наказу про проведення перевірки та направлень на її здійснення вручено засновнику ФГ «Лемар» ОСОБА_1, однак документи до перевірки останнім не надано та відмовлено у допуску перевіряючих до проведення перевірки, про що засновник ФГ «Лемар» письмово зазначив безпосередньо на направленнях на проведення перевірки (а.с.18).

У звязку з не допуском працівників податкового органу до проведення перевірки, позивачем 17.10.2012р. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФГ «Лемар» та направлено відповідне подання до суду про підтвердження його обґрунтованості (а.с.21-22).

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог подання Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ФГ «Лемар» апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом.

Згідно п.94.2.3 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: а) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; б)копії наказу про проведення перевірки; в)службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Апеляційний суд встановив та сторони по справі не заперечують, що податковим органом виконано вимоги п.81.1 ст.81 ПК України щодо вручення уповноваженій особі ФГ «Лемар» під розписку копії наказу про проведення документальної виїзної перевірки та копій направлень на її здійснення.

В акті №1202/23/34235134 від 16.10.2012р. податковими ревізорами-інспекторами позивача зафіксовано, що ФГ «Лемар» відмовлено перевіряючим у допуску до проведення перевірки у звязку з відсутністю первинної та бухгалтерської документації за період з 01.04.2011р. по 01.07.2012р., про що засновник господарства письмово зазначив в направленнях на перевірку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи направлення на перевірку апеляційний суд встановив, що засновник ФГ «Лемар» на їх зворотній стороні дійсно зазначив про неможливість надання відповідних документів до перевірки, однак про відмову у допуску органу державної податкової служби до проведення перевірки в цих поясненнях не зазначено.

За таких обставин податковий орган невірно тлумачить поняття відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, так як фактично відповідач не відмовляв у її проведенні, а лише зазначив про неможливість надання документів, що не є перешкодою для проведення перевірки. Сам по собі факт відсутності первинних бухгалтерських документів не може бути визнаний податковим органом як відмова у допуску до перевірки, оскільки такий факт жодним чином не перешкоджає проведенню перевірки за наявними даними податкової звітності платника податків, відомостями про його майновий стан, обіг грошових коштів по рахунках платника податків та іншими даними, які податковий орган має можливість зібрати, що обумовлено внутрішніми розпорядчими документами ДПС, які регулюють підстави та порядок проведення позапланових перевірок.

Сам факт відсутності первинних документів, за відсутності поважних причин їх ненадання перевіряючим, свідчить лише про наявність обставин, які визначенні п.44.6 ст.44 ПК України. На підставі вказаної норми ДПІ мала право визнати ненадані документи податкового обліку відсутніми та, відповідно, визнати діяльність ФГ «Лемар» такою, що не підтверджена первинними документами, що, в свою чергу, потягло б за собою прийняття податкових повідомлень-рішень з визначенням донарахованих сум та застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки ФГ «Лемар» заперечує факт відмови у допуску ДПІ до проведення перевірки, а в акті №1202/23/34235134 від 16.10.2012р. про відмову у допуску посадових осіб до проведення перевірки позивач посилається тільки на пояснення засновника ФГ «Лемар» як на підтвердження такої відмови, апеляційний суд доходить висновку, що позивачем, як субєктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обовязок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків, що визначені п.94.2.3 ст.94 Податкового кодексу України.

Апеляційний суд зазначає, що адміністративний арешт є винятковим засобом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законодавством. Апеляційний суд вважає, що за вказаних обставин при прийнятті рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФГ «Лемар» Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби діяла не пропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав платника податків і цілями, на досягнення яких спрямовано подібне рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну Первомайської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев