Ухвала суду № 53644949, 18.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 876/1244/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 січня 2015р. по справі №464/12515/14-а, 2а-464/24/15 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.12.2014р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року №1013 з урахуванням 35 % надбавки за вислугу років згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» та зобов'язати відповідача виплачувати перераховану пенсію з 19.08.2014 року.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 06 січня 2015р. позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова щодо не включення позивачу до середньомісячного заробітку державного службовця винагороди за вислугу років, що виплачується посадовим особам державної податкової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року №1013. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію державного службовця, призначену відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 81 % з врахуванням винагороди за вислугу років, що виплачується посадовим особам державної податкової служби (35%) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року №1013, починаючи з 19.08.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що винагорода за вислугу років, яка виплачується посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання», не належать до надбавок, які враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 27 квітня 2006 року позивачка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». В подальшому, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, з 01.05.2007 року та з 01.02.2008 року розмір пенсії позивачки було перераховано відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу».

Позивачка з 17.01.1995 року по 26.04.2006 року перебувала на державній службі на посадах державного службовця в ДПІ м.Львова, де отримувала заробітну плату, яка включала 35 % винагороди за вислугу років, виплачуваної згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013.

Довідками ДПА у Львівській області №05-32-217 від 05 травня 2006 року та №05-32-248 від 03.07.2007р., №05-32-134 від 28.03.2008р., №05-32-242 від 05.06.2008р. підтверджується, що позивач отримувала надбавку за вислугу років - 35% до посадового окладу і доплати за спеціальне звання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013. На суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.15 - 18).

Задовольнячи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надбавка за вислугу років входить до системи оплати праці державного службовця. Крім того, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно з положеннями ч.2 ст.37 вказаного Закону (які діяли на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ч.7 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 12 вересня 1997 року затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи: в органах державної податкової служби; на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» з наступними змінами; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби у розмірі 35% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, які мають стаж роботи від 20 до 25 років.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає колегії суддів підстави для висновку про те, що надбавка за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу входить до системи оплати праці державного службовця.

Отже чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням надбавки за вислугу років, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 20 лютого 2012 року справа №21-430а11, постанова від 28 травня 2013 рок справа №21-97а13), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22.05.2015р., з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги - 40,20 грн. (36,54 грн. (0,06 розміру мінімальної заробітної плати, яка підлягала сплаті при подачі позову) * 110% ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви).

керуючись ст.94, 160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова - залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 06 січня 2015р. по справі №464/12515/14-а, 2а-464/24/15- без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова на рахунок отримувача 31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 - 40 (сорок) грн. 20 коп. судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець