Ухвала суду № 53644633, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 808/923/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «МТЦ - Запоріжжя»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «МТЦ - Запоріжжя» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ( далі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ) звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «МТЦ - Запоріжжя» (далі - ПП «МТЦ - Запоріж жя»), в якому просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у розмірі 100 200,11 грн. та пені в розмірі 5661,81 грн., податку на прибуток у розмірі 45 022,53 грн. та пені в розмірі 60,62 грн. за рахунок майна ПП «МТЦ - Запоріжжя», що перебуває в податковій заставі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року позов задоволено, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя надано дозвіл на погашення суми податкового боргу ПП "МТЦ-Запоріжжя" з податку на додану вартість у розмірі 100 200,11 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45 022,53 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПП «МТЦ - Запоріжжя» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що за ПП «МТЦ - Запоріжжя» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 100 200,11 грн. , на який позивачем нарахована пеня в розмірі 5661,81 грн., та податковий борг з податку на прибуток у розмірі 45 022,53 грн., на який нарахована пеня в розмірі 60,62 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено,і зазначені обставини не заперечуються відповідачем, що самостійно визначені та визначені податковим органом зобов'язання відповідачем у добровільному порядку не сплачені, внаслідок чого позивачем правомірно нарахована пеня на суми такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 87.2 ст. 87, п. 88.1 ст. 88 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами; з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктами 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі:несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису; до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу; опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Із матеріалів справи видно, що на виконання приписів ст. 89 ПК України позивачем складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави б/н від 03.09.2009 (вих. № 8517/10/24-020 від 03.07.2009).

Податковим органом на адресу ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" направлені інкасові доручення (розпорядження) № 115 від 20.08.2014 на суму 15 864,82 грн., № 176 від 13.10.2014 на суму 15 414,30 грн., № 100 від 20.08.2014 на суму 15864,82 грн., № 117 від 20.08.2014 на суму 15 864,82 грн., № 101 від 20.08.2014 на суму 15864,82 грн., б/н від 20.08.2014 на суму 15 864,82 грн., № 113 від 20.08.2014 на суму 15 864,82 грн., № 177 від 13.10.2014 на суму 15 414,30 грн., які повернуті без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

У відповідності до п. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами ч. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

В викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності позовних вимог податкового органу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МТЦ - Запоріжжя» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова