Постанова № 53644240, 18.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2015 року № 826/18664/15

Окружний адміністративний суд у складі судді Гарника К. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві до Приватного Підприємства "Перша ветеринарна лабораторія "МРТ" про стягнення заборгованості усумі 17 264,88 грн ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного Підприємства "Перша ветеринарна лабораторія "МРТ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 17 264,88 грн. з рахунків у банках. Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості у зв'язку з несплатою пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафу за порушення вимог валютного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі № 826/18664/15

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 06 жовтня 2015 року у зв'язку з надходженням від відповідача заперечень, адміністративну справу № 826/18664/15 до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 16 листопада 2015 року суд, дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі без викладення окремим документом ухвалив відмовити в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності справи, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства, та не зазначено у клопотанні підстави для зупинення провадження. При цьому, суд зазначає, що долучений до клопотання про зупинення провадження адміністративний позов про визнання протиправною та скасування податкової вимоги не є належним та допустимим доказом в розумінні положень КАС України, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження його прийняття судом.

16 листопада 2015 року в судовому засіданні суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне Підприємство "Перша ветеринарна лабораторія "МРТ" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 17264,88 грн., яка виникла внаслідок винесення позивачем податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 0000272202, в порушення відповідачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Вказане повідомлення-рішення винесене за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства ПП "Перша ветеринарна лабораторія "МРТ" по контракту № 04550 від 01 лютого 2013 року, результати якої оформлені актом від 15 січня 2014 року № 54/26-52-22-02/38638120.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 826/3105/14 від 10 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог ПП "Перша ветеринарна лабораторія "МРТ" відмовлено повністю.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі 826/14619/13-а набрала законної сили.

У зв'язку з несплатою податкового боргу, на виконання ст. 59, п. 89.3 ст. 89 ПК України, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві з урахуванням норм ст. 45, 68 ПК України було направлено на податкову адресу відповідача податкову вимогу № 1429-23 від 13 лютого 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу, які повернені без вручення з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Сума податкової заборгованості, визначена у такій податковій вимозі, відповідачем сплачена не була.

Органами стягнення згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог ДПІ, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача в обслуговуючих банках на погашення його податкового боргу.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Перша ветеринарна лабораторія "МРТ" (код ЄДРПОУ) заборгованість з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 17 264 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 88 копійок на р/р 31114105700004 (код платежу 21081000) УДКСУ у Деснянському районі у м. Києві, код ЄДРПОУ 39466328.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник