Постанова № 53643987, 09.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 27/456

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2012 року № 2а-19331/11/2670

за позовом

Заступника Прокурора м. Києва в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

Державної податкової служби

до

Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз"

про

стягнення заборгованості у розмірі 527 054,39 грн.

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Заступник Прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз" (ідентифікаційний код - 25635277) заборгованості у розмірі 527 054,39 грн.

У судовому засіданні 23.07.2012 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки в судовому засіданні відсутній представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, судом заслухано пояснення представників позивача та прокуратури; необхідність заслухати пояснення свідка чи експерта відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укрінкомліз" (надалі –відповідач) перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва (надалі –позивач).

Відповідач має заборгованість у розмірі 527 054,39 грн. (з податку на додану вартість - 343 921,39 грн.; штрафна (фінансова) санкція - 183 133,00 грн.).

Відповідно до абз. б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначати суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Позивачем було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань перевірки дотримання відповідачем податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 27.10.2006 р. № 121/22.10/25635277, яким встановлено порушення п. 1.4 ст.1, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1. п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також п.п. 5.11 п. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент повернення майна відповідачу), операція з передачі лізингодавцем майна лізиногоотримувачу за договором фінансового лізингу вважається поставкою товару.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 зазначеного Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, а саме: якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку (пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість").

Під час перевірки позивачем встановлено, що Tоваристом з обмеженою відповідальністю "Він-Екс+" було повернуто відповідачу майно, яке передавалось ТОВ "Він-Екс+" у фінансовий лізинг, при цьому ЗAT " Лізингова компанія "Укрінкомліз" в порушення п. 1.4 ст.1, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено до складу податкового кредиту в лютому 2006 року суму 421 623,11 грн. (податкова накладна № 1 - 319 941,66 грн. та податкова накладна № 2 - 101 681,45 грн.).

Відповідачем в лютому 2006 року завищено суму податкового кредиту на суму 421 623,11 грн. та завищено суму податкових зобов'язань на суму 55 357,40 грн., що призвело до ненарахування та несплати податку на додану вартість: в березні 2006 року на суму 366 015,00 грн.; в квітні 2006 року на суму 251,00 грн.

Актом перевірки було встановлено, що відповідачем в жовтні 2005 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, яке переноситься на наступні податкові періоди, на загальну суму 47 848,00 грн., а саме по періодах: жовтень 2005 року - 18 265,00 грн.; листопад 2005 року - 16 816,00 грн.; грудень 2005 року - 12 767,00 грн., чим порушено п.п.. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 5.11 п. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання".

У зв'язку з наведеним позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 001172210/0 від 09.11.2006 р. на загальну суму 549 399,00 грн. та форми "В1" № 0001182210/0 на суму 47 848,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення було отримано відповідачем.

Відповідачу було винесено першу податкову вимогу від 07.02.2009 р. № 1/656 на суму 515 636,39 грн. та другу податкову вимогу від 16.03.2009 р. № 2/1052 на суму 519 532,39 грн.

Згідно із п. п. 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" позивачем було винесено рішення № 13 від 30.04.2009 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням № 001172210/0 від 09.11.2006 р. на суму 549 399,00 грн, відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2011 р. у справі № 2а-11411/11/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 001172210/0 від 09.11.2006 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 р. апеляційну скаргу ЗАТ "Лізингова компанія "Укрінкомліз" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2011 р. у справі № 2а-11411/11/2670 залишено без задоволення, а постанову суду - без змін. Рішення по справі набрало законної сили.

За таких обставин суд, розглядаючи спір про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз" заборгованості у розмірі 527 054,39 грн., враховує висновки, яких дійшов суд по справі № 2а-11411/11/2670 в порядку ч. 1 ст. 72 КАС України.

Таким чином, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача з урахуванням облікової картки платника податків, становить 527 054,39 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно із п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Згідно зі ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено завдання, зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних та юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укрінкомліз" (ідентифікаційний код - 25635277) на користь держави заборгованість у розмірі 527 054,39 грн.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В.Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 09.08.12 р.