Постанова № 53643983, 28.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 27/454

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2012 року № 2а-19179/11/2670

за позовом

Державної податкової інспекції у м.Черкаси

до

Малого приватного підприємства "Оріяна-К"

про

стягнення суми податкового боргу у розмірі 60 561,85грн.

Суддя Головань О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства "Оріяна-К" (ідентифікаційний код - 16287156) на користь державного бюджету України податкового боргу у розмірі 60 561,85 грн.

У судовому засіданні 27.02.2012 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки в судовому засіданні відсутній представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, судом заслухано пояснення представника відповідача; необхідність заслухати пояснення свідка чи експерта відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Оріяна-К" (надалі –відповідач) зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 05.03.1996 р.

Відповідач перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у м.Черкаси (надалі –позивач).

Позивач – Державна податкова інспекція у м. Черкаси – просить стягнути з Малого приватного підприємства "Оріяна-К" податковий борг у розмірі 60 561,85 грн. з таких підстав.

Відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб у сумі 60 561,85 грн. за період з 30.07.2011 р. по 30.11.2011 р. (згідно з декларацією № 4115 від 28.01.2011 р. нараховано платіж самостійно по строку, термін сплати –30.07.2011 р. у сумі 12 112,66 грн.; нараховано платіж самостійно по строку, термін сплати –30.08.2011 р. у сумі 12 112,66 грн.; нараховано платіж самостійно по строку, термін сплати –30.09.2011 р. у сумі 12 112,66 грн.; нараховано платіж самостійно по строку, термін сплати –30.10.2011 р. у сумі 12 112,66 грн.; нараховано платіж самостійно по строку, термін сплати –30.11.2011 р. у сумі 12 112,66 грн.).

Розрахунок: 12 112,66 грн. –1,45 грн. (переплата) + 12 112,66 грн. + 12 112,66 грн. + 12 112,66 грн. + 12 112,66 грн. = 60 561,85 грн.

03.08.2011 р. винесено податкову вимогу №1596 на суму 12 111, 21 грн., яка повернулася до податкового органу без вручення, про що складено акт №259 від 06.10.2011 р.

У зв’язку з наявністю податкового боргу податкова застава зареєстрована в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 18.08.2011 р. за № 11513570.

Відповідач – Мале приватне підприємство "Оріяна-К" –заперечень проти позовних вимог не надав.

Представник відповідача надав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду згідно п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України, обґрунтоване тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Зокрема, позивачем не надано доказів направлення відповідачу позову з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не надав інформації щодо предмета доказування, у позові не зазначена дата підписання.

Представник відповідача зазначає, що з позову не зрозуміло, про борг з якого саме податку йде мова.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Голосіївському районі м.Києва згідно довідки форми №4-ОПП від 09.12.2010 р. №84663/10/29-218.

Суд задовольняє позовні вимоги з таких підстав.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду згідно п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України з огляду на наступне.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Суд, отримавши адміністративний позов, не виносив ухвали про залишення позовної заяви без руху та не надавав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Відповідно, відповідач не міг не усунути недоліки у строк, встановлений судом, що позбавляє можливості застосовувати п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Відкриваючи провадження у справі, суд здійснював перевірку дотримання вимог ст. 106 КАС України, і якщо провадження у справі відкрито, то це означає відсутність у суду зауважень до позовних матеріалів, що могли би бути підставою для залишення позовної заяви без руху та надання часу для виправлення недоліків.

Судом було скеровано ухвалу про відкриття провадження по справі на дві адреси відповідача - зазначену в позові (по якій відповідач обліковується у ДПІ у м. Черкаси - 03022, м. Київ, вул. Кайсарова, 7/9), та на адресу, зазначену в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4, кім. 15), і відповідач отримав можливість ознайомитися з матеріалами позовної заяви, незважаючи на те, що позовні матеріали скеровані йому позивачем не на адресу фактичного місцезнаходження.

Матеріали, долучені до позовної заяви, дають можливість зрозуміти підстави звернення до суду і є достатніми для вирішення спору по суті.

Зокрема, представником відповідача не спростовано той факт, що ним подано 28.01.2011 р. податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) до ДПІ у м. Черкаси, оскільки у відповідача в оренді перебуває земельна ділянка у м. Черкаси по вул. Пастерівська, 102/1.

Цим і пояснюється перебування відповідача на обліку у ДПІ у м. Черкаси саме як платника плати за землю, оскільки згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю подають податкову декларацію відповідному органу державної податкової служби саме за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно із п. 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України передбачено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно із п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем було винесено податкову вимогу № 1596 від 03.08.2011 р. на загальну суму 12 11,21 грн. Вказана вимога повернулася на адресу Державної податкової інспекції у м. Черкаси з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Податковим кодексом України передбачено винесення лише однієї податкової вимоги, що не позбавляє податковий орган донараховувати податкову заборгованість у разі її подальшого виникнення без винесення наступних податкових вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування" платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Згідно із п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 60 561,85 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно із п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Оріяна-К" (ідентифікаційний код - 16287156) на користь бюджету податковий борг в сумі 60 561,85 грн.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В.Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 28.03.12 р.