Постанова № 53643629, 09.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2015 р. Справа № 814/2468/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доЛенінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, треті особи за участю представників: від позивача: ОСОБА_2 від відповідача: Іванченко І.В. від третьої особи 2: ОСОБА_4 Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, проскасування арешту на майно, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Ленінського відділу ДВС про скасування арешту зі всього її майна, який був накладений відповідно до постанови державного виконавця від 27.09.13 в межах виконавчого провадження №38584196 та зобов'язання державного виконавця зняти зазначений арешт.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що погасила у повному обсязі всі зобов'язання перед стягувачем - Фондом соціального захисту інвалідів, в теперішній час не існує інших виконавчих проваджень стосовно неї, а наявність не скасованого арешту державного виконавця на все її майно порушує її права.

Під час судових дебатів представник позивача відмовився від позовної вимоги щодо зобов'язання державного виконавця зняти арешт, оскільки вона фактично дублює першу позовну вимогу.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що виконавче провадження №38584196 було зведене, в якому, окрім стягнення на користь Фонду соціального захисту інвалідів, також було стягнення на користь Регіонального управління Департаменту з питань контролю за виробництвом та обігом спирту та відділу примусового виконання рішень ДВС України на суму 1126864,67 гривень. Оскільки стягнення на користь відділу примусового виконання рішень ДВС України було закінчено шляхом повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення, рішення про зняття арешту майна не приймалось.

Судом були залучені до участі у справі стягувачі по виконавчому провадженню: Фонд соціального захисту інвалідів та відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Представник відділу примусового виконання рішень ДВС України також заперечив позов, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

02.12.13 державним виконавцем відділу ДВС у Ленінському районі м. Миколаєва відкрито виконавче провадження №40264039 по стягненню на користь відділу примусового виконання рішень ДВС України виконавчого збору в сумі 1126864,67 гривень (арк.спр.91).

25.06.13 державним виконавцем відділу ДВС у Ленінському районі м. Миколаєва відкрито виконавче провадження №38584196 по стягненню на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 5562,50 гривень адміністративно-господарських санкцій (арк.спр.22).

04.06.13 державним виконавцем відділу ДВС у Ленінському районі м. Миколаєва відкрито виконавче провадженні №38268235 по стягненню на користь Регіонального управління Департаменту з питань контролю за виробництвом та обігом спирту штрафних санкцій в сумі 5000 гривень (арк.спр.63).

27.09.13 державним виконавцем винесено постанову в межах виконавчого провадження №38584196 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна (арк.спр.31).

07.10.13 виконавче провадження №38584196 та №38268235 були приєднані до зведеного виконавчого провадження №40264039 (арк.спр.67).

17.02.14 виконавче провадження щодо стягнення на користь Миколаївського відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Регіонального управління Департаменту з питань контролю за виробництвом та обігом спирту закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (арк.спр.29).

27.02.14 державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачеві - відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у зв'язку з відсутністю майна, на як можливо звернути стягнення, відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (арк.спр.94).

При цьому, арешт, застосований постановою від 27.09.13, державним виконавцем знятий не був, та є чинним до теперішнього часу.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок зняття накладеного арешту лише у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Обов'язку державного виконавця знімати накладені арешти в межах виконавчого провадження у разі повернення виконавчого документу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, та здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.47 Закону, не передбачено.

Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача, у разі його повторного пред'явлення виконавчого документа протягом строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник відповідача на запит суду пояснив, що в відповідно до бази даних виконавчих проваджень в теперішній час відкриті виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 в органах державної виконавчої служби - відсутні.

Представник відділу примусового виконання рішень ДВС України пояснила, що після повернення виконавчого документа 27.02.14, повторно, протягом року, відділ зазначений виконавчий документ до стягнення не пред'являв.

Таким чином, стягувач своїм правом на повторне пред'явлення до виконання виконавчого документу не скористався.

За відсутності в теперішній час будь-яких виконавчих проваджень, спливу строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на все майно ОСОБА_1 порушує права позивачки як власника.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За таких обставин, враховуючи заяву представника про відмову від частини позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, а права позивачки поновити шляхом скасування арешту на все майно, накладеного постановою Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 27.09.2013 року в межах виконавчого провадження №38584196.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Скасувати арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладеного постановою Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 27.09.2013 року в межах виконавчого провадження №38584196.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції судовий збір в сумі 146,16 гривень (сто сорок шість грн. шістнадцять коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 13.11.15

Суддя В.В. Біоносенко