Постанова № 53643610, 10.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р. № 2а-8605/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом МПП "Дельта" до ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Дельта" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Камянко-Бузькому районі Львівської області, в якому, з врахуванням уточнень до позовних вимог, просить визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 28.02.2011 р. №0000102301/0.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ДПІ у Кам'янка-Бузькому pайоні було проведено виїзну планову перевірку МПП "Дельта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт від 09.02.2011 року №3/234/22358200.

На підставі висновків Акту відповідачем прийнято рішення про неправомірне збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 343256,4 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 274 605,00 грн.; за штрафними санкціями в сумі 68 651,40 грн.

Зазначив що у п.3.2.2. Акту перевірки податковий інспектор зафіксував висновок про те, що позивачем завищено податковий кредит на суму 170 317,4 грн., чим порушено вимоги пп.7.2.6, п.7.2., п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168-97/ВР із змінами та доповненнями, в т.ч. по періодах: травень 2009 року - в сумі 8 079,84 грн.; вересень 2009 року - в сумі 162 237,20 грн.

Проте даний висновок, на думку позивача, не відповідає фактичним обставинам справи оскільки в травні 2009 року позивачем до податкового кредиту віднесено витрати по сплаті податку згідно податкових накладних, дата виписки яких попередні звітні періоди, а саме: травень 2008 року - 2030,18 грн. (податкова накладна від 14.05.2008 року №15966 на суму ПДВ 2030,18 грн.), березень 2009 року 6049,66 грн. ( податкова накладна від 04.03.09 р. № 7670 на суму ПДВ 620,82 грн., податкова накладна від 04.03.09 р. № 7671 на суму ПДВ -70,11 грн., податкова накладна № 7673 від 11.03.2009 р. на суму ПДВ 725,77 грн., податкова накладна № 8917 від 18.03.2009 р. на суму ПДВ 220,05 грн., податкова накладна № 8919 від 18.03.2009 р. на суму ПДВ 3828,57 грн., податкова накладна № 8920 від 18.03.2009 р. на суму ПДВ 513,50грн., податкова накладна № 8918 від 19.03.2009 р. на суму ПДВ 70,84 грн.).

В вересні 2009 року позивачем віднесено витрати по сплаті податку на додану вартість згідно податкових накладних, дата виписки яких у попередніх податкових періодах, а саме: грудень 2008 року - в сумі 98145,20 грн. (податкова накладна від 31.12.2008 року № 3477) та лютий 2009 року - в сумі 64092,00 грн. (податкова накладнавід 27.02.2009 року № 000125).

Суму 8079,84 грн. податкового кредиту позивачем відображено в декларації з податку на додану вартість в рядку 10.1 Декларації Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою. Суму 162237,2 грн. позивачем відображено в декларації з податку на додану вартість в рядку 16 Коригування податкового кредиту в рядку 16.4 Інші випадки.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків використання кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону чітко встановлює заборону на відображення податкового кредиту без підтверджуючих документів, зокрема податкових накладних.

В Законі України Про податок на додану вартість наголошується, що право на податковий кредит виникає у платника податку по даті отримання податкової накладної. Жодним законодавчим документом не передбачено як ми повинні підтверджувати факт отримання податкових накладних.

ДПА України у своїх листах неодноразово зазначала на право платника податку включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які отримані із запізненням (лист ДПАУ від 10.08.2006 року № 15155/7/16-1517-10 Щодо відображення в податковій декларації податкових накладних, які були отримані покупцем із запізненням, лист № 8799/6/16- 1515-10 від 10.08.2006 року Щодо відображення в податковій декларації податкових накладних, які були отримані покупцем із запізненням, лист № 7681/7/16-1117 від 14.04.2008 року Щодо актуальних питань з податку на додану вартість).

При цьому, позивачем, при включені в податковий кредит податкових накладних, отриманих із запізненням, враховано терміни позовної давності, який встановлений ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181.

Позивач зазначив, що ним включено до складу податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, оформленими з вимогами чинного законодавства.

Що стосується підтвердження надходження відповідних накладних із запізненням, то накладні реєструвались у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у хронологічному порядку їх отримання, і включені у відповідні періоди надходження.

Крім того, позивач вказує, що у п. 3.2.1. Акту перевірки податковий інспектор зафіксував висновок про те, що підприємством занижено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 104 288,19 грн., чим порушено п. 4.2 ст. 4 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 p. № 168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, в т.ч. по періодах: червень 2009р. - 2 544,19 грн; жовтень 2009р.- 48 753,37 грн; грудень 2009 p.- 52 892,83 грн; червень 2010 р. - 97,80 грн.

Проте даний висновок, на думку позивача, не відповідає фактичним обставинам справи. Позивачем, в період який перевірявся, побудовано 16-квартирний житловий будинок, за адресою: м. Кам'янка-Бузька, вул. Драгоманова,70, із вбудованими нежитловими приміщеннями, а саме універсальна крамниця, офіс № 1, офіс № 2, мансарда, підвал. Об'єкт пройшов перевірку Приймальною комісією, утвореною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до положень «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (далі Порядок № 923), що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва від 28.12.2008 року.

Відповідно до п. 2 Порядку № 923 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції. реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури. їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва (далі - закінчені будівництвом об'єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Отже, незважаючи на те, що документ, який був оформлений 28 грудня 2008 року називається Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, не є актом введення в експлуатацію, а лише підтвердженням готовності об'єкта до такої експлуатації. Для фактичного введення в експлуатацію необхідно оформити Акт введення в експлуатацію самим підприємством. Такий акт не був оформлений в грудні 2008 року, що підтверджується тим, що витрати понесені на зведення будівлі продовжували обліковуватись на 23 рахунку (виробництво), і не були перенесені ні на 10 рахунок (основні засоби), ні на 26 рахунок (готова продукція).

Позивачем укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна з Державною іпотечною конторою про продаж побудованого об'єкта від 01 вересня 2009 року. Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва № 637 від 24.12.2008 року року Про затвердження Переліку внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків та Переліку виконавчої та іншої документації, щр надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено перелік внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом житлових будинків, в яких квартири та інші приміщення побудовані за кошти фізичних та юридичних осіб, то на момент проходження комісії був ряд робіт, які не були виконані, але які не призводили до не прийняття будівлі приймальною комісією. Проте, згідно з листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. (Мінрегіонбуд) № 11/ 23-1094 від 10.08.2009 року житло, яке придбавається за бюджетні кошти у багатоквартиних будинках для надання пільговим категоріям населення повинно бути опоряджене для здачі в експлутацію у повному обсязі (під ключ).

Відповідно до вищевказаного листа укладено додаток № 1 до Договору купівлі-продажу нерухомого майна, в якому чітко прописані вимоги до якості: на момент здачі квартир будуть проведені внутрішні опоряджувальні роботи відповідно до вимог, що встановлені Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.

На виконання умов договору підприємством після проходження приймальної комісії були проведені роботи для доведення квартир до рівня, який вимагається замовником Державною іпотечною конторою (протягом червня -грудня 2009 року), про що свідчать акти виконаних робіт, акти на списання будівельних матеріалів. Відповідно здійсненні витрати є виробничими і пов'язанні із виробництвом товару, який був реалізований, тобто квартир, що підтверджується Актами приймання-передачі підписаними між позивачем та Державною іпотечною конторою.

09.03.2011 року позивачем було надіслано в ДПА у Львівській області первинну скаргу № 49/03 на податкове повідомлення рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 28.02.2011 року № 0000102301/0. Рішенням ДПА у Львівській області від 15.03.2011 року № 6789/10/25-005/561 продовжено строк розгляду скарга до 10.05.2011 року включно. 06.05.2011 року позивачем було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги № 12410/10/25-005/950, в якому зідповідач залишив без змін податкове-повідомлення рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 28.02.11р № 0000102301/0, а первинну скаргу без задоволення. 18.05.2011 року позивачем було надіслано в ДПА України скаргу на податкове повідомлення рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому запоні від 28.02.2011 року № 0000102301/0. Рішенням ДПА України про результати розгляду жарги від 19.07.2011 року № 13005/6/25-0115 залишає без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 28.02.2011 року № 0000102301/0 та рішення ДПА у Львівській області від 06.05.2011 року № 12410/10/25-005/950 прийняте за розглядом скарги, а скаргу без задоволення.

Позивач не згідний з висновками, викладеними в Акті перевірки та вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні на адміністративний позов, зазначив, що у ході проведення перевірки МПП "Дельта", встановлено проведення будівництва 16-ти квартирного житлового будинку за адресою м.Камянка-Бузька, вул. Драгоманова.70 із вбудованими нежитловими приміщеннями, а саме: універсальна крамниця, офіс №1, офіс №2, мансарда, підвал. Даний обєкт 28.12.2008р. введений в експлуатацію Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва. Відповідно до п.11 Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва зазначено перелік видів робіт, строки виконання яких перенесені через несприятливі погодні умови, а саме: благоустрій території, який буде виконано у 2 кв. 2009р. Платником податків до перевірки представлено акти на списання матеріалів, що були використані на будівництво 16-ти квартирного житлового будинку за адресою м.Камянка-Бузька, вул. Драгоманова,70, на загальну суму: за червень 2009р. - 12 720,94 грн., за жовтень 2009р. - 243766,83 грн., за грудень 2009р. - 264 464,14 грн., за червень 2010р. - 489,00 грн.

Будівельні матеріали, які були використані при проведені будівництва та відображено у вищевказаних актах, обліковані за даними бухгалтерського обліку по балансовому рах. Д-т 23 виробництво" та проведено наступним бухгалтерським проведенням: Д-т 205 К-т 631, Д-т 64 ПДВ К-т 631, Д-т 23 К-т 205. За даними податкового обліку зазначені будівельні матеріали до складу валових витрат платником податків не включено. Однак, вищевказані будівельні матеріали використано МПП "Дельта" не в господарській діяльності, оскільки 16-ти квартирний житловий будинок введений в експлуатацію 28.12.2008р.

Таким чином, в порушення вимог п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" із внесеними змінами та доповненнями встановлено заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 104 288,19 грн. в т.ч. по періодах: червень 2009р. - 2 544,19 грн.; (12720,94 * 20%), жовтень 2009р. - 48 753,37 грн. (243 766,83 * 20%), грудень 2009р. - 52 892,83 грн.; (264 464,14 * 20%), червень 2010р. - 97,80 грн. (489,00 * 20%).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.09 р. по 30.09.10 р. встановлено їх завищення на суму 170 317,04 грн., чим порушено п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 "Закону України "Про податок на додану вартість" в т.ч. по періодах: травень 2009р. - 8 079,84 грн.; вересень 2009р. - 162 237,20 грн.

Перевіркою встановлено, що платником задекларовано податковий кредит за травень 2009 року в сумі 54 607 грн. (p. 17), який складається із суми 54 607 грн. (р.10.1) в т.ч. податкові накладні, видані СП у формі ТзОВ "Київ - Захід".

Згідно поданого МПП "Дельта" додатку 5 "Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкового кредиту травень 2009 року підприємством віднесено витрати по сплаті податку згідно податкових накладних, що понесені у попередніх податкових періодах, а саме: в травень 2008р. становить 2030,18 грн. (податкова накладна від 14.05.08р. №15966 на суму ПДВ 2030,18 грн.), березень 2009р. становить 6049,66 грн. ( податкова накладна від 04.03.09р. № 7670 на суму ПДВ 620,82 грн., податкова накладна від 04.03.09р. №7671 на суму ПДВ 70,11 грн., податкова накладна від 11.03.09р. №7673 на суму ПДВ 725,77 грн., податкова накладна від 18.03.09р. № 8917 на суму ПДВ 220,05 грн., податкова накладна від 18.03.09p. №8919 на суму ПДВ 3828,57 грн., податкова накладна від 18.03.09р. №8920 на суму ПДВ 513,50 грн.,податкова накладна від 19.03.09р. № 8918 на суму ПДВ 70,84 грн.). Перевіркою встановлено, що скарги на таких постачальників до декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди МПП "Дельта" не додавались.

Згідно вищенаведеного МПП "Дельта" право на податковий кредит отримано у тих податкових періодах, у яких виникли податкові зобовязання у його постачальників, та не мало права нараховувати податковий кредит за вищевказаними податковими накладними у травні 2009 року.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих МПП "Дельта" показників у рядку 16.4 Декларацій "Коригування на основі попередніх звітних періодів (інші випадки)" в сумі 162 237,20 грн.

Перевіркою встановлено, що платником задекларовано податковий кредит за вересень 2009 року в сумі 410001,00 грн. (p. 17), який складається із суми 212762 грн. (р.10.1) та із суми 197239 грн. (1.16.4.).

Згідно поданого МПП "Дельта" додатку 5 "Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкового кредиту вересня 2009 року підприємством віднесено витрати по сплаті податку згідно податкових накладних, що понесені у попередніх податкових періодах, а саме: в грудні 2008р. становить 98145,20 грн. (податкова накладна від 31.12.2008р. №3477) та лютий 2009р. становить 64092,00 грн. (податкова накладна від І27.02.2009р. №000125). Перевіркою встановлено, що скарги на такого постачальника до иекларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди МПП "Дельта" не додавались, рідно вищенаведеного МПП "Дельта" право на податковий кредит отримано у тих податкових періодах, у яких виникли податкові зобовязання у його постачальників, та не мало права нараховувати податковий кредит за вищевказаними податковими накладними у вересні 2009 року.

Враховуючи вищенаведене, в порушення п.п.7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 ЗаконуУкраїни "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168-97/ВР, із змінами та доповненнями, підприємством в перевіряємому періоді безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у вересні 2009р. в сумі 162 237,20 грн.

В порушення п.п.7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством занижено чисту суму податкового зобовязання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 274 605,23 грн., а саме по періодах: травень 2009р. - 8 079,84 грн.; червень 2009р. - 2 544,19 грн.; вересень 2009р. - 162 237,20 грн; жовтень 2009р. - 48 753,37 грн.; грудень 1 2009р. 52 892,83 грн.; червень 2010р. - 97,80 грн.".

Відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу кового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було :ано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який ерджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відно до вимог Положення N 88 лист з рекомендованим повідомленням про вручення із ченням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим їм податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної ионденції (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового

Отже, у разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), але лише за наявності документального підтвердження його запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 N 244 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 р. № 165" (з урахуванням мін і доповнень), і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10.1 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість. ( Лист ДПА України від 26.10.2010 № 22882/7/16-1517.).

Зважаючи на викладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, ввиходив з наступних підстав.

ДПІ у Камянка-Бузькому районі проведено планову виїзну перевірку МПП "Дельта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 р. по 10.09.10 р. За результатами перевірки складено акт від 09.02.11 р. №3/234/22358200, на підставі якого ДПІ у Камянка-Бузькому районі винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.11 р. №0000102301/0, яким збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 343256,4 грн. (основний платіж - 274605 грн., штрафна (фінансова) санкція - 68651,4 гривень).

Перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 104 288,19 грн., чим порушено п. 4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" в т.ч. по періодах: червень 2009р. - 2 544,19 грн.; жовтень 2009р. - 48 753,37 грн.; грудень 2009р. - 52 892,83 грн.; червень 2010р. - 97,80 грн.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПА України у своїх листах неодноразово роз'яснювалось право платника податку включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які отримані із запізненням. Зокрема, ДПА України листом від 18.08.2010 р. №16847/7/16-1517-26 зазначає, що податкові накладні, обґрунтовано отримані у періодах, наступних за періодами їх виписки, відображаються у розділі I реєстру отриманих та виданих податкових накладних за датою їх отримання. Податковий кредит, сформований на підставі таких податкових накладних, розшифровується у розділі II додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість із зазначенням періоду виписки податкових накладних і відповідно декларується у рядку 10.1 податкової декларації. Про зазначене повідомлялось також у листі ДПА України від 18.04.2008 р. N 8109/7/16-1117.

Судом встановлено, що позивачем побудовано 16-квартирний житловий будинок, за адресою: м. Кам'янка-Бузька, вул. Драгоманова,70, із вбудованими нежитловими приміщеннями, а саме універсальна крамниця, офіс № 1, офіс № 2, мансарда, підвал. Об'єкт пройшов перевірку Приймальною комісією, утвореною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до положень «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923.

Позивачем укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна з Державною іпотечною конторою про продаж побудованого об'єкта від 01 вересня 2009 року.

Позивачем було укладено додаток № 1 до Договору купівлі-продажу нерухомого майна з метою приведення будинку у відповідність до вимог, що встановлені Міністерством регіонального розвитку та будівництва України у листі №11/23-1094 від 10.08.2009 року, згідно якого житло, яке придбавається за бюджетні кошти у багатоквартиних будинках для надання пільговим категоріям населення повинно бути опоряджене для здачі в експлутацію у повному обсязі (під ключ).

На виконання умов договору підприємством після проходження приймальної комісії були проведені роботи для доведення квартир до рівня, який вимагається замовником Державною іпотечною конторою (протягом червня -грудня 2009 року), про що свідчать акти виконаних робіт, акти на списання будівельних матеріалів.

В судовому засіданні 20.10.2011 р. судом було допитано свідка - ОСОБА_3, головного державного інспектора відділу контролю забудови Інспекції державного архітектурно-будівального контролю у Львівській області. Свідок повідомив суд, що об'єкт нерухомості був зданий в експлуатацію, однак потребував проведення опоряджувальних робіт, що не заборонено чинним законодавством.

Відповідно до п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. №923, чинного на момент здачі будинку, житлові будинки, в яких квартири та вбудовано-прибудовані приміщення побудовані за кошти фізичних і юридичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено інвестиційним договором про будівництво і проектною документацією, та за умови їх відповідності санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіонбудом.

Наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.12.2008 р. №637 та від 21.08.2010 р. №327 встановлено перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків та вбудовано-прибудованих приміщень.

Дослідивши надані позивачем копії актів на списання матеріалів, що були використані на будівництво 16-ти квартирного житлового будинку, суд приходить до висновку, що вказані матеріали були використані позивачем для проведення опоряджувальних робіт, тобто використані позивачем у своїй господарській діяльності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про підставність і обгрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 28.02.2011 р. №0000102301/0.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

повний текст постанови виготовлено 15.11.2011 р.

Суддя Брильовський Р.М.