Постанова № 53643278, 13.11.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2015 р. Справа № 809/3693/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Драгомирецького І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Івано-Франківської міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони № 1»

про стягнення заборгованості в сумі 554267,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року Державна податкова інспекція (далі-ДПІ) у м.Івано-Франківську Головного управління( далі-ГУ) ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Івано-Франківської міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони № 1» ( далі - ПрАТ «ІФ МСПМК» про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку із несплатою самостійно визначених платником згідно поданих декларацій податкових зобовязань із рентної плати за спец використання води в сумі 29,46 грн., податку на нерухоме майно в сумі 4058,98 грн., орендної плати з юридичних осіб, в розмірі 550178,98 грн. ( декларації від 29.04.2012 , 30.01.2013, 30.01.2014,06.02.2015 ), нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.04.2013 року в сумі 7074,91 та 12325,15 грн.-пені.

Таким чином вищевказана сума податкового боргу підлягає до стягнення з відповідача в судовому порядку, як такого, що не погашений у встановлений строк.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Суду пояснила, що предметом розгляду в адміністративній справі № 809/1490/13-а, яка розглядалася Івано-Франківським окружним адміністративним судом було надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача в розмірі 785150,33 грн. за рахунок майна , яке перебуває в податковій заставі. Частину суми вказаного боргу в розмірі 600472,77 грн. стягнуто з відповідача постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року по справі № 2а-6/12/970, а новостворений борг в розмірі 184677,56 грн. виник згідно поданих платником податкових декларацій з орендної плати за землю та уточнюючих розрахунків. Вказала, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є стягнення з розрахункових рахунків у банках та за рахунок належної відповідачу готівки 554267,42 грн., податкового боргу, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобовязань, штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом та пені. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, поштові відправлення з повістками про виклик до суду у відповідності до приписів ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, направлені ПрАТ «ІФ МСПМК» за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак повернулися до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти «за закінчення терміну зберігання». В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України вважається, що повістки вручені належним чином, так як поштові відправлення із даними повістками повернені без вручення адресату з незалежних від суду причин. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) визначає, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та взятий на облік ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобовязання щодо плати на землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів,що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) періоду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з орендної плати за землю від 29.04.2012, 30.01.2013, 30.01.2014, 06.02.2015 рік ( а.с.10-24). Таким чином, шляхом подачі вказаних декларацій відповідач самостійно визначив та узгодив податкове зобовязання по орендній платі за землю на 2013,2014,2015 рік. Як вбачається із норм пункту 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобовязання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року по справі № 6/12/0970 позивачем вживалися заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться на його розрахункових рахунках у банках, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу. Дана постанова набрала законної сили та на її виконання видано виконавчий лист від 06.08.2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року по справі № 809/1490/13-а надано ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 785150, 33 грн., за рахунок майна ПрАТ «ІФ МСПМК», що перебуває у податкові заставі. Дана сума податкового боргу виникла на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року по справі № 6/12/0970, а також включала в себе новостворений борг в розмірі 184677, 56 грн.

В ході судового розгляду встановлено, що підставою для виникнення вищезазначеної суми новоствореного податкового боргу є подані платником декларації з орендної плати за землю від 29.04.2012 року, 30.01.2013 року. При цьому стягнення сум заборгованості згідно поданих декларацій також було заявлено в адміністративній справі № 809/3693/15. Крім того, як виявлено судом контролюючим органом також були заявлені до стягнення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі суми штрафних санкцій, нараховані податковим органом згідно повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.04.2013 року. Дані обставини представником позивача в судовому засіданні не спростовані, також суду не надано доказів про те, в якій частині стягувалася заборгованість згідно податкової декларації з орендної плати від 30.01.2013 року.

Отже, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області в порушення приписів ст..71 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу, який виник згідно поданих платником податкових декларацій з орендної плати за землю з юридичних осіб від 29.04.2012 року, 31.03.2013 року, а також штрафних санкцій, нарахованих згідно повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.04.2013 року.

Також позивачем не доведено в ході судового розгляду правомірність заявлення до стягнення з ПрАТ «ІФ МСПМК» пені в сумі 12325,15 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає(вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Так на підставі вищенаведеного, ПрАТ «ІФ МСПМК» було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №2032 від 11.12.2012 року про сплату боргу в розмірі 756768,23 грн. ( а.с.36). Дана вимога отримана відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. ( а.с.36).

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що підлягає до стягнення в дохід місцевого бюджету з розрахункових рахунків у банках та за рахунок належної відповідачу готівки сума податкового боргу в розмірі 275440,16 грн , який виник на підставі самостійно поданих платником податкових декларацій з орендної плати за землю від 30.01.2014 року на суму 169092,50 грн., від 06.02.2015 року на суму 106347,66 грн. ( 169092,50 грн.+ 106347,66 грн.=275440,16 грн.).

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків приватного акціонерного товариства «Івано-Франківської міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони № 1» ( код ЄДРПОУ 03578099) в банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід місцевого бюджету 275440( двісті сімдесят пять тисяч чотириста сорок ) грн. 16 коп. податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 17.11.2015 року.