Постанова № 53643136, 07.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року (17 год. 30 хв.)Справа № 808/5672/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до: ОСОБА_1

про: стягнення отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя (далі по тексту Позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту Відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю розмірі 3 808 грн. 01 коп..

Представники сторін у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Від представника позивач надіслано клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.10.2015 у відкладенні розгляду справи представнику позивача було відмовлено.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.09.2014 за особистою заявою ОСОБА_1, їй був наданий статус безробітного як застрахованій особі без урахуванням страхового стажу з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 15.09.2015.

ОСОБА_1 у заяві на отримання статусу безробітної та призначення допомоги зазначив, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

В результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ЗМЦЗ встановлено, що Відповідач маючи статус безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач прийнята на час відпуски ОСОБА_2 до ЖБК «КРИСТАЛ-7» від 31.08.2014 на 24 календарні дні з оплатою за виконану роботу.

Про факт працевлаштування до ЖБК «Кристал-7» (наказ №1 від 31.08.2014) ОСОБА_1 не повідомив позивача.

Пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, і безробітних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219, передбачено зняття з обліку безробітного з дня укладення цивільно-правового договору.

01 січня 2001 року набрав чинності Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» від 20.11.2000 №307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №917/5136.

Пунктом 6.14 вказаного Порядку передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, про що відповідач також був попереджений.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітна відповідач не надала відомості про працевлаштування та належала до категорії зайнятого населення і не мала права на одержання допомоги у зв'язку з безробіттям.

Неповідомлення центр зайнятості про дану обставину зумовило безпідставну виплату відповідачеві матеріального забезпечення у період з 15.09.2014 по 14.04.2015 у розмірі 3 808, 01 грн..

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу надсилався лист від 05.08.2015 № 1901/01-22 із пропозицією добровільного повернення суми заборгованості у розмірі 3 808, 01 грн., але сума заборгованості не погашена. Доказів іншого відповідачем не надано.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України про те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також ч. 1 ст. 71 КАС України згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 суму допомоги по безробіттю у розмірі 3 808 (три тисячі вісімсот вісім) грн., 01 коп. на користь шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя, перерахувати на р/р 37178001004282, Одержувач: Шевченківський районний центр зайнятості м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20524248, банк одержувача: УДКУ України у Запорізької області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький