Ухвала суду № 53642995, 09.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ БЕЗ РУХУ

09 листопада 2015 року

Справа № 808/8602/15

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Югтехагро» про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2015 року о 10 год. 25 хв. Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується – заявник) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується – суд) з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Югтехагро» (далі іменується – відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 75043 грн. 02 коп.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується – КАС України) встановлено перелік особливих вимог, що пред’являються до подання податкового органу. Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, передбаченими статтею 106 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви, зокрема, додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Подання не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а саме в порушення частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення податкового органу до суду) (далі іменується – Закон України № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина перша статті 2 Закону України № 3674-VI).

Частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 5 Закону України № 3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; 15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Суд звертає увагу заявника на те, що перелік статті 5 Закону України № 3674-VI є вичерпним, а відтак з огляду на вище викладене податковий орган не звільняється від сплати судового збору за подання про стягнення коштів за податковим боргом з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Югтехагро», оскільки подання є формою звернення Державної фіскальної служби України визначене процесуальним законодавством, а саме Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання адміністративного позову майнового характеру суб’єкт владних повноважень сплачує 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та за позов не майнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 1 218,00 грн.

Разом із поданням Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання заявника про відстрочення спати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону України № 3674-VІ).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3674-VІ суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 87, 88 КАС України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України № 3674-VІ повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв’язку із цим обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до частини першої статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з частиною другою статті 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог статті 88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що заявником до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано жодного належного доказу неможливості заявника сплатити судовий збір, в розмірі передбаченому Законом України № 3674-VІ, а матеріали справи не надають можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити заявника від судових витрат.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених заявником.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 106 КАС України, суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підтвердження надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії подання та доданих до неї документів, Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області надано Список згрупованих рекомендованих поштових відправлень в якому не міститься ані відбитку штемпеля місця прийняття поштового відправлення, ані посади, прізвища, ініціалів та підпису працівника поштового зв’язку, який прийняв поштове відправлення, у зв’язку з чим суд не може прийняти вказаний документ у якості належного доказу відправлення копії подання та додатків до неї відповідачу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що до подання не подано доказів сплати судового збору за звернення з поданням до суду про стягнення коштів за податковим боргом та документів, які підтверджують надіслання відповідачу копії подання та доданого до нього документів.

Такі обставини вказують на невідповідність подання вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною першою статті 108 КАС України, воно підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини четвертої статті 183-3 КАС України, у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Недоліки подання можуть бути усунені шляхом надання заявником до суду доказів сплати судового збору за поданням у розмірі 1218,00 грн. та доказів направлення подання рекомендованим листом з повідомлення про вручення відповідачу.

Для усунення недоліків подання судом встановлюється строк до 10 год. 15 хв. 10 листопада 2015 року.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 106, 108, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Югтехагро» про стягнення податкового боргу, – залишити без руху.

Надати Бердянській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області строк для усунення недоліків подання до 10 год. 15 хв. 10 листопада 2015 року .

Бердянській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області необхідно у строк, встановлений судом для усунення недоліків подання, надати суду докази сплати судового збору за поданням у розмірі 1218,00 грн. та докази направлення подання рекомендованим листом з повідомлення про вручення відповідачу.

Роз’яснити заявнику, що згідно з частиною четвертою статті 183-3 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати заявнику, для виконання.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п’ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко