Вирок № 53642378, 27.10.2015, Старобільський районний суд Луганської області

27.10.2015

ЄУН 431/3510/15-к

Справа № 1-кп/431/223/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді Колядова В.Ю.,

при секретарі Соловйова В.В.,

за участі прокурора Ковальчук Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Старобільська Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

встановив:

Епізод 1

ОСОБА_1 03.07.2015 року о 15-30 годині, знаходячись за адресою: Старобільський район, с. Половинкине, вул. Горького, 11, реалізуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття вхідних воріт, проник на територію домоволодіння ОСОБА_2. В подальшому, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття не зачинених на затворний пристрій дверей, проник до приміщення літньої кухні, яка знаходиться біля огородженого парканом житлового домоволодіння ОСОБА_2. Після чого, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, з вищезазначеного приміщення таємно викрав шліфувальну машинку марки «Einhel Bavaria» рожевого кольору, яка належала ОСОБА_2, загальною вартістю 399,00 гривень, заподіявши останньому матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Епізод 2

Крім того, ОСОБА_1, 28.08.2015 року о 15-30 годині, знаходячись у приміщенні будинку у своєї знайомої ОСОБА_3, розташованому за адресою: с. Половинкине, вул. Октябрьська, 41, Старобільського району Луганської області, скориставшись нагодою, коли остання вийшла в іншу кімнату та тривалий час була відсутня, ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи свої дії, зі спальної кімнати ОСОБА_3, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг GT-E1080», який належав ОСОБА_3, загальною вартістю 200,00 гривень, заподіявши останній матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, докладно розповів про обставини скоєних злочинів, щиросердечно розкаюється.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілих, свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченого. Крім того, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються. У звязку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, та за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєної повторно.

При призначенні виду покарання ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особистість винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, скоїв тяжкий злочин. За місцем проживання характеризується задовільно. Офіційно не працює. На обліку у лікаря-фтизіатра або у лікаря-психіатра не перебуває. Перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом F 10.2.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, а також активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом'якшувальні і обтяжуючу провину обвинуваченого обставин, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, наслідки злочину, добровільне відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, повязані з проведенням експертизи, покласти на обвинуваченого згідно до ст. 126 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання

за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому випробувальний строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази: шліфувальна машинка марки «Einhel Bavaria», яка зберігається у потерпілого ОСОБА_2 повернути власнику ОСОБА_2, мобільний телефон марки «Самсунг GT-E1080», який знаходиться у потерпілої ОСОБА_3 залишити власнику ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) в доход держави витрати за проведення товарознавчої експертизи № 154-94\7 від 05.08.2015 року в сумі 537,60 гривні. Одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ід. номер 37858396.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, особисте зобовязання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський райсуд Луганської області.

Суддя Колядов В.Ю.