Ухвала суду № 53641365, 10.11.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Хилевича С.В. , Шеремет А.М.

секретар судового засідання - Шептицька С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 718 грн. 70 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вважаючи дане рішення в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що суд першої інстанції мотивував, що позивачем подано документи про захворювання мами і витрати на лікування, але не доведено, що вона витрачала ці кошти. Зазначає, що дані документи свідчать про інше - про надання допомоги мамі інваліду, та суд не витребував докази, а вказав, що позивач не надала доказів про перевищення доходів відповідача, та замість того щоб витребувати докази з ВДВС про стан погашення заборгованості аліментів, які не надано на її заяву, покликався, що позивач не дала такі розрахунки і не обґрунтував відмову в стягненні пені.

Крім того, позивачем в позові заявлено про витребування доказів та подано заяву про вирішення заяв і клопотань у справі від 28 квітня 2015 року, але суд не вирішив ці вимоги, чим порушив ст.ст.131, 137 ЦПК України.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до рішення суду від 22 жовтня 2013р. сплачує на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено, або збільшено за рішення суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось з них.

Відповідно до ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

ОСОБА_1 не надала суду достатніх та переконливих доказів того, що матеріальне становище ОСОБА_2 покращилося чи її погіршилося.

Посилання в позовній заяві на те, що відповідач переїхав проживати до своїх батьків чим покращив своє матеріальне становище, оскільки не потрібно нести витрати на знімання квартири, не є достатнім та допустимим доказом для задоволення її вимог.

Не є таким доказом і посилання ОСОБА_1 на те, що захворіла її мати чим погіршилося її особисте матеріальне становище, оскільки мати отримує пенсію і здатна сама себе утримувати.

Крім того, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона просила суд витребувати необхідні для задоволення її вимог докази, однак суд цього не зробив, не заслуговують на увагу. Вона не надала доказів того, що сама намагалася здобути ці докази, однак їй в цьому відмовили чи іншим шляхом перешкоджали у їх видачі.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2015 року залишити без змін.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Хилевич

А.М. Шеремет