Ухвала суду № 53641336, 18.11.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

18 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді Максимчук З.М.,

суддів - Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2015 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суд відкрив провадження без дотримання правил підсудності.

Зазначає, що позивач не підтвердив належними доказами факт свого перебування у АДРЕСА_2

Покликаючись на ч.1 ст.109 ЦПК України, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про визначення підсудності розгляду справи за місцем її постійного проживання - в Кам»янсько - Дніпровському районі Запорізької області.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відкриваючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, справа підсудна Здолбунівському районному суду Рівненської області та підстави для відмови у відкритті провадження відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Статтею 110 ЦПК України передбачено альтернативну підсудність, тобто підсудність за вибором позивача.

_______________

Справа № 562/1465/15-ц Головуючий у суді 1 інстанції - Кушнір О.Г.

Провадження № 22-ц/787/2164/2015 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.

Частиною 1 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Пунктом 14 ст. 110 ЦПК України встановлено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Як вбачається з п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов подано з приводу стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, відноситься довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за зверненням громадян України, які проживають на тимчасово окупованій територіїабо переселилися з неї, за місцем їх перебування оформляються і видаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, довідки, що підтверджують місце їх перебування. Такі довідки видаються громадянам у день звернення на підставі паспорта громадянина України чи іншого документа, до якого згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, та письмової заяви, в якій зазначається адреса, за якою громадянину може бути вручена офіційна кореспонденція. При цьому відомості (відмітка) про місце перебування такої особи не вносяться до її паспорта. Зразок та порядок видачі довідки, що підтверджує місце перебування, зразок письмової заяви, яка подається громадянином для одержання довідки, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідно до п. п. 2, 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи). Під час видачі довідки посадова особа уповноваженого органу інформує особу, яка переміщується, про обов'язок повідомити протягом 10 днів відповідному територіальному підрозділу ДМС про фактичне місце проживання, а також про зміну фактичного місця проживання або повернення до покинутого місця проживання. Територіальний підрозділ ДМС у триденний строк після повідомлення особою, яка переміщується, про фактичне місце проживання проводить перевірку наведених у довідці відповідних відомостей, проставляє у разі підтвердження таких відомостей на зворотному боці довідки відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, та щодня подає в електронній формі уповноваженому органові відповідну інформацію.

Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки.

Уповноважений орган вносить інформацію територіального підрозділу ДМС до Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, та у разі наявності підстав приймає рішення про зняття з обліку осіб, які переміщуються

Територіальний підрозділ ДМС із залученням працівників територіальних органів і підрозділів МВС, представників інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, здійснює щомісяця вибіркову перевірку наведених у довідках відомостей про фактичне місце проживання осіб, які переміщуються (не менш як 10 відсотків загальної кількості таких осіб), та у разі непідтвердження зазначених відомостей в одноденний строк повідомляє про це уповноваженому органу для прийняття рішення щодо зняття з обліку осіб, які переміщуються.

Підставою для відновлення на обліку таких осіб є наявність інформації територіального підрозділу ДМС про підтвердження їх фактичного місця проживання.

В матеріалах справи є довідка від 20.02.2015 року № 5607000100 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, яка видана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якої він перемістився з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Як вбачається з листа ОСОБА_1. апеляційному суду Рівненської області, ОСОБА_2 на даний час проживає за адресою:АДРЕСА_1 разом зі співмешканкою (а.с.37).

З надісланої ОСОБА_2 довідки від 23.09.2015 року № 2312/000475 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції видно, що він перемістився з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на час подання позову та винесення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі, ОСОБА_2 проживав у с.Нова Мощаниця Здолбунівського району Рівненської області, що за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Здолбунівського районного суду.

Таким чином при пред'явленні позову позивач дотримався правил альтернативної підсудності, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що справа підсудна Здолбунівському районному суду Рівненської області та правомірно відкрив провадження по справі, а тому колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог процесуального закону.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2015 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: М.П.Григоренко

Н.М. Ковальчук