Ухвала суду № 53636652, 19.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 8-ц/ 796/71/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В

- ГаращенкаД.Р.

при секретарі - П»ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про перегляд у зв»язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про позбавлення права на утримання,-

в с т а н о в и л а:

13 січня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини.

14 березня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення права на утримання колишньої дружини ОСОБА_5.

23.04.2014 року ОСОБА_5 уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти на її утримання в розмірі 900,00 гривень щомісячно з дня пред»явлення позову та стягнути з ОСОБА_2 одноразово кошти в сумі 12 000,00 гривень на покриття витрат, пов»язаних з лікуванням ( проведенням операції на серці).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.05.2014 року ОСОБА_2 було відмовлено у прийнятті зустрічного позову.

30.05.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про позбавлення її права на утримання. Вказаний зустрічний позов ухвалою суду від 30.06.2014 року був прийнятий до провадження суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2014 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 08 січня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про позбавлення права на утримання відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 щомісячно коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини, починаючи з дня пред'явлення позову - 08 січня 2014 року змінено, зменшено суму стягнення коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини з 500,00 грн. до 300,00 грн.. В іншій частині рішення залишено без змін.

10.09.2015 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 поштою направила на адресу Апеляційного суду м.Києва заяву про перегляд рішення Апеляційного суду м.Києва від 09 грудня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про позбавлення права на утримання.

Зазначала, що нововиявленою у справі по якій Апеляційним судом м. Києва 09 грудня 2014 року було постановлено рішення є та обставина, що після ознайомлення 10.08.2015 року з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров»я Київського міського центру медико-соціальної експертизи про визнання протиправними та скасування рішення про призначення ОСОБА_5 інвалідності та з матеріалами медико-експертної справи ОСОБА_5, ОСОБА_2 стало відомо, що відповідно до висновків комісії хвороба ОСОБА_5 не потребувала виробів медичного призначення, спеціальних та технічних засобів реабілітації. Ці факти повністю спростовують твердження ОСОБА_5 щодо її потреб в матеріальній допомозі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно у зв»язку з значними витратами на лікування. Крім того, з»ясувалось, що ОСОБА_5 не лікується постійно, а лише раз на рік проходить короткострокове шести-дванадцятиденне стаціонарне обстеження. Ступінь втрати працездатності, який виражається у відсотках, медико-соціальною експертною комісією не встановлено та надано рекомендації щодо працевлаштування. З пояснень представника МСЕК ОСОБА_6 вбачається, що встановлена ОСОБА_5 третя група інвалідності не є неробочою і вона має змогу працювати лише з деякими обмеженнями Також звертає увагу суду на те, що в провадженні СВ 3-го ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України, за заявою ОСОБА_2 з приводу підробки ОСОБА_5 медичної документації відповідно до якої їй було встановлено третю групу інвалідності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_8 повністю підтримав доводи заяви та просив її задовольнити.

ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_9 проти доводів заяви заперечували посилаючись на те, що вказані заявником обставини не є нововиявленими та істотними для справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про перегляд у зв»язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявленими та істотними для справи обставинами представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 вважає отриману після ознайомлення 10.08.2015 року з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров»я Київського міського центру медико-соціальної експертизи про визнання протиправними та скасування рішення про призначення ОСОБА_5 інвалідності та з матеріалами медико-експертної справи ОСОБА_5 інформацію про те, що відповідно до висновків комісії хвороба ОСОБА_5 не потребувала виробів медичного призначення, спеціальних та технічних засобів реабілітації. Ці факти повністю спростовують твердження ОСОБА_5 щодо її потреб в матеріальній допомозі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно у зв»язку з значними витратами на лікування. Крім того, з»ясувалось, що ОСОБА_5 не лікується постійно, а лише раз на рік проходить короткострокове шести-дванадцятиденне стаціонарне обстеження. Ступінь втрати працездатності, який виражається у відсотках медико-соціальною експертною комісією не встановлено та надано рекомендації щодо працевлаштування. З пояснень представника МСЕК ОСОБА_6 вбачається, що встановлена ОСОБА_5 третя група інвалідності не є неробочою і вона має змогу працювати лише з деякими обмеженнями. Також, в провадженні СВ 3-го ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України, за заявою ОСОБА_2 з приводу підробки ОСОБА_5 медичної документації відповідно до якої їй було встановлено третю групу інвалідності.

Колегія судів вважає, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими та істотними для справи обставини, що не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду даної справи з огляду на таке.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 коштів на її утримання, як непрацездатної колишньої дружини, ОСОБА_5 посилалась на те, що у неї тяжка хвороба серця ( хронічна ревматоїдна хвороба серця, кардіосклероз, мітрально-аортальний порок серця 2-3 ступеня), їй довічно встановлено третю групу інвалідності, у зв»язку з поганим станом здоров»я постійно лікується, витрачає багато коштів на призначені лікарями ліки, які повинна приймати постійно, є пенсіонеркою за віком і її дохід складається лише з пенсії. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь 12 000,00 гривень для оплати вартості клапанів для проведення операції на серці.

Задовольняючи частково вказані позовні вимоги та, стягуючи з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 300,00 грн. щомісячно, Апеляційний суд м.Києва перевіряв обґрунтованість доводів позивача та заперечень відповідача саме щодо придбання позивачем ліків за призначенням лікаря, матеріального стану позивача, її потреби в отриманні коштів на утримання, перевіряв стан здоров»я відповідача та його спроможність надавати колишній дружині кошти на утримання і, з урахуванням встановлених саме цих обставин, прийняв рішення про стягнення з відповідача на користь позивача коштів на утримання в розмірі 300 грн. щомісячно. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_2 12 000,00 гривень вартості серцевих клапанів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, посилався на те, що позивач не надала суду належних доказів на підтвердження призначення їй такої операції на серці та необхідності придбання штучних клапанів серця для проведення вказаної операції і саме за такою ціною.

Відповідно до роз»ясень, викладених в листі Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України від 12.07.2006 р. №18.5785/18-06, Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі - Державна служба) на лист від 20.06.2006 р. №6930/5/15-0416 у межах своєї компетенції повідомляє таке. Медичні вироби - прилади, комплекси, системи, обладнання, апарати, інструменти, пристрої, імплантати, приладдя, матеріали або інші вироби, в тому числі інвазивні медичні вироби; медичні вироби для діагностики in vitro; медичні вироби, що не досягають основної передбачуваної мети в організмі людини або на ньому за допомогою фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів, але функціям яких такі вироби можуть сприяти; медичні вироби, які використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання, з метою забезпечення: профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта у разі захворювання, травми, каліцтва або їх компенсації; дослідження, заміни або видозмінювання структури (анатомії) органів, тканин чи фізіологічних процесів.

В своїх вимога ОСОБА_5 посилалась на необхідність придбання таких виробів медичного призначення, як серцеві клапани, вартістю 12 000,00 гривень, вказані вимоги та надані на їх підтвердження докази були досліджені судом, їм надана правова оцінка та в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_5 судом першої інстанції було відмовлено, а апеляційний суд рішення в цій частині залишив без змін.

Будь-яких інших вимог про стягнення витрат на придбання інших виробів медичного призначення, спеціальних та технічних засобів реабілітації позивачем не заявлялось, а тому, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, вони не були предметом судового розгляду.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що наявний в матеріалах медико-експертної справи ОСОБА_5 висновок про те, що відповідно до висновків комісії хвороба ОСОБА_5 не потребувала виробів медичного призначення, спеціальних та технічних засобів реабілітації, не є нововиявленою та істотною для справи обставиною, яка не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

Не є нововиявленими та істотними для справи вказані заявником обставини щодо того, що ступінь втрати працездатності, який встановлюється у відсотках медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_10 не встановлено та надано рекомендації щодо працевлаштування., а з пояснень представника МСЕК ОСОБА_6 вбачається, що встановлена ОСОБА_5 третя група інвалідності не є неробочою і вона має змогу працювати лише з деякими обмеженнями, оскільки судом при розгляді справи досліджувалась довідка до акту огляду МСЕК № 014951, відповідно до якої ОСОБА_5. з 05.10.2009 року довічно встановлено третю групу інвалідності загального захворювання, ступінь втрати працездатності в ній не зазначено та вказано рекомендації щодо умов та характеру праці та рекомендації по відновленню працездатності. Тобто, вказані обставини досліджувались судом при вирішенні спору по суті, а тому не є нововиявленими.

Не є істотною для справи та обставина, що в провадженні СВ 3-го ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України, за заявою ОСОБА_2 з приводу підробки ОСОБА_5 медичної документації відповідно до якої їй було встановлено третю групу інвалідності, оскільки по даній справі проводиться досудове слідство. Лише при встановленні вказаних обставин у вироку суду вони будуть мати істотне значення для даної цивільної справи.

Оскільки зазначені представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 обставини не є нововиявленими та істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає

Керуючись ст. ст. 361 - 366 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання непрацездатної колишньої дружини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про позбавлення права на утримання, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :