Рішення № 53636532, 12.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Калініченко О.Б.

№22-ц/796/11148/2015 Доповідач - Борисова О.В.

справа №760/5089/15-ц

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі: Мовчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» - ГайдамащукаОлександра Володимировича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 7310,89 грн., вартість експертного дослідження в розмірі 600 грн. та вирішити питання судових витрат.

В мотивування вимог посилалася на те, що 02 грудня 2013 року з вини водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», сталася ДТП, в результаті якої, її автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Оцінювачем страхової компанії 03 грудня 2013 року було проведено огляд та фотографування пошкоджень автомобіля, однак тільки 29 квітня 2014 року відповідачем на рахунок СТО ТОВ «Інтерциклон» частково було перераховане страхове відшкодування у розмірі 11203,77 грн., тоді як вартість відновлювального ремонту згідно висновку експертного дослідження від 09 грудня 2013 року за №8499, вартість якого склала 600 грн., становила 18901,28 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_2 7310,89 грн. страхового відшкодування, 600 грн. вартості експертного дослідження та судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» - Гайдамащук О.В. подав апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення змінити та стягнути з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_2 6697,51 грн. а в іншій частині позовних вимог відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що звертаючись до суду позивач надала висновок №8499 від 09 грудня 2013 року експерта ОСОБА_5 Згідно даного висновку вартість відновлювального ремонту, автомобіля НОМЕР_1 складає 18901,28 грн. з ПДВ. Факт нарахування ПДВ зазначено у самому висновку №8499 ціни +20% Лист №3 ремонтної калькуляції висновку. «Абзацом першим пункту 17 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, передбачено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість (ПДВ). Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюється з урахуванням включення або не включення до неї суми податку на додану вартість.

Отже, при проведенні автотоварознавчого дослідження вартість робіт та деталей зазначається з урахуванням ПДВ або без його врахування. На підтвердження проведення ремонту позивач надала акти виконаних робіт на суму 19014,66 грн., які містять нарахування розміру податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідач вважає що обґрунтований розмір доплати страхового відшкодування може складати 6697,51 грн., (18901,28 грн. - 11203,77 грн. - 500 грн.) Доплата страхового відшкодування не може бути проведена у розмірі 7310,89 грн. (виходячи з розрахунку визначеними актами виконаних робіт 19014,66 грн. - франшиза) оскільки акти виконаних робіт не є оціненою шкодою в розумінні Закону України «Про оцінку майна» та не містять розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

Зазначив, що виходячи із ст.34 вказаного Закону, особи отримують право на відшкодування витрат за складання висновку лише у випадку, якщо після своєчасного повідомлення страховика останній не направив свого представника до місцезнаходження пошкодженого майна і в цьому випадку особи які сплатили витрати по складанню експертизи (Звіту) отримують право на повернення сплачених коштів за складання дослідження. Однак як вбачається із матеріалів справи страховик 03 грудня 2013 року направив свого представника здійснив розрахунок розміру відшкодування та провів виплату. Відповідач не доплатив страхове відшкодування з огляду на надані позивачем акти виконаних робіт.

Сторони в судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Задовольняючи позов, суд виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Проте, в повній мірі з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору, не перевіривши доводи і заперечення сторін та без належної оцінки доказів.

Судом встановлено, що 02 грудня 2013 року сталася ДТП за участю належного на праві власності позивачу автомобіля НОМЕР_2, та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, якого постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу перед третіми особами щодо автомобіля НОМЕР_3, була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» на підставі поліса №АВ 4795845.

03 грудня 2013 року до страхової компанії надійшла заява від ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування та надано пошкоджений автомобіль представнику страховика за місцем розташування страховика для огляду, під час якого представник відповідача, який оглядав автомобіль позивача, зазначив про можливі приховані пошкодження задніх правих дверей автомобіля, що потребує їх розібрання та додаткового огляду.

Для виявлення можливих прихованих пошкоджень позивач спрямувала автомобіль на огляд на території СТО ТОВ «Інтерциклон», яке в подальшому здійснювало відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, про що повідомила відповідача листом, який отримав відповідач 05 грудня 2013 року за вх. № 9212. На огляд були запрошені також ОСОБА_3, діями якого заподіяно шкоду автомобілю та незалежний експерт ОСОБА_5, що має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, та свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз.

09 грудня 2013 року експертом ОСОБА_5 було складено протокол огляду транспортного засобу та висновок №8499 експертного дослідження транспортного засобу «Тойота», д.н.з. НОМЕР_4, за результатом якого матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу, в результаті його пошкодження складає 25448,45 грн., з яких втрата товарного виду - 6547,17 грн., а, звідси, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля, який дорівнює 0 значенню відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, та без врахування ПДВ складає 18901,28 грн.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395).

Згідно з ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Так, відповідно до п.1.3. Методики застосування її вимог є обов'язковими під час проведення авто-товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто-товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

27 грудня 2013 року з метою визначення розміру збитку спеціалістом страховика було здійснено лише калькуляцію суми страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, складає 11103,11 грн., без докладного опису проведеного дослідження та обґрунтованості розрахунку.

Разом з тим, розбіжності в результатах висновків спеціаліста страховика та оцінювача ОСОБА_5 пояснюються тим, що останній має кваліфікацію судового експерта, провів більш детальний огляд пошкодженого транспортного засобу у розібраному стані, оскільки ним було досліджено приховані пошкодження, про наявність яких було вказано представником відповідача при огляді автомобіля 03 грудня 2013 року, було оцінено вартість деталей та ремонтних робіт, враховано та описано у дослідженні підстави застосування як значення фізичного зносу, так і інших коефіцієнтів, які використовуються при проведенні відновлювального ремонту, тому оцінена ним шкода була розрахована у порядку, встановленому законодавством. Експертом, як і представником страховика застосувалась таж сама методика та програма «АУДАТЕКС», а тому підстав вважати такий висновок неналежним доказом по справі, у колегії суддів немає.

Крім того, як вбачається з п.1.3 висновку експертного дослідження №8499 та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу характеризує втрату вартості КТЗ (його складових), яка зумовлена частковою або повною стратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складових) порівняно з вартістю нового або подібного КТЗ (його складових). В даному випадку коефіцієнт фізичного зносу не розраховується, так як термін експлуатації КТЗ не перевищує 7 років, пробіг не перевищує нормативний більш ніж удвічі, слідів пофарбування, корозії і деформації кузову не виявлено. Отже коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «TOYOTA Venza» д.н.з НОМЕР_4 складає 0,0000.

Відповідно до наданого ОСОБА_2 рахунку ЖВР0002093 від 18 березня 2014 року та акту виконаних робіт №ІВР0001524 від 19 березня 2014 року, виставленого ТОВ «Інтерциклон», вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA», д.н.з НОМЕР_4, становила 19014,66 грн. (в тому числі ПДВ з 169,11 грн.).

29 квітня 2014 року відповідачем на рахунок СТО ТОВ «Інтерциклон» частково було перераховане страхове відшкодування у розмірі 11203,77 грн.

Оскільки перерахованих відповідачем коштів не було достатньо для проведення відновлювального ремонту, позивач за власні кошти здійснила доплату до повного розміру суми за актом виконаних робіт від 19 березня 2014 року в розмірі 7810,89 грн. за квитанцією № ПН58060 від 30 грудня 2014 року.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст.29 вищевказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.1. ст.36 цього Закону визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 7310,89 страхового відшкодування, оскільки ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» при визначенні суми страхового відшкодування не було повністю дотримано вимог спеціального закону у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачено страхове відшкодування, яке було розраховано всупереч порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, стягуючи з відповідача 600 грн. вартості експертного дослідження, проведеного 09 грудня 2013 року експертом ОСОБА_5, суд першої інстанції не перевірив вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

З матеріалів справи вбачається, що 03 грудня 2013 року представник відповідача ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» оглядав автомобіль ОСОБА_2, а тому його явка на додатковий огляд автомобіля, який відбувся 09 грудня 2013 року була не обов'язковою, оскільки Закон, зокрема ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не зобов'язує представника страховика з'явитися на додатковий огляд автомобіля, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату експертного дослідження.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення в цій частині.

Щодо тверджень апелянта про необґрунтованість висновків суду про стягнення ПДВ, то вони є безпідставними, з огляду на таке.

У випадку, якщо потерпілий у встановленому законодавством порядку звернувся за виплатою страхового відшкодування до страхової компанії, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність винної особи, але не отримав відшкодування з будь-яких причин, він має звернутись з відповідною вимогою до суду.

В разі недосягнення згоди між потерпілим і страховиком щодо розміру завданої шкоди, така шкода, як і в інших випадках, визначається на підставі наданих сторонами доказів, у тому числі висновку експертизи.

У деяких випадках страхові компанії відшкодовують потерпілим вартість відновлювального ремонту, встановлену висновком експертизи, зменшивши її на суму ПДВ. Проте таке зменшення не передбачено законодавством, оскільки ПДВ включається до ціни товарів та послуг і, хоча сплачується платником податку, але за рахунок коштів покупця.

Згідно з ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові зобов'язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги.

Відповідно до положень п.п. 36.2 ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Так, відповідно до ст.29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

При цьому страхове відшкодування відповідачем на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу були перераховані на СТО ТОВ «Інтерциклон», яким були фактично надані послуги з проведення, яке як виконавець цієї послуги є платником податку на загальних підставах і яким при визначенні вартості робіт та матеріалів в розрахунок правомірно було включено розмір ПДВ, оскільки за таких обставин виникають податкові зобов'язання, а тому ПДВ є складовою збитку, а відповідно має бути відшкодований страховиком.

Крім того, ПДВ у розмірі 3169,11 грн. було розраховано в межах фактично понесених витрат на ремонт автомобіля у розмірі 15845,55 грн., які є меншими за вартість відновлювального ремонту, визначеного експертом без врахування ПДВ у розмірі 18901,28 грн., з яким відповідач фактично погодився.

Умовами ч.1 ст.88 ЦПК України визначено, що якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, рішення в частині вирішення питання судових витрат підлягає зміні шляхом зменшення суми стягнутого судового збору з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_2 з 243,60 грн. до 224,58 грн.

В силу ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача 600 грн. вартості експертного дослідження та зміну рішення в частині вирішення питання стягнення судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» - Гайдамащука Олександра Володимировича задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_2 600 грн. вартості експертного дослідження скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення вартості експертного дослідження в розмірі 600 грн. відмовити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_2 судового збору змінити, зменшивши суму стягнутого судового збору з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_2 з 243 грн. 60 коп. до 224 грн. 58 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді