Постанова № 53635958, 20.11.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/193/15

Єдиний унікальний № 742/4236/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року

Прилуцький міськрайонний суд в складі головуючого судді Коваленко А.В., за участі секретаря Гапоненко Л.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_1, до управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради щодо невнесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомостей про неї як про особу, яка має право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про неї як про особу, яка має право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Свої вимоги позивач аргументує тим, що вона є інвалідом І групи загального захворювання та з 1998 року отримує пенсію по інвалідності, яка і складає увесь її сукупний дохід. У звязку із захворюванням потребує постійного стороннього догляду. На даний час пенсію отримує у мінімальному розмірі.

Разом з нею постійно проживав її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був інвалідом армії III групи, внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, та вона перебувала на його утриманні.

На підставі п.5 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (далі - Закону) йому надавалась 50% знижка по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Проте 15.05.2015 року її син ОСОБА_4 помер, і надання вказаних пільг було припинено відповідачем самовільно, без будь-якого попередження.

На її неодноразові вимоги про відновлення надання цих пільг відповідач відповідав відмовою.

Проте таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки вона має право на пільги після смерті її сина відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Свої заперечення аргументувала тим, що дійсно син позивача користувався пільгами при оплаті за комунальні послуги, але після його смерті пільги були анульовані, оскільки право на пільги мають члени сім»ї померлого військовослужбовця, яким ОСОБА_4 не був на момент смерті.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом першої групи (а.с.4).

15 травня 2015 року помер ОСОБА_4, який був сином ОСОБА_3В.( а.с.7).

ОСОБА_4 отримував пенсію по інвалідності, як інвалід армії 3-ї групи( а.с.6).

Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці це громадяни України, які проходять службу на території України.

Згідно частини 5 ст.12 Закону військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Відповідно до ч.6 ст.18 закону вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Таким чином виходячи з системного аналізу вказаних норм вбачається, що право на пільги визначені в ст.12 Закону, щодо 50% знижки за користуванням житлом та плату за комунальні послуги мають особи звільнені з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Оскільки ОСОБА_4, син позивача, будучи інвалідом армії 3-ї групи помер і на момент смерті не був військовослужбовцем то на членів його сім»ї не поширюються пільги , які він отримував до його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що дії управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, щодо скасування пільг після смерті ОСОБА_4 є правомірними, а отже позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 186,254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання протягом десяти днів апеляційної скарги з дня її проголошення через Прилуцький міськрайонний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Судді: Коваленко А.В.