Ухвала суду № 53633520, 17.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8655/15

Головуючий у першій інстанції Журавель П. І.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши цивільну справу за поданням державного виконавця відділу ДВС Іллічівського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09 вересня 2015 року, -

встановила:

До суду звернувся державний виконавець Кашина К.Ю. з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2. Дане подання заявник мотивує тим, що у відділі ДВС Іллічівського міського управління юстиції знаходиться на примусовому виконанні зведене виконавче провадження ЄДРВП №45989545 відкрите на підставі:

- виконавчого листа №522/10280/14-ц виданого Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму матеріального збитку в розмірі 98213,25 грн. та суму моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Заявник стверджує, що вказані вимоги не виконуються, тому просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за вимогою та оголошення розшуку боржника, проводити розгляд подання без його участі (а.с.3-4).

Ухвалою Іллічівського районного суду Одеської області від 09 вересня 2015 року подання задоволено. Тимчасово обмежено громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресоюАДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, і ставиться питання про постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні подання держаного виконавця.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, суд першої інстанції посилався на те, що Стаття 33 Конституції України гарантує кожному хто на законних підставах перебуває на території України свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» зі змінами від 21.01.1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.п.2,5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема:

- у випадку коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Судом встановлено, що у відділі ДВС Іллічівського міського управління юстиції знаходиться на примусовому виконанні зведене виконавче провадження ЄДРВП №44588357 відкрите на підставі виконавчого листа №522/10280/14-ц виданого Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму матеріального збитку в розмірі 98213,25 грн. та суму моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

В матеріалах подання є відомості, що державним виконавцем здійснено заходи по виявленню рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2 та він ухиляється від виконання вимог державного виконавця з'явитися до відділу ДВС.

Згідно ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Виходячи з наведеного боржник має невиконані боргові зобов'язання, встановлені рішенням суду та навмисно ухиляється від виконання виконавчих документів у встановленому законом порядку.

Колегія погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, а саме не повідомлення ОСОБА_2 про день та час розгляду справи, що на думку ОСОБА_2 є підставою для скасування ухвали суду є помилковим. Відповідно до частини 2 ст. 277-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Зазначення в апеляційній скарзі на те, що раніше ухвалою суду відмовлялося у задоволенні подання державного виконавця у тимчасовому обмеженні у виїзді за межі України ОСОБА_2, не є підставою для відмови в задоволенні подання державного виконавця, оскільки діючим законодавством відсутні обмеження державного виконавця у повторному зверненні до суду з поданням про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Посилання в апеляційній скарзі не відсутність обґрунтування судом першої інстанції підстав задоволення подання державного виконавця та відсутність у поданні державного виконавця доказів того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання судового рішення є помилковим, оскільки суд першої інстанції правомірно зазначив, що в матеріалах подання є відомості, що державним виконавцем здійснено заходи по виявленню рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2 та він ухиляється від виконання вимог державного виконавця з'явитися до відділу ДВС. Державним виконавцем до подання надані належні докази ухилення ОСОБА_2 від виконання судового рішення на які посилався суд першої інстанції (а.с. 5,7,10-16).

Зазначення в апеляційній скарзі, що державний виконавець має можливість виконати рішення суду шляхом звернення стягнення на належний ОСОБА_2 автомобіль «Тойота Камрі», не відповідають обставинам справи. Відповідно до наданих державним виконавцем відомостей з виконавчого провадження, ОСОБА_2 надав державному виконавцю пояснення (а.с. 7) в якому зазначив, що належний йому автомобіль «Тойота Камрі» проданий, а його місцезнаходження ОСОБА_2 не відомо.

Таким чином ОСОБА_2 в апеляційній інстанції доказів того, що він здійснив будь які заходи, щодо виконання судового рішення про стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди не надав, що підтверджує висновок суду першої інстанції про ухилення ОСОБА_2 від виконання боргових зобов'язань, встановлених рішенням суду та навмисно ухиляється від виконання виконавчих документів у встановленому законом порядку. Будучи сповіщеним про день та час розгляду справи ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, доказів того, що він здійснює будь які дії пов'язані з виконанням судового рішення додатково не надав.

На підставі наведеного колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального право при постановленні ухвали не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи, висновки суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Ступаков

О.Д. Варикаша

В. А. Станкевич