Ухвала суду № 53633354, 02.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8653/15

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Железнову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2015 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду, по справі за позовом ПАТ АКБ «Південний» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

встановила:

ПАТ АКБ «Південний» звернулося з позовом до суду до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року позов ПАТ АКБ «Південний» задоволено в повному обсязі.

ОСОБА_3 звернулася із заявою до суду про роз'яснення вказаного рішення суду від 21.05.2014 року, в якій просила роз'яснити їй рішення суду від 21.05.2014 року по справі № 495/2373/14-ц, вказавши інше постійне житло, яке надається ОСОБА_3 при її виселенні з власного помешкання та зазначити чи підлягає позовна вимога щодо виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 виконанню окремо без реєстрації за позивачем права власності на неї, тобто у випадку, коли Банк не набув права власності на це майно, а також просила зупинити виконавче провадження до розгляду заяви, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Заяву ОСОБА_3 обґрунтовувала посилаючись на Закон України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ч. 2 ст. 109 ЖК України та вказуючи, як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року та виконавчим листом, який був виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 30.06.2015 року на виконання рішення суду, не визначено жилого приміщення яке надається їй у зв'язку із її виселенням із квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в ухвалі суду, заявниця заяву підтримала в повному обсязі, представник ПАТ АКБ «Південний» заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_3 з тих підстав, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року у справі № 495/2373/14-ц є зрозумілим, а питання поставлені ОСОБА_3 в заяві про роз'яснення рішення суду стосуються зміни змісту судового рішення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року у справі № 495/2373/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Південний» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2015 року, в якій просить скасувати ухвалу суду від 22.09.2015 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення, посилаючись на те, що вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог ЦПК України.

В судовому засіданні представник ПАТ АКБ «Південний» заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ АКБ «Південний», обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення, суд першої інстанції, керуючись ст. 221 ЦПК України, виходив з наступного.

Виходячи з даної норми, роз'яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

Заявник ставить питання про визначення іншого жилого приміщення, яке надається їй при виселенні із займаного помешкання, однак дана вимога не була предметом розгляду при винесенні даного рішення, а тому не підлягає роз'ясненню.

Також заявник ставить питання про можливість її виселення із квартири АДРЕСА_1, право власності на яку судом визнане за Публічним акціонерним товариством Акціонерним Банком «Південний» та досі не зареєстроване, однак дана вимога також не є підставою для роз'яснення рішення суду, оскільки це питання повинно вирішуватися під час його виконання, крім того, судом ухвалено рішення згідно прохальної частини заявленого позову.

Посилання заявниці на реєстрацію та проживання у спірній квартирі неповнолітньої дитини та на дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», як на неможливість виконання рішення суду, що є підставою для його роз'яснення, судом першої інстанції не взято до уваги, оскільки зазначені обставини були розглянуті та враховані судом при ухваленні рішення, а також були предметом розгляду в суді апеляційного суду Одеської області, який своєю ухвалою від 22.04.2015 року залишив в силі заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 травня 2014 року.

За таких обставин, суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано і на підставі закону дійшов таких висновків та правильно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якою керувався суд першої інстанції, якщо рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року позов ПАТ АКБ «Південний» задоволено в повному обсязі. Визнано за ПАТ АКБ «Південний» право власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ПАТ АКБ «Південний» перешкоди в користуванні вказаною квартирою та виселено ОСОБА_3 із зазначеної квартири, а також стягнуто з останньої на користь ПАТ АКБ «Південний» судовий збір в розмірі 243,60 грн. (а. с. 112-115 т. 1)

Рішення є чітким та зрозумілим.

Мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов таких висновків, зрозуміло виписані в мотивувальній частині рішення.

Із заяви про роз'яснення рішення суду (а. с. 138-140 т. 2) вбачається, що заявниця в заяві ставить питання щодо внесення змін у суть рішення та питання, які не були предметом судового розгляду, фактично не погоджуючись з рішенням суду, а також щодо порядку виконання рішення суду.

Як роз'яснено в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Тому питання, які ставляться заявницею в заяві про роз'яснення рішення суду не можуть вирішуватися при роз'ясненні рішення суду відповідно до ст. 221 ЦПК України, а в разі, якщо заявниця не погоджується з рішенням суду та за наявності підстав, воно може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Питання щодо порядку виконання рішення суду також вирішуються в іншому порядку (ст. 373 ЦПК України).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону при постановленні оскаржуваної ухвали суду від 22.09.2015 року та не можуть бути прийняті до уваги, так як не спростовують висновки суду.

Тому правові підстави для скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2015 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року, з підстав викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. ст. 304, 307, п. 1 ст. 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія

суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2015 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду, по справі за позовом ПАТ АКБ «Південний» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

А.П. Бабій

В.А. Станкевич