Вирок № 53631223, 01.03.2012, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-251/2011 р.

В И Р О К

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.

при секретарі Чоботаренко Т.І.,

за участю прокурора Резніченко Ю.М.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши 01 березня 2012 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

?ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розведеного, маючого на утриманні одну малолітню дитину, працюючого інженером-конструктором фермерського господарства Органік Сістемс, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

? у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в :

27 серпня 2011 року, біля 01.00 год. ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на території дачної ділянки № 214 СВТ Урожай поблизу с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області, належної ОСОБА_5

Під час перебування в зазначеному місці, на ґрунті раптових неприязних стосунків, які виникли через алкогольне сп'яніння, ОСОБА_4 вступив в конфлікт з потерпілим ОСОБА_3 В процесі конфлікту ОСОБА_4, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, став наносити ОСОБА_3 удари в різні частини тіла, зокрема голову, тулуб і верхні кінцівки. При цьому не менше одного удару він із значною силою наніс ногою в нижню частину живота потерпілого.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_3 тілесні пошкодження у вигляді численних крововиливів в області грудної клітини, живота, верхніх кінцівок, рани правої брові, забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку, внутрішньочеревного розриву сечового міхура, який ускладнився внутрішньочеревною кровотечею, забою лівої легені, лівостороннього посттравматичного гемопневмоторакса. При цьому внутрішньочеревний розрив сечового міхура та забій лівої легені з лівостороннім посттравматичним гемопневмотораксом за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав частково і пояснив, що 26.08.2011 року з 18.00 год. він знаходився на дачі поблизу с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області, де разом з іншими присутніми святкував День народження свого приятеля ОСОБА_5. Під час цього він вживав спиртні напої. Біля 22.00 год. більшість гостей роз'їхалися і на дачі залишилися він, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_5. Невдовзі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пішли в будинок відпочивати, а він з ОСОБА_3 залишилися у дворі за столом. Через деякий час ОСОБА_3 піднявся і пішов в бік городу, як він вирішив до туалету, а він підійшов до багаття, щоб узяти шашлик. Коли він узяв в руки шашлик і став повертатися до столу, то побачив ОСОБА_3, який впав на землю біля доріжки з плит. Підійшовши до ОСОБА_3 він сказав йому підніматися, але той не реагував. Тоді він вдарив ОСОБА_3 ногою в живіт. При цьому удар мабуть вийшов сильний, оскільки в нього потім боліла нога. Далі він нахилився до ОСОБА_3 і побачив, що той погано дихає. Тоді він перетягнув ОСОБА_3 до столу, де покликав ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які його не почули, та став робити ОСОБА_3 штучне дихання. Потім він переніс ОСОБА_3 до будинку і продовжив надавати йому допомогу. Коли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прокинулися, вони поклали ОСОБА_3 до машини. ОСОБА_7 сів за кермо, він з ОСОБА_3 розташувався на задньому сидінні і вони поїхали в м. Миколаїв до лікарні, а ОСОБА_6 залишився на дачі. По дорозі вони потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. У зв'язку з цим їм прийшлося зупинити сторонню машину, на якій він доставив ОСОБА_3 до Миколаївської ЦРЛ і там його залишив, а ОСОБА_7 залишився із своїм автомобілем. ОСОБА_3 він вдарив лише один раз ногою в живіт тому, що руки в нього були зайняті шашликом та при цьому він знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння. Вважає, що заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження необережно. Також ОСОБА_4 пояснив суду, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування останньому майнової шкоди в сумі 8483 грн. 73 коп. він визнає повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. він повністю не визнає. Цивільний позов прокурора про стягнення 3498 грн. 60 коп. за лікування потерпілого він повністю визнає.

Крім часткового визнання ОСОБА_4 своєї вини, його вина також підтверджується зібраними по справі доказами.

Так потерпілий ОСОБА_3 показав, що 26.08.2011 р. о 18-19.00 год. він приїхав на дачу до ОСОБА_7 на святкування Дня народження останнього. Там знаходилася компанія і в процесі святкування всі присутні вживали спиртні напої. Біля 22.00 год. більшість присутніх роз'їхалися. На місці залишилися він, ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_6. Згодом ОСОБА_7 і ОСОБА_6 пішли спати, а він і ОСОБА_4 залишилися за столом, де продовжили вживати спиртні напої. Через сильне алкогольне сп'яніння він не пам'ятає всіх обставин, але ймовірно між ним і ОСОБА_4 стався конфлікт. Так він пригадує, що в якійсь момент вони стали із-за столу і ОСОБА_4 вдарив його ногою вниз живота, від чого він відчув сильний біль і зігнувся. Потім ОСОБА_4 вдарив його чимось за вухом. Після цього він втратив свідомість і прийшов до тями вже в лікарні, де відчув, що в нього болить все тіло.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 26.08.2011 року він знаходився у себе на дачі, яка розташована в СВТ Урожай поблизу с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області, ділянка № 214. В цей день він зібрав на дачі гостей з нагоди святкування свого Дня народження. Гості приїхали на дачу біля 18.00 год. В процесі святкування всі вживали спиртні напої. Біля 22.00 год. переважна більшість гостей поїхала, а на дачі залишилися він, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_6. Згодом він пішов до будинку на перший поверх відпочивати, а ОСОБА_6 на другий. Вночі він прокинувся від якогось шуму і побачив, що ОСОБА_3 лежить в будинку на підлозі, а ОСОБА_4 намагається надавати йому медичну допомогу. Після цього вони поклали ОСОБА_3 до нього в машину, він сів за кермо, а ОСОБА_4 сів позаду з ОСОБА_3 і вони поїхали до м. Миколаєва в лікарню. ОСОБА_6 залишився у нього на дачі. По дорозі вони потрапили до дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з цим їм прийшлося зупинити іншу машину, на якій ОСОБА_4 повіз ОСОБА_3 далі до лікарні. Вранці вони з ОСОБА_4 повернулися до нього на дачу, де він побачив у дворі на землі поряд зі столом калюжу крові. На столі також були сліди крові.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 26.08.2011 року біля 19.00 год. він приїхав на святкування Дня народження на дачу до ОСОБА_5, яка знаходиться неподалік с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області. Там було біля 12 чоловіків, які знаходились в нетверезому стані і продовжували вживати спиртні напої. Біля 21.00 год. гості роз'їхалися і на дачі залишилися він, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Вони сиділи за столом у дворі і спілкувалися. Біля 23.00 год. він і ОСОБА_5 пішли відпочивати до будинку, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3, будучи в стані сильного алкогольного сп'яніння залишилися вживати спиртні напої. При цьому він ліг на другому поверсі, а ОСОБА_5 на першому. Біля 02.00 год. його розбудив ОСОБА_5 і попросив убрати автомобіль, щоб він зміг виїхати на своєму автомобілі. Коли він зійшов на перший поверх, то побачив, що на підлозі на боку лежав ОСОБА_3, а ОСОБА_4 качав його і вимагав дихати. Він відігнав свій автомобіль, а ОСОБА_5 вигнав свій автомобіль. Після цього він допоміг ОСОБА_4 і ОСОБА_5 покласти ОСОБА_3 до машини ОСОБА_5. При цьому він помітив на землі біля столу плями крові, а у ОСОБА_3 садно в районі брові. ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 поїхали, а він залишився на дачі ОСОБА_7. Через годину йому зателефонував ОСОБА_7 і попросив під'їхати до с. Надбузьке. Прибувши на місце він побачив, що автомобіль ОСОБА_7 пошкоджений, а сам ОСОБА_7 розповів, що вони потрапили в ДТП. Також він сказав, що ОСОБА_4 з ОСОБА_3 поїхали на лікарні на іншій машині. Повернувшись пізніше на місце ДТП, він зустрів там сильно п'яного ОСОБА_4, який вів себе зухвало. На цьому гутні він посварився з ОСОБА_4 і поїхав з місця, залишивши там останнього і ОСОБА_7. При цьому йому ОСОБА_4 не розповідав про те, що вдарив ОСОБА_3, а сказав, що останньому стало погано у сні.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона є сестрою потерпілого ОСОБА_3 26.08.2011 р. увечері її брат поїхав на дачу в СВТ Урожай поблизу с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області на День народження до свого друга ОСОБА_7. 27.08.2011 року вранці її матері зателефонувала медична сестра, яка повідомила, що ОСОБА_3 знаходиться в лікарні швидкої медичної допомоги. Брат був прооперований. В подальшому ОСОБА_4 розповідав їй, що штовхнув ОСОБА_3 ногою в живіт, оскільки той на дачі ОСОБА_7 впав на землю, не реагував на його слова і не піднімався. Потім він намагався надавати ОСОБА_3 медичну допомогу.

Вина ОСОБА_4 також підтверджується письмовими доказами по справі.

Так, з заяви ОСОБА_8 вбачається, що 26.08.2011 р. ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с. 5)

З протоколу огляду місця пригоди від 16.09.2011 р. вбачається, що на дачній ділянці № 214 в СВТ Урожай поблизу с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області, у дворі поблизу калитки і на першому поверсі дачного будинку, на килимі виявлені плями речовини бурого кольору. (а.с. 21-25)

Згідно висновку експерта № 2185 від 26.09.2011 р. у ОСОБА_3 мали місце тілесні пошкодження у вигляді численних крововиливів в області грудної клітини, живота, верхніх кінцівок, рани правої брові, забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку, внутрішньочеревного розриву сечового міхура, який ускладнився внутрішньочеревною кровотечею, забою лівої легені, лівостороннього посттравматичного гемопневмоторакса, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів. Виникнення даних тілесних пошкоджень 26.08.2011 року не виключається. За ступенем тяжкості внутрішньочеревний розрив сечового міхура та забій лівої легені з лівостороннім посттравматичним гемопневмотораксом відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя. Внутрішньочеревний розрив сечового міхура, крововилив в області живота могли виникнути в результаті одноразової ударної дії ногою в область живота, можливо і без взуття. (а.с. 31-34)

Дослідивши у сукупності всі обставини даної справи і відповідні докази суд критично ставиться до висунутих в судовому засіданні доводів ОСОБА_4 в тій частині, що він заподіяв ОСОБА_3 тілесні пошкодження необережно. Такі твердження підсудного спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що хоча він і знаходився в стані алкогольного сп'яніння, яке вплинуло на його пам'ять, але пам'ятає, як ОСОБА_4 наніс йому удар ногою в живіт, а коли він зігнувся від болю, то ще і по голові ззаду. Не заперечує факту нанесення удару ногою в живіт і сам ОСОБА_4 При цьому останній зазначив, що удар з його боку був сильним, оскільки в нього потім боліла нога. Показання ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про механізм нанесення удару і наслідки у вигляді отриманих потерпілим тяжких тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи. До того ж сам підсудний ОСОБА_4, а також потерпілий ОСОБА_3 і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 залишалися у вечері одні й інших осіб, окрім ОСОБА_4, які б могли заподіяти ОСОБА_3 тілесні ушкодження не було. Аналіз досліджених доказів свідчить про те, що в діях ОСОБА_4 відсутня необережність, оскільки він наніс один з ударів ногою в нижню частину живота потерпілого, тобто місце розташування життєво важливих органів. При цьому ОСОБА_4 не міг не розуміти небезпечність своїх дій при нанесенні сильного удару ногою в живіт потерпілого, а тому його дії носять умисний характер і не можуть розглядатись як необережні. Різниця в показаннях ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в частині їх розташування стосовно одне одного та в деяких інших незначних обставинах викликані їх алкогольним сп'янінням і не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_4 Враховуючи наведене, суд розцінює показання ОСОБА_4 як спосіб захисту і спробу пом'якшення відповідальності за вчинений злочин.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд находить вину ОСОБА_4 доведеною і кваліфікує його дії за ст. 121 ч. 1 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, а також його особу.

Підсудний ОСОБА_4 характеризується позитивно, має постійне місце роботи, раніше не судимий.

Обставинами які пом'якшують покарання підсудного є його позитивна характеристика, наявність на утриманні малолітньої дитини, наявність захворювань органів зору, а також те, що він впереше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставиною що обтяжує покарання підсудного є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з викладеного суд вважає, що для виправлення ОСОБА_4, а також попередження вчинення ним нових злочинів слід обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо цивільних позовів заявлених по справі потерпілим і прокурором суд виходить з такого.

В судовому засіданні встановлено, що своїми злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв тяжкі тілесні пошкодження потерпілому ОСОБА_3 Внаслідок цього останній знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва з 27.08.2011 р. по 16.09.2011 р. При цьому на лікування потерпілого закладом охорони здоров'я витрачено 3498 грн. 60 коп.

У відповідності зі ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Таким чином вище зазначену суму слід стягнути з підсудного на користь відповідного бюджету.

Також судом встановлено, що самим потерпілим ОСОБА_3 понесені витрати на лікування і відновлення свого здоров'я на суму 8483 грн. 73 коп. (а.с. 57-65) Таким чином, на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_4, як з винної особи, на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 8483 грн. 73 коп.

Крім того, суд бере до уваги, що від злочинних дій ОСОБА_4, тобто заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, останній зазнав моральної шкоди, яка полягала в його стражданнях через відчуття фізичного болю і пошкодженні здоров'я. Як наслідок це призвело до зміни звичайного укладу життя потерпілого, тривалого лікування, в тому числі в умовах стаціонару, негативних емоцій, непередбачених хвилювань, переживань і побоювань за свої життя та здоров'я. Також потерпілому довелося докладати додаткових зусиль для відновлення свого здоров'я і забезпечення життєдіяльності. Враховуючи характер, тривалість та обсяг страждань потерпілого ОСОБА_3, суд находить його позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди обґрунтованими і на підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 50 000 грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П р и с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і у відповідності до ст. 76 КК України виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового відділу виконкому Миколаївської міської ради (р/р 31413544700003 у ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096, код платежу 240603, отримувач місцевий бюджет Заводського р-ну м. Миколаєва) відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 3498 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди - 8483 грн. 73 коп., у відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн., а всього 58483 грн. 73 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Д.В. Стрєльніков

01.03.2012