Рішення № 53630189, 18.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/2518/15-ц Провадження № 22-ц/772/3218/2015Головуючий в суді першої інстанції Тарнавський М. В.Категорія 50 Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О. Ю.,

суддів: Панасюка О. С., Іванюка М. В.,

за участю секретаря: Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,

встановила:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем із 1998 року. Згодом шлюбні відносини між ними було розірвано. 23 грудня 2011 року між ними був повторно зареєстрований шлюб.

Під час перебування у шлюбі у них народилися діти: дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; дочка - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; чин - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Зважаючи на те, що сімейні стосунки між ними фактично припинені, а діти перебувають на її утриманні, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі - 2000 грн.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця села Хутори Кривошиїнецькі Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, працюючого на посаді слюсара з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування в Хмільницькій філії приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 2000 гривень, щомісяця, починаючи з 31 серпня 2015 року та до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропуіцення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення судом першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі із 1998 року. В подальшому вони шлюб розірвали і деякий час не проживали разом. 23 грудня 2011 року зареєстрували шлюб повторно. Наразі шлюбні стосунки не підтримують.

У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 3-8) та які згідно довідки Кривошиїської сільської ради № 301 від 18.08.2015 року проживають з матір'ю (а.с. 9).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні було підтверджено ту обставину, що він не надає допомоги на утримання дітей та частково визнано позов, а саме у розмірі 1000 грн. на всіх дітей.

З урахуванням викладеного, зокрема визнання відповідачем обставин справи та часткове визнання позовних вимог, а також передбачений законом обов'язок батьків утримувати їх дітей до досягнення останніми повноліття, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого, з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновку про наявність підстав для стягнення з батька дітей аліментів на їх утримання.

Разом з тим, задовольняючи позов, суд дійшов помилкового висновку в частині визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. на підставі ст. 184 СК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Визначення аліментів у твердій грошовій сумі передбачено статтею 184 СК України лише у випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.

Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до довідки, виданої ПАТ Зернопродукт МХП Хмільницька філія від 14 вересня 2015 року № 315, ОСОБА_2 з 16.03.2015 року постійно працює на посаді слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування та регулярно отримує заробітну плату (а.с. 21).

На підставі викладеного, враховуючи наявність у відповідача постійного заробітку, підстави для стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі відсутні.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

З огляду на викладене та з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, зокрема майнового стану відповідача, думки ОСОБА_2 щодо можливості визначення аліментів у вигляді частки від його заробітку, колегія суддів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду змінити в частині стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, визначивши їх у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) на шістьох дітей щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2015 року в частині розміру стягуваних аліментів змінити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця села Хутори Кривошиїнецькі Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, працюючого на посаді слюсара з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування в Хмільницькій філії приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", зареєстрованого в АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/2 частини його заробітку /доходу/, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 31 серпня 2015 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: