Ухвала суду № 53629030, 05.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 622/1307/15-к Головуючий суддя І інстанції Шабас

Провадження № 11-сс/790/1571/15 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Меркулової Т.В., Олефір Н.О.,

при секретарі - Холодому О.С.,

за участю прокурора - Маргарян А.А.,

захисника - Максименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника Максименка О.В. на ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Харківської облсті від 28 жовтня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Золочівського РВ ГУ МВС України в Харківській області П'явка О.В. про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3.

Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 18-50 год., 26 листопада 2015 року.

Як зазначено в ухвалі, 28 жовтня 2015 року до Золочівського районного суду Харківської області надійшло вказане клопотання слідчого Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області П'явки О.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до трьох місяців.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 190 КК України, вчиненому за таких обставин. Так ОСОБА_3, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з використанням електронно- обчислювальної техніки, вступив у злочинний зговір з невстановленими в ході досудового слідства особами, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих, шляхом вчинення шахрайських дій на території України, згідно умов якого невстановлені особи, підшукуючи потерпілих через мережу «Інтернет», вводячи їх в оману під різними приводами, для подальшого переведення грошових коштів з рахунків потерпілих на рахунки інших осіб, банківські картки яких знаходилися у фактичному володінні та використані ОСОБА_3, а останній, в свою чергу, виконуючи умови злочинного зговору, використовуючи вищевказані банківські картки, відразу після надходження на них грошових коштів, повинен з метою збереження отриманих злочинним шляхом коштів, знімати їх через банкомати ПАТ КБ «Приватбанк» або переводити на інші рахунки, які знаходяться в користуванні невстановлених співучасників злочину.

Так, 24.10.2014 року в денний час доби, невстановлений співучасник злочину, зателефонував ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше, 10.10.2014 року на нтернет-сайті «Сландо» помістила об'яву про продаж дитячого автомобільного крісла. Реалізуючи свій умисел, невстановлений співучасник злочину, з метою подальшого обману потерпілої, назвався як адміністратор мережі комісійних магазинів м. Харкова, який виявив зацікавленість у придбанні вищевказаного майна та повідомив, що через кілька днів із ОСОБА_4 зв'яжеться менеджер з продажу з приводу придбання вищевказаного майна.

25.10.2014 року у вечірній час, інший невстановлений співучасник злочину зателефонувала ОСОБА_4, та повідомила неправдиві дані про те, що вона є менеджером з продаж мережі комісійних магазинів м. Харкова та зацікавлена у придбанні майна, вказаного у об'яві на інтернет- сайті «Сландо», при цьому обманюючи та зловживаючи довірою потерпілої, запропонувала їй дістатися до банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» для здійснення ряду операцій.

26.10.2014об 11.05 год. ОСОБА_4 прибула до банкомату ПАТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 75/3, де активувала в банкоматі функцію переведення коштів на інший рахунок з банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1, що зареєстрована на ім'я її матері - ОСОБА_5, діючи з усної згоди останньої, знову зв'язалась телефоном з вищевказаною невстановленою співучасницею злочину, та, будучи введеною в оману, виконуючи вказівки останньої, вважаючи, що створює нібито віртуальний рахунок для подальшого продажу вказаного в об'яві майна, провела операцію з переведення коштів в сумі 3 тисячі 800 гривень на іншу картку, а саме картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 зареєстровану на ім'я ОСОБА_6.

ОСОБА_3, діючи в межах вищевказаного злочинного зговору, фактично користуючись карткою ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 зареєстрованою на ім'я ОСОБА_6, знаходячись на території Золочівської ЦРЛ за адресою Харківська область, смт. Золочів, вул. Філатова, 20, за допомогою банкомату ПАТ КБ «ПриватБанку» № САНА 6686, зняв готівку в сумі 3737 грн., тим самим заволодів грошима потерпілої ОСОБА_5 в сумі 3 тисячі 800 гривень.

Після чого, ОСОБА_3, розпорядився грошима, здобутими злочинним шляхом, на власний розсуд, спричинивши при цьому потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток в сумі З тисячі 800 гривень.

В поданні слідчого П'явка О.В., погодженому з прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Маргарян А.А. ставиться питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3 до 3 місяців. В обґрунтування клопотання зазначив, що враховані при обранні запобіжного заходу ризики не перестали існувати, тобто в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.З ст.190 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, що є тяжким злочином, будучі раніше неодноразово судимою особою, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, або перешкодити розкриттю злочину попередивши інших, поки ще не встановлених співучасників, або ухилитися від органів досудового слідства та суду, так як не має зареєстрованого місця проживання на території Золочівського району Харківської області, є тимчасово переміщеною особою із Зони АТО, яка в даний час є непідконтрольною територією, де він може переховуватися, без ризику бути викритим правоохоронними органами, через що вказує про неможливість запобігання вищеперерахованим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. На обґрунтування тривалості досудового слідства слідчий вказав, що тривають дії по встановленню всіх співучасників у скоєнні злочинів, проте до тепер до райвідділу надходять заяви потерпілих, з усієї України, тому в даний час існує необхідність проведення ряду слідчий дій, для чого до 3 місяців було продовжено строк досудового розслідування. Щодо подачі клопотання менш ніж за 5 днів до завершення строку дії попередньої ухвали, зауважив на неможливість доставки підозрюваного через зайнятість конвойної служби в охороні порядку в зв'язку з передвиборчим процесом.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, вислухавши слідчого, прокурора які підтримали клопотання та просили його задовольнити з наведених в клопотанні підстав, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Статтею 177 КПК України коментовані мета і підстави застосування запобіжних заходів, так метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.І, ч. З ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження тримання під ватрою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Статтею 199 КПК України обумовлено порядок продовження строку тримання під вартою, так клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В судовому засідання прокурор та слідчий зазначили, що враховані при обранні запобіжного заходу слідчим суддею ризики не перестали існувати, та є актуальними і тепер, крім того існує необхідність проведення слідчих дій, як то встановлення свіх співучасників злочину та потерпілих від злочину, уточнення обсягу обвинувачення, необхідність відкриття стороні захисту матеріалів досудового слідства, складення обвинувального акту.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 25 листопада 2014 року внесено відомості про вчинення шахрайських дій ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (кримінальне провадження №12014220310000692).

В ході проведення досудового слідства в рамках кримінального провадження № 12014220310000692 стало відомо, що до вчинення шахрайських дій причетний переселенець з зони АТО ОСОБА_3, який разом з сім'єю проживає на території КП «Золочівської ИДРЛ».

03.09.2014року ОСОБА_3 у відповідності до ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 КК України.

4вересня 2014 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб строком до 30 жовтня 2015 року.

При обрання запобіжного заходу слідчим суддею враховано можливість ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так як він вимушено перебуває на території Золочівскього району Харківської області, як тимчасово переміщена особа з зони АТО та має родичів на непідконтрольній Україні території, що можуть йому допомоги ухилитися від суду. Так зокрема слідчим суддею також враховано, що ОСОБА_3 має не зняту та непогашену судимість, офіційно не працевлаштований.

В ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 станом на момент розгляду клопотання не має зареєстрованого місця проживання. Тимчасово проживає у Золочівському районі Харківської області на території медичної установи - КП Золочівська ЦРЛ - смт Золочів, вул. Філатова, 20, хоча доказів офіційних підстав проживання у медичній установі слідчому судді не надано, що ставить під сумнів можливість його подальшого проживання та викликів за даною адресою. Іншого місця проживання у Золочівсьму районі Харківської області підозрюваний не має.

Враховуючи той, факт, що органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів в ході скоєння яких підтримував зв'язок з іншими співучасниками за допомогою телефонного зв'язку слідчий суддя вважає, що до викриття інших співучасників злочину, актуальним є ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом впливу або попередження вказаних осіб, що фактично унеможливлює застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого злочину слідчим надано:

протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 28.11.2014р.яка повідомила про зняття грошових коштів з її карткового рахунку;

протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 28.11.2014р.яка повідомила про вчинення відносне неї шахрайських дій;

копії документів з руху коштів на ім'я ОСОБА_6, що підтверджують факт надходження грошових коштів потерпілої;

фотоматеріали з банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанку», де зображена особа зовні схожа на ОСОБА_3;

розсекречений протокол проведення негласних слідчих дій, проведених відносно ОСОБА_3, в ході яких останній обговорює етапи операцій по заволодінню грошовими коштами;

протокол впізнання за фотознімками від 17.12.2014 р., на який було впізнано ОСОБА_3;

Щодо збільшених строків розслідування даного кримінального провадження слідчий вказує, що станом на момент розгляду клопотання необхідно: - повідомити про підозру ОСОБА_3, в інших кримінальних провадженнях, які знаходяться в провадженні СВ Золочівського РВ, в яких встановлено причетність підозрюваного.;

встановити повне коло потерпілих, так як шахрайські дії вчинені ОСОБА_3, та його невстановленими спільниками здійснювались по всій території України;

встановити ймовірних спільників ОСОБА_3, з якими підозрюваний вчиняв шахрайські дії;

після пред'явлення підозр, вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3;

з урахуванням отриманих доказів повідомити підозрюваному ОСОБА_3 про підозру В остаточній редакції; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування;

скласти обвинувальний акт.

Щодо неможливості здійснення конвойної доставки осіб підозрюваних та засуджених до Золочівскього районного суду Харківської області співробітниками Золочівського РВ в період виборчого процесу завчасно було повідомлено суд відповідним листом керівництва райвідділу.

Відтак станом на момент вирішення клопотання, слідчому судді не надано доказів наявності нових обставин, що б спростували висновки слідчого судді при обранні запобіжного заходу і висновків слідчого судді при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою щодо встановлення ризиків перелічених у ст. 177 КПК України. Так само не надано доказів щоб спростували відомості щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Вказаний слідчим перелік необхідних слідчих дій слідчий суддя вважає поважними причинами які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, строк подачі клопотання до суду слідчий суддя вважає був пропущений слідчим з поважних причин, через охорону порядку під час передвиборчого процесу. Доказів неможливості утримання ОСОБА_3 під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведені обставини, передбачені п.п.1 та 2 ч.І ст.194 КПК України, ч. З ст. 199 КПК України та продовжує строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового слідства, до 3 місяців.

2 листопада 2015 року захисник - адвокат Максименко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту з 24-00 до 06-00 годин за місцкм фактичного проживання до затримання.

В обґрунтування доводів апеляції вказує на те, що клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчим було подано з порушенням вимог ч. 1 ст. 199 КПК України не за 5 днів до закінчення дї попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто 25.10.2015 року, а лише 28.10.2015 року, крім того, зазначає, що в порушення ст. 20, ч. 42 ст. 184 КПк України клопотання про продовження троку тримання під вартою не було надано підозрюваному за 3 години до початку судового засідання разом з матеріалами, якими він це обгрунтовує, що клопотання слідчого задоволено з формальних підстав. Вважає, недоведеною наявність ризиків, на які посилався слідчий та слідчий суддя.

Як на підстави для скасування ухвали слідчого судді посилається на її незаконність і необгрунтованість, на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. кожна особа, заарештована або затримана на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні злочину, має право постати перед суддею і бути вислуханою з питань, пов'язаних з її утриманням під вартою.

ОСОБА_3 28 жовтня 2015 року був доставлений до слідчого судді Золочівського районного суду Харківської облсті, де і було розглянуто питання стосовно обрання йому запобіжного заходу.

За таких обставин, слідчим суддею Золочівського районного суду Харківської області при винесенні оскаржуваної ухвали було дотримано п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950 р., оскільки розгляд питання про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 відбувся за присутності підозрюваного.

Таким чином, слідчим суддею виконано вимоги КПК України та міжнародного права.

Вимога в апеляційній скарзі щодо розгляду данної апеляційної скарги за особистої участі підозрюваного ОСОБА_3, який утримується під вартою, не базується на вимогах КПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 401 КПК України, обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 має статус в силу вимог КПК України не обвинуваченого, а підозрюваного, а тому вимога захисника про розгляд справи за його участю не підлягає задоволенню.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Клопотання слідчого Золочівського РВ ГУ МВС України в Харківській області П'явка О.В. про продовження строків тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України та ч.3 ст.199 КПК України.

Між тим, клопотання слідчого Золочівського РВ ГУ МВС України в Харківській області П'явка О.В. про продовження строків тримання під вартою подане до слідчого судді з порушенням процессуального строку передбаченого ч.1ст.199 КПК України.

На це порушення КПК слідчий суддя звернув увагу і вважав що строк подачі клопотання був пропущений слідчим з поважних причин.

З таким висновком слідчого судді погоджується і судова колегія і вважає що несвоєчасна подача клопотання слідчого в порушення вимог ч.1ст.199 КПК України не позбавляє слідчого суддю імперативного обов'язку визначеного ч.4 ст. 199 КПК України щодо розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу.

З матеріалів судової справи (а.с.4,66) слідує що клопотання слідчого про продовження строків тримання під вартою було надано ОСОБА_3 в межах часу визначеного ч.2ст.184 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 197-198 КПК України, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого повинен з'ясувати лише наявність ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Більш того, згідно вимог ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення як для суду під час судового розгляду так і для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку тримання під вартою в межах досудового розслідування.

Між тим, судова колегія вважає необхідним акцентувати увагу прокурора Золочівського району Харківської області на порушення вимог ч.1 ст.199 КПК України допущене слідчим по справі щодо подачі клопотання про продовження строку тримання під вартою не за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вимоги пунктів 1-6 апеляційної скарги не базуються на вимогах чинного КПК України, оскільки фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Що стосується доводів апеляції захисника щодо міцних соціальних зв'язків підозрюваного, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують законність висновків слідчого судді, викладених в оскарженій ухвалі.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Максименко О.В. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2015 року щодо продовження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народженя строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: