Рішення № 53625350, 13.11.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12106/15-ц

Провадження № 2/201/3044/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 року місто Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батмановой В.В.,

при секретарі Гоц Г.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Сбербанку Росії» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої, з урахуванням доповнень посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського мультивалютного рахунку № Физ-26202017053054/P від 19 липня 2010 року, згідно з яким банком було відкрито позивачу поточний рахунок 26202017053054 та банк зобовязався здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта - приймання і зарахування на рахунок коштів, що надходять клієнту, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. 02 червня цього року, при знятті коштів з рахунку позивача № 26202017053054 з нього було списано 118,08 грн. комісії за видачу готівки з поточного рахунку. Тобто банком була введена комісія за зняття коштів з поточного рахунку у розмірі 0,8 % від суми, мін. 5 грн. з 02.06.2015 року, у звязку з чим позивач звернувся до суду та просив визнати незаконними Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Сбербанку Росії» щодо нарахування комісії за зняття коштів з поточного рахунку № 26202017053054, відкритого на імя ОСОБА_3, визнати недійсними п.8.4 умов банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Сбербанк Росії», зобовязати Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Сбербанку Росії» припинити нарахування комісії за зняття коштів з поточного рахунку № 26202017053054, відкритого на імя ОСОБА_3, стягнути з ПАТ «ОСОБА_4 Сбербанку Росії» на користь ОСОБА_3 4 176.73 гривень незаконно стягнутих коштів за період з 02 червня 2015 року по 21 липня 2015 року включно.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського мультивалютного рахунку № Физ-26202017053054/P від 19 липня 2010 року, згідно з яким банком було відкрито позивачу поточний рахунок 26202017053054 та банк зобовязався здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта - приймання і зарахування на рахунок коштів, що надходять клієнту, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

26 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №263/14/351040 про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування. Згідно п. 7 договору вкладного рахунку, клієнт надав згоду на обслуговування у рамках договору щодо банківського обслуговування за наступними договорами (одним або декількома): договору банківського мультивалютного рахунку, договору банківського інвестиційного рахунку, договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку у банківських металах, договору ощадного рахунку, договору доходного рахунку, договору про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском платіжної картки, договору про надання доступу до системи дистанційного банківського обслуговування «Сбербанк ОнЛ@йн», якщо такі договори були укладені між банком та клієнтом до 24.01.2012 та залишились чинними на момент укладання сторонами цього договору. Аналогічна умова також передбачена п. 7 договору №263/14/707259 про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування, що був укладений між позивачем та банком 27 лютого 2015 року.

Тобто, сторони 26 грудня 2012 року, погодили, що на ОСОБА_5, укладені між банком та клієнтом до 24.01.2012 року (а це є договір банківського мультивалютного рахунку № Физ-26202017053054/P від 19 липня 2010 року, надалі -Договір поточного рахунку, щодо умов якого виник спір між позивачем та відповідачем), поширюються правила, визначені умовами, з усіма можливими додатками та відповідними тарифами.

Згідно із ч. 1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися.

Відповідно до пунктів 4.1.4 Умов, які діяли станом на дату укладання ОСОБА_5 вкладного рахунку та умов, які діяли станом на 25 травня 2015 року банк має право змінювати в порядку, визначеному умовами, вартість послуг банку, які визначені у відповідних тарифах. Відповідно до п. 1.6.10 умов 2012 року та п. 1.6.11 умов 2015 року, клієнт та банк підтвердили досягнення взаємної згоди про наступний порядок зміни умов договору, в тому числі, тарифів РКО, якщо інший порядок прямо не передбачений ОСОБА_5: не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до запропонованої дати внесення відповідних змін, банк направляє клієнту пропозицію про зміну договору із зазначенням дати набуття чинності такої зміни одним або декількома з наступних способів: шляхом розміщення відповідних повідомлень про зміну умов договору на інформаційних стендах, розташованих в операційному та/або касовому залах банку, та/або на сайті банку, або у щомісячних виписках за поточним рахунком.

Таким чином умови п. 3.8 ОСОБА_5 поточного рахунку, на який посилається Позивач, було змінено на інші умови, відповідно до яких пропозицію про зміну ОСОБА_5 направляє Клієнту не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до запропонованої дати внесення відповідних змін

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з аналізу ст. ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України слід дійти висновку про те, що якщо умовами ОСОБА_5, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку змінювати певні його умови, з додержанням установленої ОСОБА_5 процедури повідомлення Клієнта, то зміна цих умов є правомірною.

Отже, якщо сторонами договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо права Банку змінювати певні умови договору з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання ОСОБА_5.

Відповідно дост. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням встановлених обставин справи та приведених норм закону, а також враховуючи той факт, що сторони погодили зміну умов договору шляхом підписання іншої угоди, а посилання позивача, на те, що умовами договору банківського мультивалютного рахунку № Физ-26202017053054/P від 19 липня 2010 року передбачений інший порядок внесення змін до договорує безпідставними та не відповідають нормам чинного законодавства, судом не встановлено підстав для визнання недійсними п. 8.4 умов банківського обслуговування фізичних осіб, припинення нарахування комісії та стягнення суми коштів, а тому суд, вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного ст. ст.202,212,629, 632, 653 ЦК України, керуючись ст. ст.48,10,11,18,5760,79,81,88,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Сбербанку Росії» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтневого районного

суду м. Дніпропетровська В.В.Батманова