Рішення № 53624614, 17.11.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/3200/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1407/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Кошельник В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення суми банківського вкладу.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення суми банківського вкладу. В обґрунтування якого зазначалось, що 18.11.2013 року між позивачем та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк» було укладено договір банківського вкладу «Новорічний подарунок» №680265/2013, предметом якого являлось розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Відповідно до умов якого позивачем було зроблено вклад на депозитний рахунок в розмірі 112 522 грн. 58 к. та 13.03.2014 року було поповнено вклад ще на суму 1000 грн., 18.12.2013 року - на суму 1877 грн. 43 к., 20.01.2014 року - на суму 2123 грн. 94 к., 18.02.2014 року - на суму 2222 грн. 80 к. Зазначала, що на її звернення до відділення банку після закінчення терміну дії договору про повернення депозиту їй було відмовлено. А тому, просила стягнути з відповідача на її користь суму вкладу у розмірі 119 746 грн. 75 к.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_2 банківський вклад у розмірі 119746 грн. 75 к. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення суду суперечить фактичним обставинам справи. Судом не було враховано, що 12.03.2015 року з вкладного рахунку НОМЕР_1 були виплачені кошти в сумі 43843 грн. 64 к. та в сумі 2089 грн. 33 к. з рахунку НОМЕР_2. На думку апелянта, позивачем не було доведено обставини щодо протиправності дій банку по обслуговуванню рахунку, що унеможливлює задоволення позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про день і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України.

Згідно ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в порушення умов договору банківського вкладу, не виконав взяті на себе зобов'язання, у визначений договором строк коштів в розмірі 119746 грн. 75 к. не повернув.

Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин справи, порушенні норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 Цивільного кодексу України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 18.11.2013 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу «Новорічний подарунок» №680265/2013, згідно якого банком було прийнято початкову суму вкладу в розмірі 112522 грн. 58 к. на умовах депозитного продукту «Новорічний подарунок» на строк 13 місяців, дата вимоги вкладником вкладу встановлена - 18.12.2014 року. Умовами договору визначено, що стандартна ставка за вкладом становить 21% річних та діє до 31.12.2013 року, з 31.12.2013 року ставка збільшується на надбавку, яка залежить від суми вкладу. 18.12.2013 року вклад було поповнено на суму на суму 1877 грн. 43 к., 20.01.2014 року - на суму 2123 грн. 94 к.,18.02.2014 року - на суму 2222 грн. 80 к. та 13.03.2014 року - на суму 1000 грн. (а.с. 5-6, 8).

Після закінчення дії договору банківського вкладу банк депозитні кошти та відсотки за користування кредитом позивачу не повернув.

Апеляційним судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України №188 від 19 03 2015 року відкликана банківська ліцензія ПАТ «ВіЕйБі Банк» та прийнято рішення про ліквідацію банку. Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року №63 розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (а.с. 36-37, 71).

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення в лютому 2015 року до суду з позовом про стягнення заборгованості по депозитному вкладу, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачу було сплачено частину коштів із заборгованості по депозитному вкладу 06.02.2015 року - в сумі 2089 грн. 33 к. та 12 03 2015 року - в сумі 43843 грн. 64 к. (а.с. 28, 34, 98). Проте, дані обставини судом першої інстанції при ухваленні рішення враховані не були. І з цього приводу, є підставними доводи апеляційної скарги.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону встановлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Процедура повернення вкладу в разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону. Зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року № 1581/21893), а саме: п. 4.31 розділу ІV, де зазначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на положення ст. 28, ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо прав кредитора заявити уповноваженій особі Фонду свої вимоги до банку та щодо черговості задоволення вимог кредиторів, оскільки такі норми Закону не перешкоджають вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених вище норм ЦК України та умов договору банківського вкладу.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

А тому, враховуючи часткову виплату вкладу в загальній сумі 45932 грн. 97 к., стягненню з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь позивачки підлягає сума банківського вкладу в розмірі 73813 грн. 78 к. А тому, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Частиною 5 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року змінити, зменшивши суму банківського вкладу, яка підлягає стягненню з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_2, до 73813 грн. 78 к. та судового збору, який підлягає стягненню з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь держави, до 738 грн. 11 к.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Стефанишин С.Л. Провадження № 22-ц/792/1407/15

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 19, 27