Ухвала суду № 53624259, 19.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 332/1250/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Андрюшина Л.А.№22-ц/778/5386/15Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Стрелець Л.Г., Каракуші К.В.

при секретарі Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2015 року про визнання неподаною та повернення заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Банк) про повернення коштів

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеним позовом (а.с.1-3), в якому просив в порядку захисту прав споживачів стягнути з Банку, як юридичної особи, що розташована за адресою: м. Київ вул. Артема, 60, на свою користь залишок коштів на поточному рахунку за договором банківського строкового вкладу із Банком від 17.12.2014 року в іноземній валюті 6 437,04 доларів США та моральну шкоду 5000,0 грн.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2015 року (а.с.32-33) позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Банку на користь ОСОБА_2 залишок коштів на поточному рахунку в іноземній валюті у розмірі 6437,04 доларів США.

Стягнуто з Банку на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди у розмірі 1 000,0 грн.

В іншій частині позову відмолено.

Стягнуто з Банку на користь держави судовий збір 1 499,63 грн.

У липні 2015 року Банк подав суду першої інстанції заяву про перегляд зазначеного заочного рішення суду першої інстанції у цій справі (а.с.37-43).

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2015 року заяву Банку про перегляд заочного рішення у цій справі визнано неподаною та повернуто заявникові (а.с. 53).

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (а.с.60) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

У судове засідання 19 листопада 2015 року всі особи, які беруть участь у цій справі, не з'явились, хоча були повідомлені апеляційним судом належним чином про час та місце розгляду цієї справи (а.с.84-85), про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки всіх осіб, які беруть участь у цій справі, та ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Банку підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, визнаючи неподаною та повертаючи Банку заяву про перегляд заочного рішення у цій справі, керувався ч. 2 ст. 121 ЦПК України та виходив із того, що Банк, як заявник, не усунув недоліків своєї вищезазначеної заяви, що були зазначені в ухвалі суду від 24 липня 2015 року, у встановлений судом строк.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Оскільки, встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2015 року (а.с.49) заяву Банку про перегляд заочного рішення суду першої інстанції у цій справі було залишено без руху з підстав, що до цієї заяви не було додано Банком документу про сплату судового збору згідно із ст. 4 ч. 2 п. 7 Закону України «Про судовий збір» за ставкою 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 121, 80 грн. (розрахунок: 0, 1 від 1218,00 грн. ).

Цією ж ухвалою суд першої інстанції надав Банку строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Також встановлено, що копія зазначеної ухвали надсилалась судом першої інстанції одночасно філії Банку, що розташована у м. Запоріжжі, та безпосередньо Банку, як юридичній особі, місцезнаходженням якого є м. Київ (а.с.50).

Встановлено, що копію зазначеної ухвали суду першої інстанції для відома та виконання філія Банку отримала 29 липня 2015 року (поштове повідомлення а.с. 51), безпосередньо Банк, як юридична особа, - 30 липня 2015 року (поштове повідомлення а.с. 52).

Звідси, днем отримання копії зазначеної ухвали суду першої інстанції Банком слід рахувати 30 липня 2015 року (а.с.61), а останнім 5-тим днем для виконання цієї ухвали Банком - 04 серпня 2015 року.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ст. 70 ч. 5 ЦПК України).

Проте, в силу вимог ст. 70 ч. 6 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими засобами зв'язку.

Встановлено, що саме 04 серпня 2015 року, тобто у встановлений судом першої інстанції строк, Банк усунув недоліки своєї вищезазначеної заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції у цій справі на виконання ухвали суду першої інстанції від 24 липня 2015 року, а саме: платіжним дорученням № 5 від 04 серпня 2015 року (копія а.с.63) сплатив судовий збір за подачу цієї заяви у розмірі 121,80 грн. та поштою 04 серпня 2015 року (реєстр від 04.08.2015 року а.с.64) надіслав суду першої інстанції оригінал цього платіжного доручення разом із копією довіреності представника Банку та супроводжувальним листом Банку (а.с.62).

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції при постановленні оскаржуємої ухвали у цій справі не врахував того, що місцезнаходженням Банку є не м. Запоріжжя, а - м. Київ, та час перебігу поштової кореспонденції між цими містами по Україні, а тому передчасно 06 серпня 2015 року постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення вищезазначеної заяви Банку про перегляд заочного рішення у цій справі заявникові (а.с.53).

Доводи Банку, як апелянта, ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у справі доказах, ухвала суду першої інстанції, що оскаржується у цій справі, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, яка в силу вимог ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, встановлено, що Банком, як апелянтом, був сплачений судовий збір у розмірі 121,80 грн. (а.с.77) при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Однак, згідно із п. 37 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2015 року про визнання неподаною та повернення заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2015 року у цій справі скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяуддяСуддяГончар М.С.Стреець Л.Г.Каракуша К.В.